- •§ 21. Пряма лінія в афінній системі координат
- •§ 22. Розміщення прямої відносно системи координат.
- •§ 24. Взаємне розташування двох прямих
- •Теорема 15.
- •§25. Пучки прямих
- •§ 26. Пряма в прямокутній системі координат
- •§ 27. Відстань від точки до прямої
- •§ 28. Кут між прямими
- •§ 29. Рівняння площини в афінній системі координат
- •Теорема 16.
- •Приклад 32.
- •§ 30. Площина в прямокутній системі координат
- •§ 31. Відстань від точки до площини
- •§ 32. Кут між площинами
- •§ 33. Пучок і в’язка площин
- •§ 34. Розміщення площини відносно системи координат
- •§ 36. Взаємне розташування двох площин.
- •§ 37. Взаємне розташування трьох площин.
- •§ 38. Пряма лінія у просторі
- •2. Рівняння прямої за двома точками
- •3. Параметричні рівняння прямої
- •§ 39. Взаємне розташування двох прямих у просторі
- •§ 40. Взаємне розташування прямої і площини
- •§ 41. Метричні задачі на пряму і площину
- •§ 1. Перетворення площини. Група перетворень площини та її підгрупи
- •§ 2. Рухи площини. Властивості рухів
- •§ 3. Два види руху. Аналітичне задання руху
- •§ 4. Класифікація рухів площини
- •§ 5. Група рухів площини і її підгрупи
- •§ 6. Перетворення подібності. Гомотетія як приклад перетворення подібності. Властивості гомотетії
- •§ 7. Аналітичне задання подібності. Властивості подібності
- •§ 8. Класифікація перетворень подібності
- •§ 9. Група подібності та її підгрупи
- •§ 10. Афінні перетворення
- •§ 11. Аналітичне задання афінного перетворення. Група афінних перетворень
- •§ 12. Поняття квадратичної форми
- •§ 13. Зведення квадратичної форми до канонічного вигляду в n-вимірному векторному просторі
- •§ 14. Криві другого порядку та їх класифікація.
- •§ 15. Поверхні другого порядку та їх класифікація.
- •§ 16. Зведення квадратичної форми до канонічного вигляду в евклідовому векторному просторі
- •§ 18. Гіпербола.
- •§ 19. Парабола.
- •§ 20. Афінна еквівалентність еліпсів (гіпербол). Подібність парабол
- •§ 21. Рівняння еліпса, гіперболи і параболи в полярній системі координат
- •§ 22. Дотичні до кривих другого порядку
- •§ 23. Оптичні властивості еліпса, гіперболи та параболи
- •§ 24. Поверхні обертання
- •§ 26. Конус
- •§ 27. Однопорожнинний гіперболоїд
- •§ 28. Двопорожнинний гіперболоїд
- •§ 29. Еліптичний параболоїд
- •§ 30. Гіперболічний параболоїд
- •§ 31. Циліндричні поверхні
- •Приклад 10.
- •§ 32. Прямолінійні твірні поверхонь другого порядку
- •§ 33. Дотична площина до поверхні другого порядку
§ 36. Взаємне розташування двох площин.
Нехай дано дві площини α1: A1x+B1y+C1z+D1=0 і
α2: A2x+B2y+C2z+D2=0. Можливі три випадки їх взаємного розташування:
1.
=
=
=
– площини співпадають;
2. = = ≠ – площини паралельні;
3. Якщо ж коефіцієнти біля змінних у даних рівняннях не пропорційні, то площини перетинаються.
Приклад 41.
З’ясувати взаємне розташування наступних площин:
а) 3x – 2y + 7z = 0 і – 6x + 4y – 14z – 2 = 0;
б) – x + 10y – 2z + 6 = 0 і 3x – 30y + 6z – 18 = 0.
Розв’язання: а) Перевіримо
пропорційність коефіцієнтів:
Площини паралельні.
б)
Площини співпадають.
§ 37. Взаємне розташування трьох площин.
Нехай три площини задані рівняннями:
α1: A1x+B1y+C1z+D1=0, α2: A2x+B2y+C2z+D2=0 та
α3: A3x+B3y+C3z+D3=0.
Можна виділити 8 випадків їх взаємного розташування:
1. Всі площини співпадають:
Тоді у всіх трьох рівняннях коефіцієнти біля змінних і вільні члени пропорційні.
2. Дві площини співпадають, третя їм паралельна:
У двох рівняннях коефіцієнти біля змінних і вільні члени пропорційні, а в третього коефіцієнти біля змінних пропорційні до перших двох, а вільні члени не пропорційні до них.
3. Три площини паралельні:
у всіх трьох рівняннях коефіцієнти біля змінних пропорційні, а вільні члени не пропорційні до них.
4. Дві співпадають, а третя їх перетинає:
У двох рівняннях коефіцієнти біля змінних і вільні члени пропорційні, а в третього коефіцієнти біля змінних не пропорційні до перших двох.
5. Дві паралельні, а третя їх перетинає:
у якоїсь пари рівнянь коефіцієнти біля змінних пропорційні, а вільні члени не пропорційні до них, а в третього рівняння коефіцієнти біля змінних не пропорційні до перших двох.
Як бачимо, у перших 5-ти випадках досить просто уважно подивитися на рівняння, і зробити висновки про взаємне розташування трьох площин.
Якщо ж перші 5 випадків не підходять, то залишаються такі три випадки:
6. Всі площини перетинаються по одній прямій.
7. Площини перетинаються по трьом паралельним прямим.
8. Площини мають одну спільну точку.
Для того, щоб дати відповідь про розташування площин в останніх трьох випадках, досить розв’язати систему, складену з рівнянь трьох площин. Тоді, якщо система:
а) має безліч розв’язків, то маємо випадок 6 – площини перетинаються по одній прямій (розв’язками будуть всі точки їх спільної прямої),
б) не має розв’язків, то випадок 7 (у площин не існує жодної спільної точки),
в) один розв’язок, то це випадок 8 (цей розв’язок і є координатами їх спільної точки).
Приклад 42.
Вияснити взаємне розташування трьох площин:
Перша і третя площини паралельні, так
як
Друга площина їх перетинає, бо
Отже, дві площини паралельні, а третя
їх перетинає.
§ 38. Пряма лінія у просторі
Так як і на площині пряму лінію у просторі можна задати двома точками або точкою і направляючим вектором. Крім того, її можна задати як перетин двох площин.
1. Канонічні рівняння прямої (за точкою і направляючим вектором)
Нехай в афінній системі координат пряма проходить через точку М0 (x0,y0,z0) і має направляючий вектор =(α,β,γ). Виберемо на прямій довільну точку М (x,y,z) і розглянемо вектор
=(x-x0 ,y-y0 ,z-z0). Очевидно, що || , тому за теоремою 7 їх координати пропорційні:
. (42)
Якщо
одна із координат направляючого вектора,
наприклад, α=0,
то (42) можна записати:
.
Аналогічно, якщо β=0 або γ=0.
Якщо
α=β=0,
то отримаємо
.
Аналогічно для β=γ=0
та α=γ=0.
Відмітимо, що в останньому випадку ми отримали пряму лінію, задану як перетин двох площин, які паралельні до координатних площин.
