- •1. Сутність, функції та передумови ефективного функціонування фінансів підприємств.
- •2. Фонди грошових засобів та фінансові ресурси підприємства
- •3. Сутність грошових розрахунків підприємств. Безготівкові й готівкові розрахунки.
- •4. Банківські рахунки підприємств та порядок іх відкриття.
- •5. Принципи організації безготівкових розрахунків.
- •6. Безготівкові розрахунки платіжними дорученнями і вимогами-дорученнями.
- •7. Чекова форма безготівкових розрахунків.
- •8. Акредитивна форма безготівкових розрахунків підприємств.
- •9. Зміст вексельної форми безготівкових розрахунків.
- •10. Класифікація векселів.
- •11. Характеристика і склад грошових надходжень підприємств.
- •12. Алгоритм ціноутворення і розрахунку виручки від реалізації продукції (робіт, послуг).
- •13. Грошові надходження від інвестиційної діяльності та інші позареалізаційні доходи підприємств.
- •14. Валовий і чистий дохід підприємств.
- •15. Механізм формування балансового прибутку.
- •16. Методи розрахунку прибутку від реалізації продукції.
- •17. Показники рентабельності і методика їх розрахунку.
- •18. Розподіл і використання прибутку підприємства.
- •19. Сутність податків і їх функції.
- •20. Принципи побудови системи оподаткування підприємств.
- •21. Механізм оподаткування прибутку підприємств.
- •22. Мито в системі непрямого оподаткування підприємств.
- •23. Акцизний збір.
- •24. Податок на додану вартість.
- •25. Сутність і склад оборотних коштів підприємства.
- •26. Визначення потреби підприємства в оборотних коштах.
- •27. Фінансові джерела формування оборотних коштів.
- •28. Показники стану та рівня ефективності використання оборотних коштів.
- •29. Класифікація кредитів, що надаються підприємствам.
- •30. Види банківського кредиту.
- •31. Умови та порядок отримання банківського кредиту.
- •33. Комерційне кредитування підприємств.
- •34. Лізингове кредитування підприємств.
- •35. Поняття і класифікація основних засобів підприємства.
- •36. Методи нарахування амортизації.
- •37. Сутність і склад капітальних вкладень.
- •38. Показники стану та ефективності використання основних засобів.
- •39. Значення оцінки фінансового стану підприємства.
- •40. Оцінка рівнів ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства.
- •41. Оперативний фінансовий план підприємства.
- •42. Класична модель фінансової санації.
- •43. Симптоми і фактори виникнення фінансової кризи на підприємстві.
- •44. Сутність і етапи проведення санаційного аудиту.
- •45. Форма і джерела фінансової санації підприємства.
- •Реструктуризація активів.
- •Зменшення (заморожування) витрат.
- •Збільшення виручки від реалізації.
- •Зменшення (заморожування) витрат
- •46. Модель оцінки ймовірності банкрутства підприємства.
- •47. Фінансова діяльність та зміст фінансової роботи на підприємстві.
- •48. Касові операції підприємств.
- •49. Кругообіг коштів підприємства
- •50. Кругообіг коштів підприємства та його вплив на потребу в кредитних ресурсах.
35. Поняття і класифікація основних засобів підприємства.
Основні засоби — це матеріальні цінності, що використовуються у виробничій діяльності підприємства понад один календарний рік з початку введення їх в експлуатацію, а також предмети вартістю за одиницю понад 500 гривень (за ціною придбання). Основні засоби підприємства включають основні виробничі засоби й невиробничі основні засоби.
Не належать до основних засобів:
предмети терміном служби менше одного року незалежно від їх вартості;
предмети вартістю до 500 гривень за одиницю (за ціною придбання) незалежно від терміну служби. При цьому гранична вартість предметів, що не належать до основних засобів, може змінюватися Міністерством фінансів України;
спеціальні інструменти і спеціальні пристосування підприємств серійного і масового виробництва певних виробів або для виготовлення індивідуального замовлення незалежно від їхньої вартості;
спеціальний одяг, спеціальне взуття, а також постільні речі незалежно від їхньої вартості і терміну служби;
формений одяг, призначений для видачі працівникам підприємства, незалежно від вартості й терміну служби.
Виробничі основні засоби є частиною основних засобів, яка бере участь у процесі виробництва тривалий час, зберігаючи при цьому натуральну форму
Невиробничі основні засоби — це житлові будинки та інші об’єкти соціально-культурного й побутового обслуговування, які не використовуються у господарській діяльності і перебувають на балансі підприємства.
На відміну від виробничих основних засобів невиробничі основні засоби не беруть участі в процесі виробництва і не переносять своєї вартості на вироблений продукт. Відтворюються вони тільки за рахунок прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства.
Основні виробничі засоби з урахуванням специфіки їх виробничого призначення поділяються на такі групи:
А. Будівлі і споруди.
Б. Передавальні пристрої.
В. Машини та устаткування,
у тім числі:
робочі машини та устаткування;
вимірювальні та регулюючі прилади;
лабораторне устаткування;
обчислювальна техніка;
транспортні засоби.
Г. Виробничий і господарський інвентар.
Д. Інші основні засоби.
36. Методи нарахування амортизації.
Амортизація – це процес поступового перенесення вартості основних виробничих засобів і нематеріальних активів з урахуванням витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення згідно з нормами амортизаційних відрахувань, установленими законодавчими актами.
Балансовий метод: A=Sp(a)*Na
100 A – річна сума амортизації (грн.,к)
Sp (a) – балансова вартість відповідної групи ОФ на початок звітного періоду;
Na – річна норма амортизації(%)Sp(a) = Sp(a-1) + Sc(a - 1) – Sl(a-1) – A (a – 1)
Sp (a – 1) – балансова вартість відповідної групи ОФ на початок періоду, що передував звітному;
Sc (a – 1) – сума витрат, здійснених на придбання ОФ відповідної групи кап. ремонту, реконструкції модернізації за період, що передував звітному(грн.)
Sl (a – 1) – величина вартості виведених з експлуатації ОФ за період, що передував звітному (грн..)
Відповідно до діючого законодавства всі суб’єкти господарської діяльності мають право проводити щорічну індексацію, розраховуючи коефіцієнт індексації величини балансової вартості ОФ:
Кi = [ I (a – 1) – 10 ]: 100 Ki – коефіцієнт індексації.
І (а – 1) – темп інфляції за рік за результатами якого здійснюється індексація
Якщо значення Кі не перевищує 1,0 індексація не здійснюється.
Відповідно до діючого законодавства передбачається 7–річний період зносу ОФ 1–й р. – річна норма амортизації 15%; 2–й р. – 30%; 3–й р. – 20%; 4–й р. – 15%; 5–й р. – 10 %; 6, 7–й р. – 5%.
Прямолінійний метод (метод рівномірного нарахування зносу):
А = ( S – L )/T; A – річна норма амортизації, S – первісна вартість ОФ(грн.), L – ліквідаційна вартість ОФ,T - нормативний (корисний) термін служби ОФ(р.)
Метод одиниць продукції:
За цим методом річна норма амортизації розраховується в 2 етапи:
а = ( S – L ) : Q; a – величина амортизаційних відрахувань у розрахунку на одиницю продукції (грн.,коп.) або це питома величина суми амортизації, Q – кількість одиниць продукції, яка підлягає виготовленню за корисний термін служби ОФ (натур. Одиниці)
2. Аі = а*qi; i = 1,Т; Аі – річна сума амортизації в і – му періоді, qi – обсяг виготовлення продукції в і – му періоді.
Метод суми чисел
А=K:M*(S – L ); M=T*( T + 1 )/2;K–кіл-ть років, які залишаються від корисного терміну служби ОФ, М – сума цілих значень р. терміну служби ОФ
Подвійний залишковий метод: 2 етапи:
1. Розраховується річна норма амортизації Na = A : (S – L ) * 100
2.Значення Na подвоюється і застосовується до недоамортизованої вартості ОФ A = 2 * Na (S – Ar ) Ar – сума накопиченої амортизації (грн.)
