10. Класифікація векселів.

Ознака класифікації: вид векселів

Емітент: казначейські і приватні

Угоди, що обслуговуються: фінансові і товарні (комерційні)

Суб’єкт, що здійснює оплату: простий і переказний

Наявність застави: забезпечений і незабезпечений

Порядок платежу: на пред’явника і строковий

Можливість передавання іншій особі: такий, що індосується і не індосується

Місце платежу: доміцильований і недоміцильований

Форма пред’явлення: паперова і безпаперова

Векселі казначейські — один із видів державних цінних паперів, які випускаються для покриття видатків державного бюджету. Вони можуть бути використані: — для здійснення розрахунків; — для зарахування сплати податків до державного бюджету; — як застава для забезпечення інших платежів та кредитів. Приватні векселі емітуються корпораціями, фінансовими гру­пами, комерційними банками.

Фінансовий вексель має в своїй основі депозитну природу. Товарний вексель використовується для кредитування торговельних операцій.

Простий виписується і підписується покупцем і є його борговим зобов'язанням оплатити кредито­ру вказану суму в установлений час. Тобто, оформляючи простий вексель, векселедавець є платником. Важлива особливість векселя полягає в тім, що його можна ви­користати як засіб платежу. Фінансово-переказний вексель (тратта) — це документ, який регулює век­сельні відносини трьох сторін: кредитора (трасанта), боржника (тра­сата) і отримувача платежу (ремітента). Такий вексель виписує та підписує кредитор (трасант). Переказний вексель означає наказ трасату - особі-боржнику векселедавця - сплатити в установлений термін визна­чену у векселі суму третій особі (ремітенту) або пред'явнику тратти.

Забезпечений вексель - вексель, гарантований заставою, яка надається кредиторові, банку або продавцю доти, доки борг не буде сплачено. Векселі на пред'явника - це такі векселі, що оплачуються не­гайно після прийняття їх дебітором. Вексель, що оплачується в тер­мін, указаний у документі, називається строковим.

Доміцильований вексель — це такий, у якому застережено, що даний вексель підлягає сплаті третьою особою — доміцилянтом за місцем проживання платника (або в іншому місці).

Вексель може існувати в паперовій або безпаперовій формі — як записи на електронних рахунках. Кредитні установи викорис­товують «розрахунковий» вексель. Розрахунковий вексель - це ве­ксель, який купують з дисконтом для покриття кредиторської забор­гованості перед векселедавцем у розмірі вексельної суми.

11. Характеристика і склад грошових надходжень підприємств.

У процесі виробничо-господарської діяльності підприємств постійно здійснюється кругообіг коштів. Укладання коштів у виробництво з метою виготовлення товарів і отримання виручки від їх продажу характеризує кругообіг коштів підприємств.

Вхідні грошові потоки підприємств за їхніми джерелами мо­жна поділити на внутрішні та зовнішні. Коли кошти надходять з будь-яких джерел на самому підприємстві, вони належать до внутрішніх. Надходження коштів за рахунок ресурсів, які мобі­лізуються на фінансовому ринку, свідчить про використання зо­внішніх джерел.Внутрішні грошові надходження включають :

1) виручку від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг;

2) виручку від іншої реалізації;

3) доходи від фінансових інвестицій;

4) доходи від інших позареалізаційних операцій.

Доходи від цієї діяльності мають значну питому вагу у вхідних грошових потоках підприємств і є мірою розвитку ринкової інфра­структури, особливо фінансового ринку.

Відповідно грошові надходження підприємств тепер включають:

— Доходи від основної (операційної) діяльності — виручка від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг.

— Доходи від іншої операційної діяльності (реалізація оборотних активів, іноземної валюти; від операційної оренди; одержані пені, штрафи, неустойки; від списання кре­диторської заборгованості; одержані гранти, субсидії та ін.

— Доходи від фінансових операцій: від спільної діяльності, інве­стицій в асоційовані і дочірні підприємства, одержані дивіденди, одержані відсотки за облігаціями, інші доходи.

Отже, грошові надходження підприємств відіграють значну роль у процесі кругообігу коштів. Відшкодовуючи авансовані у виробни­цтво вкладення, формуючи доходи і грошові фонди, вони створю­ють економічні умови для нового циклу виробництва і реалізації продукції, удосконалення та розширення власного господарства, збільшення власного капіталу.