Методика розрахунків коефіцієнта природних умов

У системі відносин "людина – природа" особливо важ­ливим є визначення екологічно безпечних умов проживан­ня людини, основних складових середовища, які вплива­ють на її розвиток і вдосконалення. Такими складовими є:

1. забезпеченість орними землями;

2. зміни атмосферного тиску;

3. сейсмічний стан;

4. властивості сонячної радіації;

5. величина атмосферних опадів;

6. температурний режим.

За цими складовими вираховують бали для кожної країни, потім методом зменшення цих балів у 10 разів от­римують розрахункові коефіцієнти. Сума 6-ти розрахун­кових коефіцієнтів становить коефіцієнт природних умов.

Розрахунок забезпеченості орними землями¹.

Коефіцієнт забезпеченості орною землею кожної людини вираховують за такою схемою: за вихідний показник береться 0,6 га як оптимальна величина; збільшення площі на кожні 0,5 га має відповідно зростаючий коефіцієнт; кожні 0,5 га нижче опти­муму мають відповідний понижуючий коефіцієнт. Наприк­лад: 2,1 га/л (гектар на людину) – 4 бали; 1,6 га/л – 3 бали; 1,1 га/л – 2 бали; 0,6 га/л – 1 бал; 0,1 га/л – 0,4 бала; 0,05 га/л – 0,3 бала; 0,09 га/л – 0,2 бала.

га/л		0,05			0,1			0,6			1,1			1,6			2,1			2,6			3,1
бали		0,3			0,4			1			2			3			4			5			6

Розрахунок впливу атмосферного тиску².

Газова обо­лонка Землі створює постійний тиск на її поверхню. Він може змінюватися залежно від географічних умов місце­вості, особливостей атмосферної циркуляції, пори року, температури повітря та інших причин. Хаотичні неперіо­дичні зміни тиску протягом короткого відрізку часу, зумовлені зміною стану атмосферних мас з різними термогідробаричними властивостями, можуть несприятливо впли­вати на здоров'я людини і спричиняти виникнення так званих геліометеопаталогічних реакцій.

Найпоширенішими одиницями виміру тиску є мілімет­ри ртутного стовпчика, бари і паскалі. Нормальний тиск при температурі 0°С над рівнем моря на географічній широ­ті 45° становить 760 мм рт. ст., що дорівнює 1013 мБар, або 1013,25 Па. Один бар створює тиск силою 1 кг на 1 см², який вважають рівним одній атмосфері. Отже, на людину, площа тіла якої становить 1,7 м², постійно тисне шар повіт­ря із силою 17 тонн. Зміни тиску залежать від атмосферної циркуляції, температури повітря та інших факторів.

Під час зниження атмосферного тиску за збереження відсоткового співвідношення його газових складових (при наявності в газовій суміші 21% кисню) парціальний тиск (тиск, який мав би газ, що входить до суміші, якби займав весь об'єм суміші) і вагова концентрація кисню також бу­дуть зменшуватися.

У процесі дослідження впливу атмосферного тиску на стан організму вивчали і медичні аспекти. Так, парціальний тиск кисню у венозній крові становить 40 мм рт. ст. Для того щоб кисень з артеріальної крові міг "подолати" цей тиск та утворити оксигемоглобін, його тиск в артеріальній крові має бути вищим і становити приблизно 40–60 мм рт. ст. Це можливо за умови, що парціальний тиск кисню у повітрі, яке людина вдихає, становитиме не менше 70–80 мм рт. ст., а в альвеолярній крові – не менше 55–60 мм рт. ст.

Карта ізобар містить інформацію про те, що у липні розпо­діл атмосферного тиску у Західній і Східній півкулях пів­нічної широти на континентах змінюється від 1013 гПа до 1000 гПа. Прийнявши за межу відліку 1010 гПа, тобто тиск 760 мм ртутного стовпчика, можна визначити бали з ураху­ванням підвищуючих і знижуючих величин тиску (табл. 1.1).

Розрахунок сейсмічного стану³.

При визначенні еколо­гічної відповідності територій для проживання людини за сейсмічним станом беруть до уваги наявність вулканів і землетрусів за останніх 100 років (відсутність їх оцінюється в 0 балів). Залежно від площі вияву сейсмічних явищ в межах території держави, величина бала з від'ємним зна­ком дорівнює кількості складових за умови, що кожна дер­жава поділена на 10 складових.

Наявність сейсмо-вулканічних явищ є чинником нега­тивного впливу на умови проживання людини.

Таблиця 1.1