- •Д ля лабораторних та практичних занять з
- •Практична робота №1
- •Хід роботи
- •Методика розрахунків коефіцієнта природних умов
- •Шкала визначення бальності території залежно від величини атмосферного тиску
- •Шкала визначення бальності території залежно від величини сонячної радіації
- •Шкала визначення бальності території за температурним режимом
- •Величина коефіцієнтів для визначення екологічної відповідності умов проживання у Норвегії
- •Величина коефіцієнтів для визначення екологічної відповідності умов проживання
- •Результати роботи
- •Практична робота №2
- •Теоретичні положення
- •Лабораторна робота №3
- •Теоретичні положення
- •Хід роботи Інструкція користування тонометром моделі ld-71 Головні частини приладу
- •Визначення функціонального стану серцево-судинної системи за допомогою проби Маріне
- •Методика виконання завдання 2.
- •Лаб.Роботу №4 виправлено Лабораторна робота №4
- •Теоретичні положення
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота №5
- •Теоретичні положення
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота №6
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота №7
- •Хід роботи
- •Тест на забезпеченість вітаміном d
- •Лабораторна робота №8
- •Теоретичні положення
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота №9
- •Теоретичні положення
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота №10
- •Теоретичні положення
- •Хід роботи
- •Протокол
- •Особистісні запитання
- •Круг Айзенка
- •Лабораторна робота №11
- •Теоретичні положення
- •Хід роботи
- •Рівень латентних* періодів (лп, мс) сенсомоторних реакцій під дією "важкої" музики*
- •Рівень латентних періодів (лп, мс) сенсомоторних реакцій в умовах нестачі кисню*
- •Методика використання комп'ютерної системи "діагност-1"
- •Оцінка результатів тестування
- •Шкала оцінки рівня швидкості переробки зорової інформації різної складності
- •Шкала оцінки рівня якості та кількості переробки зорової інформації різної складності
- •Лабораторна робота №12
- •Теоретичні положення
- •Будова рецептора вестибулярного (присінкового) апарату
- •Хід роботи
- •Порівняльна гістограма рухових відхилень
- •Лабораторна робота №13
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота №14
- •Теоретичні положення
- •Хід роботи Завдання 1.
- •Методика визначення сумарного дозового навантаження пар на організм людини.
- •Лабораторна робота №15
- •Хід роботи
- •Токсичні метали
- •Обробка результатів та висновки
- •Лабораторна робота №16
- •Основні положення
- •Лабораторна робота №17
- •Теоретичні положення
- •Хід роботи
- •Питання з доданими оціночними тестами
- •Обробка результатів та висновки
- •Лабораторна робота №18
- •Основні положення
- •Лабораторна робота №19
- •Лабораторна робота №20 Тема: Вплив інсуліну та аллоксану на рівень глюкози в крові
- •Результати експерименту
- •Література
- •Додатки
- •Вміст білків, жирів, вуглеводів (у грамах) та калорійність (ккал) 100 г. Продуктів
- •Вмість мінеральних речовин в 100 г основних продуктів харчування
- •Д ля нотаток
Лаб.Роботу №4 виправлено Лабораторна робота №4
Тема: Оцінка стану здоров’я та резервних можливостей адаптаційних систем за допомогою тесту МСК
Мета: визначити резервні адаптаційні можливості організму за допомогою тесту МСК
Теоретичні положення
Споживання О2 під час фізичної роботи зростає в міру зростання її потужності та тривалості. Проте, для кожної людини існує межа, вище якої споживання О2 не зростатиме. Людина досягає рівня свого максимального споживання кисню (МСК) не раніше 3 хв від початку роботи.
Найбільшу кількість О2, яку організм спроможний засвоїти за 1 хв роботи максимальної потужності називають максимальним споживанням О2 (МСК).
МСК є показником аеробної працездатності організму, тобто спроможності виконувати важку роботу, забезпечуючи енерговитрати за рахунок О2, який споживається безпосередньо під час роботи.
Методи визначення МСК є прямі і не прямі. Суть прямого методу полягає в тому, що людина виконує роботу потужність якої поступово зростає. Відносно зростає і споживання О2, але наступає період, коли потужність роботи зростає, а споживання О2 залишається на попередньому рівні - це і буде величина МСК. Суть непрямих методів полягає в тому, що МСК визначається за ЧСС, оскільки прискорення роботи серця відбувається майже паралельно зростанню споживанню О2.
Анаеробною працездатністю називають спроможність людини працювати в умовах нестачі О2 за рахунок анаеробних джерел енергії.
Для оцінки резервних можливостей адаптаційних систем та стану здоров’я використовують тест максимального споживання кисню (МСК). Цей тест дозволяє оцінювати резервні можливості дихальної, серцево-судинної та інших адаптаційних систем. Величина МСК залежить, головним чином, від розвитку систем дихання та кровообігу. Тому Всесвітня організація охорони здоров’я рахує тест МСК об’єктивним та інформативним інтегральним показником функціональної можливості людини.
Хід роботи
Найбільш поширений побічний метод визначення МСК. Для цього застосовують метод "степ-тесту" (сходження на сходинку висотою 30-35 см для дітей та 50 см для дорослих).
Робота проводиться в групі. Для дослідження береться 5 студентів. Результати експериментів та розрахунків заносяться до таблиці 4.5. Перед виконанням навантаження у досліджуваного визначають масу тіла. Потім за командою експериментатора досліджуваний починає сходження на сходинку із середнім темпом (20 сходжень за хвилину) протягом 4-х хвилин.
Обробка результатів та висновки.
Знаючи масу тіла досліджуваного, висоту сходинки та кількість циклів за хвилину, розраховують потужність роботи за формулою:
N = P × h × n × k, де:
N – потужність роботи, кгм/хв.;
P – маса тіла досліджуваного;
h – висота сходинки (м);
n – кількість циклів (за 1 хв);
k – коефіцієнт, що враховує величину роботи при спуску зі сходинки (таб. 4.1).
Таблиця 4.1
Коефіцієнти підйому та спуску
Вік, років |
Коефіцієнт підйому та спуску |
|
Чоловіки |
Жінки |
|
8-12 |
1,2 |
1,2 |
13-14 |
1,3 |
1,3 |
15-16 |
1,4 |
1,3 |
17 та більше |
1,5 |
1,5 |
Наприклад, хлопчик 13 років та масою 40 кг здійснив сходження на сходинку з частотою 20 підйомів (циклів) за хвилину. Відповідно, потужність виконаного ним навантаження становить:
N = 40 × 0,3 × 20 × 1,3 = 312 кгм/хв.
Потім за формулою Добельна розраховують величину МСК у л/хв.:
,
л/хв.,
де:
N – потужність роботи, кгм/хв.;
Н – пульс на 5-й хвилині, уд/хв.;
А – коефіцієнт поправки до формули в залежності від віку та статі (таб. 4.2);
К – віковий коефіцієнт (таб. 4.3).
Таблиця 4.2
Поправочні коефіцієнти залежності від віку та статі для розрахунку МСК
Вік, роки |
Коефіцієнт А |
|
Чоловіки |
Жінки |
|
14 |
1,25 |
1,05 |
15 |
1,27 |
1,05 |
16 |
1,29 |
1,10 |
Дорослі |
1,29 |
1,29 |
Таблиця 4.3
Величина вікового коефіцієнту
Вік, років |
К |
Вік, років |
К |
Вік, років |
К |
6-8 |
0,931 |
14 |
0,883 |
20 |
0,834 |
9 |
0,922 |
15 |
0,878 |
21 |
0,831 |
10 |
0,914 |
16 |
0,868 |
22 |
0,823 |
11 |
0,907 |
17 |
0,860 |
23 |
0,817 |
12 |
0,900 |
18 |
0,853 |
24 |
0,809 |
13 |
0,891 |
19 |
0,846 |
25 |
0,799 |
Потім розраховують відносну величину МСК (на кг маси тіла) за формулою:
МСК/кг = МСК, мл/хв. : Р, де Р – маса тіла, кг.
Порівнюючи отримані результати з даними оціночної таблиці 4.4, визначають рівень фізичної працездатності:
Таблиця 4.4
Оцінка фізичної працездатності за показниками МСК/кг
Вік |
МСК, мл/хв./кг |
Оцінка |
|
Чоловіки |
Жінки |
||
14-15 |
43,6 45,5 47,5 |
35,5 37,5 39,5 |
Низька Задовільна Висока |
16-18 |
42,0 45,0 47,0 |
35,0 38,0 41,0 |
Низька Задовільна Висока |
19-28 |
29,4 38,2 47,0 |
28,0 40,0 44,0 |
Низька Задовільна Висока |
29-39 |
27,0 35,0 43,6 |
30 34 41 |
Низька Задовільна Висока |
За результатами роботи зробіть висновок про адаптаційні можливості та стан здоров’я досліджуваного.
Приклад. Після проведення тестування та виконання розрахунків виявили, що величина МСК/кг у студента 19 років становить 32,4 мл/хв./кг. Отриманий результат свідчить про те, що у даного студента низька фізична працездатність та, відповідно, низькі резервні можливості адаптаційних систем організму. Напевно у нього слабке здоров’я. Це може стати причиною зниження резистентності не тільки до фізичних навантажень, але й до різного роду захворювань.
Таблиця 4.5
№ |
Прізвище |
Потужність роботи (N) |
МСК (мл/хв.) |
МСК/кг |
Рівень фізичної працездатності |
1 |
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
|
Теоретичні питання:
Загальна система кровообігу.
Серце та його фізіологічні властивості.
Показники роботи серця.
Регуляція серцевої діяльності.
Рух крові по судинах.
Висновок:
