Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КОНСПЕКТ_УПОТ.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

6.4 Основні напрями розвитку техніко-технологічного потенціалу підприємств харчової промисловості

Господарський механізм харчової промисловості повинен бути спрямований на посилення режиму економії сировини і енергоресурсів, оптимізацію технологічних процесів і витрат усіх видів ресурсів, впровадження у виробництво нетрадиційної сировини, пошук нових технологічних і технічних рішень на виробництво конкурентоспроможних якісних харчових продуктів і продуктів профілактичного призначення.

Питання для самоперевірки:

  1. Охарактеризуйте законодавчу базу, пов’язану з інноваційною діяльністю підприємств.

  2. Обґрунтуйте основні напрями розвитку техніко-технологічного потенціалу у харчовій промисловості.

Література: [ ].

Домашнє завдання (ДЗ) для самостійної домашньої роботи (СРС).

1. Розглянути актуальні питання розвитку окремих галузей харчової промисловості.

7. Управління матеріально-ресурсним потенціалом підприємства

7.1 Матеріальні ресурси і їх роль у формуванні потенціалу підприємства

7.2 Планування та нормування потреби у матеріальних ресурсах

7.3 Управління матеріально-ресурсним потенціалом за вартісними критеріями

7.4 Планування і нормування потреби в оборотних засобах (коштах)

7.5 Оцінка стану матеріального забезпечення та рівня використання матеріальних ресурсів підприємства

7.1 Матеріальні ресурси і їх роль у формуванні потенціалу підприємства

Матеріально-ресурсний потенціал - спроможність матеріальних ресурсів до виробництва продукції, яка містить також приховані можливості, які можуть бути використані для досягнення поставленої мети.

Харчова промисловість належить до найбільш матеріалоємних галузей, тому раціональне використання сировини має тут особливо важливе значення.

Раціональне використання сировини і матеріалів можливе у двох напрямах:

- нормування витрат при виробництві продукції, впровадження ресурсозберігаючих технологій;

- здійснення заходів, спрямованих на зниження втрат сировини і матеріалів при зберіганні, транспортуванні та переробці.

Комплексне використання сировини і утилізація відходів виробництва є важливими напрямами зниження матеріалоємності.

Економічна ефективність використання витрат сировини та матеріалів виміряється показником матеріалоємності продукції (МЄ), який може бути представлений виразом:

МЄ = М/ВП =1/Ц  1/КП  ОсПОбЗ  1/КСобЗ  ЧСМ , (7.1)

Рівень матеріалоємності продукції формується під впливом наступних факторів-показників:

- середньої оптової ціни одиниці продукції (Ц):

Ц = ВП / ОП,

- коефіцієнта використання виробничої потужності (КП):

КП = ОП / П,

- оснащеності одиниці потужності оборотними виробничими засобами (ОсПОбВЗ):

ОсПОбВЗ = ОбВЗ / П, (7.2)

де ОбВЗ – середньорічні залишки оборотних виробничих засобів, тис. грн.;

- коефіцієнта структури оборотних засобів (КСОбЗ):

КСОбЗ = ОбВЗ / ОбЗ, (7.3)

де ОбЗ – середньорічна вартість оборотних засобів, тис. грн.;

- частки сировини і матеріалів у вартості оборотних засобів (ЧСМ):

ЧСМ = М / ОбЗ. (7.4)