Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КОНСПЕКТ_УПОТ.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

1.4 Підходи до формування потенціалу підприємства: маркетинговий, системний, нормативний, ситуаційний, оптимізаційний

Процес формування ВПП відбувається в таких основних напрямах: вибір нових форм і методів господарювання з урахуванням ринкових умов функціонування економіки; проведення моніторингу виробничого потенціалу з метою оцінки ефективності його використання, визначення його місця і ролі в економіці держави та виявлення пріоритетних напрямків його формування; формування ресурсної бази з позицій забезпечення комплексного розвитку територій та задоволення потреб населення.

Процес нарощення ВПП включає: виявлення резервів та пріоритетних напрямків підвищення рівня використання існуючих виробничих потужностей; виявлення існуючих і необхідних ресурсів та формування механізму забезпечення ефективного їх використання з метою підвищення конкурентоспроможності.

Ефективна діяльність підприємства забезпечується в сучасних умовах ринкових трансформацій тільки за умов повномасштабного застосування і цілеспрямованого впровадження маркетингового інструментарію згідно з функціями маркетингу на підприємстві. Завдяки його широкому використанню формується попит на товар, стимулюється збут, що забезпечує товаропросування на ринку і підвищує конкурентоспроможність вітчизняних товарів.

Найважливішим елементом системного підходу при формуванні потенціалу є принцип цілісності. Це означає, що категорія, яка досліджується, чи будь-яке економічне явище повинно бути розглянуте як сукупність відносно самостійних елементів, які володіють певними особливостями розвитку і разом формують систему, котрій притаманні відповідні ознаки, не властиві окремим її складовим.

Процес формування потенціалу підприємства – це створення і організація системи ресурсів і компетенцій таким чином, щоб результат їхньої взаємодії був фактором успіху в досягненні стратегічних, тактичних та оперативних цілей діяльності підприємства. При цьому використовуються наступні наукові підходи:

  1. Системний підхід – це визначення на основі маркетингових досліджень послідовності реалізації потенціалу для забезпечення високої якості кінцевого результату.

  2. Маркетинговий підхід - передбачає орієнтацію формування можливостей підприємства на споживача, тобто елементи потенціалу формуються на основі аналізу потенційних потреб.

  3. Функціональний – пошук нових оригінальних технічних рішень для задоволення існуючих або потенційних потреб.

  4. Відтворювальний – постійне оновлення виробництва продукції зменшує ресурсоємність продукції та вищою якістю ніж аналогічна продукція на даному ринку.

  5. Інноваційний – активізація інноваційної діяльності (інвестиції, фактори виробництва).

  6. Нормативний – встановлення для найважливіших елементів потенціалу нормативів (якість, ресурсомісткість та ін.).

  7. Комплексний – передбачає необхідність урахування технічних, економічних, психологічних, екологічних, організаційних та ін. аспектів діяльності підприємств.

  8. Інтеграційний – посилення взаємозв’язків об’єднання та посилення взаємодії між окремими його елементами.

Окрім цих основних підходів формування потенціалу підприємства існують підходи: динамічний, оптимізаційний, адміністративний, поведінковий, ситуаційний, структурний.

Управління формуванням, використанням та відтворенням виробничого потенціалу будь-якого підприємства має складатися з наступних складових:

- діагностика фінансово-господарської діяльності підприємства;

- вибір з уже існуючих або розробка нової методики діагностики та оцінки виробничого потенціалу підприємства та його складових;

- визначення величини виробничого потенціалу та його складових;

- виявлення структури виробничого потенціалу;

- оцінка ефективності використання виробничого потенціалу та його складових;

- визначення резервів зростання виробничого потенціалу в цілому та по складовим;

- розробка стратегії щодо покращення формування, використання і відтворення виробничого потенціалу.