- •Об’єкт, предмет і завдання ландшафтознавства.
- •Ландшафтознавство у системній класифікації наук.
- •Структура ландшафтознавства.
- •Теоретичні й методологічні основи ландшафтознавства.
- •Етап становлення вчення про ландшафт і навчальної дисципліни “ландшафтознавства”.
- •Етап функціонально-динамічних досліджень ландшафтів і розвиток науки в другій пол. Хх ст.
- •Сучасні проблеми і пріоритетні напрямки ландшафтознавства.
- •Геосистеми як особливий тип систем.
- •Філософські та загальнонаукові передумови виникнення системного підходу.
- •Системний підхід як наукове явище.
- •Системна організація географічної оболонки.
- •Географічні компоненти ландшафтних комплексів і геооблонки: речовинні компоненти і компоненти сфери.
- •Масивні та контактні геокомпоненти.
- •Поняття про “сильні” та “слабкі” компоненти.
- •Основні морфологічні одиниці ландшафту та їх діагностичні ознаки.
- •Просторові структури геосистем.
- •Генетико-морфологічна структура ландшафтів та її типи
- •Позиційно-динамічні структури геосистем.
- •Парагенетичні структури геосистем.
- •Басейнові структури геосистем.
- •Біоцентрично-мережева структура геосистем
- •31. Функціонування геосистем. Вологообмін, біогенний, мінеральний і енергетичний обмін в ланд-шафті.
- •32. Ритмічність і циклічність природних процесів.
- •33. Мінливість, стійкість і динаміка ландшафту.
- •34. Розвиток (еволюція) ландшафтних комплексів: фактори і стадії.
- •35. Систематика, класифікація і типологія ландшафтів: зміст і значення, принципи.
- •36. Системи типологічних комплексів (за в.А. Ніколаєвим, 1979; в.М. Пащенком, 1993).
- •37. Фізико-географічне районування: сутність і значення.
- •38. Теоретичні основи фізико-географічного районування.
- •39. Таксономічні одиниці фізико-географічного районування.
- •40. Співвідношення фізико-географічних і типологічних таксонів ландшафтних комплексів.
- •41. Становлення антропогенного ландшафтознавства.
- •42. Теорія і термінологія антропогенного ландшафтознавства.
- •43. Принципи і методи дослідження антропогенних ландшафтів.
- •44. Класифікація антропогенних ландшафтів.
- •45. Селитебні ландшафти: структура і соціально-економічні функції.
- •46. Сільськогосподарські ландшафти: структура і соціально-економічні функції.
- •47. Лісові антропогенні ландшафти: структура і соціально-економічні функції.
- •48. Водні антропогенні ландшафти: структура і соціально-економічні функції.
- •49. Дорожні ландшафти: структура і соціально-економічні функції.
- •50. Промислові ландшафти: структура і соціально-економічні функції.
- •51. Белігеративні ландшафти: структура і соціально-економічні функції.
- •52. Рекреаційні ландшафти: структура і соціально-економічні функції.
- •53. Розкрийте зміст і значення ландшафтних досліджень для цілей сільського господарства.
- •54. Ландшафтно-меліоративні дослідження.
- •55. Ландшафтознавчі дослідження для районних планувань.
- •56. Ландшафтознавчі дослідження для цілей містобудування.
- •57. Ландшафтознавчі дослідження для цілей охорони й збереження природного середовища.
- •58. Ландшафтознавчі дослідження з метою обґрунтування Проекту організації нпп.
- •59. Ландшафтознавчі дослідження для цілей рекреації.
- •60. Ландшафтознавче обґрунтування географічних інформаційних систем (гіс).
- •61. Поняття про культурний ландшафт; основні завдання його формування.
- •62. Вивчення ландшафтів у шкільному курсі Фізичної географії.
- •63. Ландшафти України: чинники формування та характерні риси.
- •64. Ландшафтознавче картографування: принципи, основні типи ландшафтних карт і їх легенд.
- •70. Карта четвертинних відкладів і її використання в ландшафтному картографуванні.
- •71. Карти умов місцезростання і рослинного покриву в ландшафтному картографуванні.
- •72. Розкрийте методику передпольового періоду ландшафтознавчих досліджень.
- •73. Розкрийте основні методи польових досліджень ландшафтів.
- •74. Опишіть документи фіксації (бланки, щоденники) польових даних при дослідженні ландшафт-них комплексів.
- •75. Розкрийте основні прийоми (опис точки, профілювання) ландшафтної зйомки.
- •76. Опишіть методику складання попередньої ландшафтної карти (передпольовий період).
- •77. Опишіть методику складання остаточного варіанту ландшафтної карти (після польовий період) та її легенди.
- •78. Наведіть приклади ландшафтних фацій рідного краю.
- •79. Наведіть приклади урочищ рідного краю.
- •80. Наведіть приклади місцевостей рідного краю.
- •81. Наведіть приклади ландшафтів (видів, родів, типів) рідного краю.
- •82. Наведіть приклади морфологічних одиниць гірських ландшафтів.
- •83. Екваторіальні ландшафти.
- •84. Субекваторіальні (перемінно-вологі лісові) ландшафти.
- •85. Тропічні ландшафти.
- •86. Субтропічні ландшафти.
- •87. Структура ландшафтів лісостепового типу.
- •88. Бореальні (тайгові) ландшафти.
- •89. Субарктичні та субантарктичні ландшафти.
- •90. Полярні льодовикові ландшафти.
Структура ландшафтознавства.
У якості головних структурних частин ландшафтознавства М.А.Солнцев ще в 1964 році виділів наступні: 1) морфологія ландшафту - розділ, що займається вивченням внутрішньої будови, морфологічної структури географічного ландшафту; 2) динаміка ландшафту -розділ, що вивчає процеси, які протікають в ландшафті і безперервно змінюють його; 3) систематика ландшафтів - розділ, що займається питаннями типології, класифікації і систематики географічних ландшафтів; 4) прикладні дослідження ландшафтів - розділ, що займається питаннями застосування ландшафтних методів дослідження території при вирішенні наукових і практичних проблем господарства; 5) методика ландшафтних досліджень і ландшафтного картографування.
Зберегли свою актуальність морфологія, динаміка і систематика ландшафтів. Про розвиток морфології ландшафту свідчить розробка поняття про "ландшафтне різноманіття". Дуже динамічно розвивається і розділ "динаміка ландшафтів", свідоцтвом чого є систематична поява нових повідомлень про розробки з цієї тематики. Широкого розвитку набуло прикладне ландшафтознавство, яке почало навіть розгалужуватись відповідно до об'єктів природокористування на агроландшафтоз-навство, меліоративне ландшафтознавство, рекреаційне ландшафтознавство і т. д. Агроландшафтознавство вивчає ступінь сприятливості ландшафтних умов для ведення сільського господарства. Меліоративне ландшафтознавство оцінює ландшафтні комплекси з точки зору необхідності і можливості їх меліорації. Рекреаційне ландшафтознавство вивчає ступінь сприятливості ландшафтних умов для організації відпочинку. Більш докладно суть різних галузей прикладного ландшафтознавства висвітлена в темі № 8 "Прикладні дослідження ландшафтів".
Методика ландшафтних досліджень і ландшафтного картографування зникла як самостійний відділ, оскільки стала невід'ємною частиною всіх інших напрямків ландшафтознавства. Проте з'явились нові відділи, які сформувались відповідно до предмету, а головне методів досліджень: геофізика ландшафтів, геохімія ландшафтів, антропогенне ландшафтознавство, урбаністичне ландшафтознавство, палеоландшаф-тознавство, історичне ландшафтознавство, аквальне ландшафтознавояг-во, космічне ландшафтознавство, ландшафтна екологія. Геофізика ландшафтів вивчає фізичні процеси в ПТК. Геохімія ландшафтів вивчає хімічні процеси функціонування ПТК, а саме міграцію, розсіювання та акумуляцію хімічних елементів всередині ПТК і між різними ПТК. Антропогенне ландшафтознавство вивчає зміни природних ландшафтів, викликані впливом господарської діяльності людини. Урбаністичне ландшафтознавство, яке можна розглядати як частину антропогенного ландшафтознавства, досліджує: особливості фор-мування і розвитку урбанізованих ландшафтів - ландшафтів міського середовища. Палеоландшафтознавство вивчає палеоландшафти -ландшафтні комплекси, які існували в далекому, доісторичному минулому. Історичне ландшафтознавство вивчає зміни ландшафтних комплексів, які відбулися за історичний час, тобто за останній після появи людини етап в розвитку природи. Аквальне ландшафтознавство досліджує водні або аквальні ландшафтні комплекси. Космічне ландшафтознавство досліджує земні ландшафти за допомогою космічних летальних апаратів. Ландшафтна екологія вивчає негативні зміни умов існування рослин, тварин і людини внаслідок господарської діяльності людини. Більш докладно суть цих галузей ландшафтознавства висвітлена в темі № 7 "Галузеві напрями ландшафтознавства".
Головними структурними частинами ландшафтознавства є: 1) морфологія ландшафту; 2) систематика ландшафтів; 3) динаміка ландшафтів; 4) геофізика ландшафтів; 5)геохімія ландшафтів; 6) ландшафтна екологія; 7) антропогенне ландшафтознавство; 8)палеоландшафтознавство; 9)історичне ландшафтознавство; 10)аквальне ландшафтознавство; 11)космічне ландшафтознавство; 12)прикладне ландшафтознавство.
