76. Опишіть методику складання попередньої ландшафтної карти (передпольовий період).

У підготовчий період досліджень чітко обґрунтовується мета роботи, розробляється програма, здійснюються збір, систематизація й аналіз матеріалів щодо району досліджень, планується обсяг польових робіт та їх черговість, розглядаються організаційні питання. У системі методів, що застосовуються в дослідженнях підготовчого періоду, розрізняються методи збору й систематизації матеріалів, методи визначення емпіричних залежностей, методи побудови та викладення наукової теорії (гіпотези).

Збір і систематизація матеріалів починається з вивчення регіонального й тематичного каталогів, у тому числі каталогу карт і атласів, довідників, аерофотознімків. Мета вивчення прямої та непрямої інформації – скласти уявлення про види раніше проведених на досліджуваній території польових робіт та їх детальність, просторове розміщення, генезис і властивості всіх природних компонентів, що є матеріальною основою для формування ландшафтів і їх морфологічних частин, які мають вивчатися. Дуже важливий матеріал надає дослідникам топографічна карта, що дозволяє одержати інформацію про типи рельєфу території та її морфометричні особливості, просторове розміщення форм рельєфу (орієнтацію, довжину, рівні поверхонь, крутість схилів, ступінь ерозійного розчленування), наявні виходи на поверхню корінних порід, джерела, характер річкової мережі та рівні ґрунтових вод, ступінь заболоченості й залісення, типи рослинності, дороги та ін., види використання земель.

Про ландшафтну структуру району багато чого можуть “підказати” галузеві карти: геологічні, геоморфологічні, ґрунтові, геоботанічні, гідрогеологічні, четвертинних відкладів. Візуально-картографічний метод дослідження дозволяє охарактеризувати особливості просторового розміщення компонентів, скласти профілі, діаграми, описи.

Даний етап досліджень у підготовчий період завершується підбором необхідного для наступних робіт картографічного матеріалу, складанням карти фактичного матеріалу на бланках топооснови.

Велике значення на даному етапі дослідження мають аерофотознімки, контури об’єктів на яких являють собою результат взаємодії просторово відповідних один одному природних компонентів, що виражається у формі об’єкта, його кольорі, тоні кольору, відтінку тону і його структурі. Таким чином, контури природних об’єктів на аерофотознімках “виступають” в основному як природні географічні цілісності – фації. При зіставленні тільки галузевих карт і описів індикаторами географічних цілісностей є ґрунти й рослинність, але проведені за ними межі геокомплексів не будуть відрізнятися тією точністю, яку може дати аерофотознімок.

Підсумковим документом даного періоду досліджень є попередня ландшафтна карта, складена на топографічній основі, яка відображає просторову ландшафтну структуру досліджуваної території через сполучення різних видів фацій, урочищ, а на дрібномасштабній карті – різних видів урочищ і ландшафтів. Найкращим варіантом побудови попередньої ландшафтної карти-гіпотези є її складання з одночасним прорисовуванням контурів структурних ландшафтних одиниць за аерофотознімками з використанням галузевих карт для наповнення змістом виділених контурів. Попередня ландшафтна карта-гіпотеза є основою для розрахунку обсягів польових робіт, вибору напрямків маршрутів, місць розташування опорних профілів, ключових ділянок, точок спостереження та їх видів.