- •Об’єкт, предмет і завдання ландшафтознавства.
- •Ландшафтознавство у системній класифікації наук.
- •Структура ландшафтознавства.
- •Теоретичні й методологічні основи ландшафтознавства.
- •Етап становлення вчення про ландшафт і навчальної дисципліни “ландшафтознавства”.
- •Етап функціонально-динамічних досліджень ландшафтів і розвиток науки в другій пол. Хх ст.
- •Сучасні проблеми і пріоритетні напрямки ландшафтознавства.
- •Геосистеми як особливий тип систем.
- •Філософські та загальнонаукові передумови виникнення системного підходу.
- •Системний підхід як наукове явище.
- •Системна організація географічної оболонки.
- •Географічні компоненти ландшафтних комплексів і геооблонки: речовинні компоненти і компоненти сфери.
- •Масивні та контактні геокомпоненти.
- •Поняття про “сильні” та “слабкі” компоненти.
- •Основні морфологічні одиниці ландшафту та їх діагностичні ознаки.
- •Просторові структури геосистем.
- •Генетико-морфологічна структура ландшафтів та її типи
- •Позиційно-динамічні структури геосистем.
- •Парагенетичні структури геосистем.
- •Басейнові структури геосистем.
- •Біоцентрично-мережева структура геосистем
- •31. Функціонування геосистем. Вологообмін, біогенний, мінеральний і енергетичний обмін в ланд-шафті.
- •32. Ритмічність і циклічність природних процесів.
- •33. Мінливість, стійкість і динаміка ландшафту.
- •34. Розвиток (еволюція) ландшафтних комплексів: фактори і стадії.
- •35. Систематика, класифікація і типологія ландшафтів: зміст і значення, принципи.
- •36. Системи типологічних комплексів (за в.А. Ніколаєвим, 1979; в.М. Пащенком, 1993).
- •37. Фізико-географічне районування: сутність і значення.
- •38. Теоретичні основи фізико-географічного районування.
- •39. Таксономічні одиниці фізико-географічного районування.
- •40. Співвідношення фізико-географічних і типологічних таксонів ландшафтних комплексів.
- •41. Становлення антропогенного ландшафтознавства.
- •42. Теорія і термінологія антропогенного ландшафтознавства.
- •43. Принципи і методи дослідження антропогенних ландшафтів.
- •44. Класифікація антропогенних ландшафтів.
- •45. Селитебні ландшафти: структура і соціально-економічні функції.
- •46. Сільськогосподарські ландшафти: структура і соціально-економічні функції.
- •47. Лісові антропогенні ландшафти: структура і соціально-економічні функції.
- •48. Водні антропогенні ландшафти: структура і соціально-економічні функції.
- •49. Дорожні ландшафти: структура і соціально-економічні функції.
- •50. Промислові ландшафти: структура і соціально-економічні функції.
- •51. Белігеративні ландшафти: структура і соціально-економічні функції.
- •52. Рекреаційні ландшафти: структура і соціально-економічні функції.
- •53. Розкрийте зміст і значення ландшафтних досліджень для цілей сільського господарства.
- •54. Ландшафтно-меліоративні дослідження.
- •55. Ландшафтознавчі дослідження для районних планувань.
- •56. Ландшафтознавчі дослідження для цілей містобудування.
- •57. Ландшафтознавчі дослідження для цілей охорони й збереження природного середовища.
- •58. Ландшафтознавчі дослідження з метою обґрунтування Проекту організації нпп.
- •59. Ландшафтознавчі дослідження для цілей рекреації.
- •60. Ландшафтознавче обґрунтування географічних інформаційних систем (гіс).
- •61. Поняття про культурний ландшафт; основні завдання його формування.
- •62. Вивчення ландшафтів у шкільному курсі Фізичної географії.
- •63. Ландшафти України: чинники формування та характерні риси.
- •64. Ландшафтознавче картографування: принципи, основні типи ландшафтних карт і їх легенд.
- •70. Карта четвертинних відкладів і її використання в ландшафтному картографуванні.
- •71. Карти умов місцезростання і рослинного покриву в ландшафтному картографуванні.
- •72. Розкрийте методику передпольового періоду ландшафтознавчих досліджень.
- •73. Розкрийте основні методи польових досліджень ландшафтів.
- •74. Опишіть документи фіксації (бланки, щоденники) польових даних при дослідженні ландшафт-них комплексів.
- •75. Розкрийте основні прийоми (опис точки, профілювання) ландшафтної зйомки.
- •76. Опишіть методику складання попередньої ландшафтної карти (передпольовий період).
- •77. Опишіть методику складання остаточного варіанту ландшафтної карти (після польовий період) та її легенди.
- •78. Наведіть приклади ландшафтних фацій рідного краю.
- •79. Наведіть приклади урочищ рідного краю.
- •80. Наведіть приклади місцевостей рідного краю.
- •81. Наведіть приклади ландшафтів (видів, родів, типів) рідного краю.
- •82. Наведіть приклади морфологічних одиниць гірських ландшафтів.
- •83. Екваторіальні ландшафти.
- •84. Субекваторіальні (перемінно-вологі лісові) ландшафти.
- •85. Тропічні ландшафти.
- •86. Субтропічні ландшафти.
- •87. Структура ландшафтів лісостепового типу.
- •88. Бореальні (тайгові) ландшафти.
- •89. Субарктичні та субантарктичні ландшафти.
- •90. Полярні льодовикові ландшафти.
70. Карта четвертинних відкладів і її використання в ландшафтному картографуванні.
71. Карти умов місцезростання і рослинного покриву в ландшафтному картографуванні.
72. Розкрийте методику передпольового періоду ландшафтознавчих досліджень.
Підготовчий (передпольовий) період починається із збору літературних та фондових джерел інформації про територію польових робіт, їх аналіз дає можливість скласти загальне уявлення про характер природних умов району досліджень (геолого-геоморфологічну будову, кліматичні особливості, річки і озера, грунти і рослинність), а також про його заселеність, господарські особливості, шляхи сполучення і т. ін. Обов'язковим для проведення ландшафтних досліджень є наявність топографічних карт. Бажаною є наявність аеро- і космофотознимків, а також тематичних карт: геологічних, ґрунтових, рослинності та ін.
По закінченні збору фактичного матеріалу складається попередня ландшафтна карта або карта-гіпотеза ПТК. Контури ПТК встановлюються за горизонталями топографічної карти, а уточнюються і диференціюються за допомогою аерофотознимків і тематичних карт, описів опорних відслонень та бурових свердловин. Положення та опис опорних відслонень та бурових свердловин, який можна знайти в геологічних фондах, доцільно нанести на попередню ландшафтну карту. До попередньої ландшафтної карти складається попередня легенда, під якою розуміється лаконічний, але комплексний і структурований словесний опис відображених на карті ПТК. Після складання первинної ландшафтної карти намічаються польові маршрути, точки комплексного опису, опорні профілі.
73. Розкрийте основні методи польових досліджень ландшафтів.
Дійсна інтерпретація виділених контурів геокомплексів можлива лише при сполученні досліджень підготовчого й польового періодів. Натурні дослідження дають чітке уявлення про ті ознаки та властивості компонентів, які відбивають їх взаємозв’язок у геокомплексах і взаємозв’язок геокомплексів між собою.
Натурні дослідження поділяються на рекогносцирувальні й ландшафтне картографування (ландшафтну зйомку). Цілі в них різні, хоча ці дослідження і включають однакові види робіт: маршрутні спостереження, опорне ландшафтне профілювання, зйомку ключових ділянок (за винятком великомасштабних досліджень). Усі види робіт супроводжуються спостереженнями й описами на точках, яким надаються наскрізні порядкові номери, а місця їх розташування обов’язково визначаються на карті або аерофотознімку. Дослідження на точках спостереження дають уявлення про вертикальну структуру та властивості компонентів окремих фацій. Оскільки види фацій повторюються в просторі в різних кількісних категоріях (фонові, другорядні), то дослідження фацій-аналогів вимагає іншої детальності спостережень. Тому розрізняють різні види точок спостережень: опорні, основні, картувальні, спеціалізовані.
Найбільш трудомісткі дослідження на опорних точках спостереження, що закладаються на опорному ландшафтному профілі в найбільш типових фаціях. Опорні точки вимагають особливої старанності у здійсненні спостережень за властивостями всіх компонентів, аж до ґрунтоутворювальних порід. Часто глибина ґрунтового шурфу складає 3–4 м. Геоботанічні спостереження на опорних точках обов’язково супроводжуються добором у гербарій невідомих видів рослин, яким до їх визначення даються робочі назви. Вивчення ґрунтів супроводжується добором зразків з усіх генетичних горизонтів.
Основні точки спостереження закладаються при маршрутних дослідженнях у типових для ландшафту фаціях для того, щоб отримані дані могли бути поширені (екстрапольовані) на значну територію. Це дозволяє заощадити час польових робіт і скоротити їх обсяг. Кожен вид типових фацій характеризується однією основною точкою спостереження, на якій здійснюється докладний опис ґрунтового профілю до ґрунтоутворювальних порід, закладаються й описуються геоботанічні ділянки, добираються проби.
Картувальні точки спостереження використовуються для стислої характеристики фацій-аналогів, докладно описаних на основних і опорних точках, а також для вивчення фацій, що дуже рідко зустрічаються на території робіт. Дослідження на картувальних точках супроводжуються скороченим описом із використанням індексації. Назва рослинного покриву також шифрується в індексах, при цьому першим ставиться знак переважаючого виду рослин.
Спеціалізовані точки спостереження використовуються для цілеспрямованої характеристики одного геокомпонента чи його певної властивості відповідно до цільового завдання.
