- •Об’єкт, предмет і завдання ландшафтознавства.
- •Ландшафтознавство у системній класифікації наук.
- •Структура ландшафтознавства.
- •Теоретичні й методологічні основи ландшафтознавства.
- •Етап становлення вчення про ландшафт і навчальної дисципліни “ландшафтознавства”.
- •Етап функціонально-динамічних досліджень ландшафтів і розвиток науки в другій пол. Хх ст.
- •Сучасні проблеми і пріоритетні напрямки ландшафтознавства.
- •Геосистеми як особливий тип систем.
- •Філософські та загальнонаукові передумови виникнення системного підходу.
- •Системний підхід як наукове явище.
- •Системна організація географічної оболонки.
- •Географічні компоненти ландшафтних комплексів і геооблонки: речовинні компоненти і компоненти сфери.
- •Масивні та контактні геокомпоненти.
- •Поняття про “сильні” та “слабкі” компоненти.
- •Основні морфологічні одиниці ландшафту та їх діагностичні ознаки.
- •Просторові структури геосистем.
- •Генетико-морфологічна структура ландшафтів та її типи
- •Позиційно-динамічні структури геосистем.
- •Парагенетичні структури геосистем.
- •Басейнові структури геосистем.
- •Біоцентрично-мережева структура геосистем
- •31. Функціонування геосистем. Вологообмін, біогенний, мінеральний і енергетичний обмін в ланд-шафті.
- •32. Ритмічність і циклічність природних процесів.
- •33. Мінливість, стійкість і динаміка ландшафту.
- •34. Розвиток (еволюція) ландшафтних комплексів: фактори і стадії.
- •35. Систематика, класифікація і типологія ландшафтів: зміст і значення, принципи.
- •36. Системи типологічних комплексів (за в.А. Ніколаєвим, 1979; в.М. Пащенком, 1993).
- •37. Фізико-географічне районування: сутність і значення.
- •38. Теоретичні основи фізико-географічного районування.
- •39. Таксономічні одиниці фізико-географічного районування.
- •40. Співвідношення фізико-географічних і типологічних таксонів ландшафтних комплексів.
- •41. Становлення антропогенного ландшафтознавства.
- •42. Теорія і термінологія антропогенного ландшафтознавства.
- •43. Принципи і методи дослідження антропогенних ландшафтів.
- •44. Класифікація антропогенних ландшафтів.
- •45. Селитебні ландшафти: структура і соціально-економічні функції.
- •46. Сільськогосподарські ландшафти: структура і соціально-економічні функції.
- •47. Лісові антропогенні ландшафти: структура і соціально-економічні функції.
- •48. Водні антропогенні ландшафти: структура і соціально-економічні функції.
- •49. Дорожні ландшафти: структура і соціально-економічні функції.
- •50. Промислові ландшафти: структура і соціально-економічні функції.
- •51. Белігеративні ландшафти: структура і соціально-економічні функції.
- •52. Рекреаційні ландшафти: структура і соціально-економічні функції.
- •53. Розкрийте зміст і значення ландшафтних досліджень для цілей сільського господарства.
- •54. Ландшафтно-меліоративні дослідження.
- •55. Ландшафтознавчі дослідження для районних планувань.
- •56. Ландшафтознавчі дослідження для цілей містобудування.
- •57. Ландшафтознавчі дослідження для цілей охорони й збереження природного середовища.
- •58. Ландшафтознавчі дослідження з метою обґрунтування Проекту організації нпп.
- •59. Ландшафтознавчі дослідження для цілей рекреації.
- •60. Ландшафтознавче обґрунтування географічних інформаційних систем (гіс).
- •61. Поняття про культурний ландшафт; основні завдання його формування.
- •62. Вивчення ландшафтів у шкільному курсі Фізичної географії.
- •63. Ландшафти України: чинники формування та характерні риси.
- •64. Ландшафтознавче картографування: принципи, основні типи ландшафтних карт і їх легенд.
- •70. Карта четвертинних відкладів і її використання в ландшафтному картографуванні.
- •71. Карти умов місцезростання і рослинного покриву в ландшафтному картографуванні.
- •72. Розкрийте методику передпольового періоду ландшафтознавчих досліджень.
- •73. Розкрийте основні методи польових досліджень ландшафтів.
- •74. Опишіть документи фіксації (бланки, щоденники) польових даних при дослідженні ландшафт-них комплексів.
- •75. Розкрийте основні прийоми (опис точки, профілювання) ландшафтної зйомки.
- •76. Опишіть методику складання попередньої ландшафтної карти (передпольовий період).
- •77. Опишіть методику складання остаточного варіанту ландшафтної карти (після польовий період) та її легенди.
- •78. Наведіть приклади ландшафтних фацій рідного краю.
- •79. Наведіть приклади урочищ рідного краю.
- •80. Наведіть приклади місцевостей рідного краю.
- •81. Наведіть приклади ландшафтів (видів, родів, типів) рідного краю.
- •82. Наведіть приклади морфологічних одиниць гірських ландшафтів.
- •83. Екваторіальні ландшафти.
- •84. Субекваторіальні (перемінно-вологі лісові) ландшафти.
- •85. Тропічні ландшафти.
- •86. Субтропічні ландшафти.
- •87. Структура ландшафтів лісостепового типу.
- •88. Бореальні (тайгові) ландшафти.
- •89. Субарктичні та субантарктичні ландшафти.
- •90. Полярні льодовикові ландшафти.
89. Субарктичні та субантарктичні ландшафти.
Субарктичні ландшафти (тундрові). Виділяють Арктика-тундрові, тундрові, південно-тундрові підтипи ландшафтів. У порівнянні з Арктикою в Субарктіке тепло-та вологозабезпеченість зростають. Радіаційний баланс коливається від 500 до 1000 МДж / м 2, сума активних температур повітря (середньодобова вище 10 ° С) становить 500 ... 600 ° С, зволоження надмірне, сток рясний і нерівномірний з весняним максимумом. Тривалість сніжного покриву близько 8 міс. Розвинена багаторічна мерзлота. Рослинний покрив включає низькорослі полярні чагарники (берізки, верби), чагарники (лохина, багно), осоки, мохи, лишайники. Кореневі системи рослин змикаються. Запаси фітомаси коливаються від 5 до 30 т / га. Продуктивність - до 4 т / га на рік. Біологічний кругообіг слабкий. Широко розвинене заболочування. Переважають тундрові торф'янисто-глейові, кислі грунти.
Бореальної-субарктичні континентальні ландшафти (лісотундрові). При переході від тундри до тайзі в умовах континентального клімату утворюється лісотундра. Запаси тепла і опадів зростають. Сума температур складає 500 ... 800 ° С. Поширені багаторічна мерзлота, заболочування. З'являються поодинокі дерева модрини, ялини, сосни, берези звивистій, потім їх групи і рідколісся. Запаси фітомаси до 75 т / га, щорічна продуктивність - 6 т / га. Грунти - тундрові торф'янисто-глейові. Місцями поширені підзолистий процес, торфообразованіе. Зимовий період скорочений до 180 ... 220 добу.
Бореальної-субарктичні Приокеанічні ландшафти (лугові і лісолуговий). Їх розглядають як приокеанический аналог лісотундри. Представлені на Курилах і Камчатці. Відрізняються м'яким і вологим кліматом. Річна кількість опадів понад 1000 мм. Сума температур складає 500 ... 700 ° С. Коефіцієнт зволоження за Н. Н. Іванову Ку> 3 (відношення середнього річного кількості опадів до середньої річної випаровуваності). Тривала (до 200 на добу) і сувора зима з потужним сніговим покривом. Поширені розріджені ліси з високотрав'ям на слабокислих дернових грунтах. Запаси фітомаси близько 85 т / га, за продуктивністю близько 7 т / га. Ландшафти формуються в умовах активного вулканізму.
90. Полярні льодовикові ландшафти.
Полярні льодовикові ландшафти (арктичні та антарктичні). Найбільшу площу покривного заледеніння займає в Південній півкулі Антарктичний льодовиковий покрив - 14 млн км 2. Середня потужність льодовикового покриву понад 1600 м. На суші Північної півкулі: Арктика, Гренландія, Нова Земля, товщина льодовиків від 2300 до 400 м. Крижаним пустелях властивий негативний річний радіаційний баланс R = - (200 ... 400) МДж / м 2. Середня місячна температура повітря нижче 0 ° С, влітку -30 ...- 50 ° С, взимку -60 ...- 70 ° С. Абсолютний мінімум температур -89,2 ° С. Річна кількість опадів Ос = 30 ... 500 мм. Сформовані льодовики повільно рухаються від центру до периферії. З рослинності зустрічаються водорослево-лишайникові угруповання.
Полярні внеледніковие ландшафти (арктичні та антарктичні). Вони займають Антарктичний півострів і острови Північного Льодовитого океану. Радіаційний баланс з жовтня по квітень негативний, в решту часу позитивний - R = 250 ... 400 МДж / м 2. Річна кількість опадів Ос = 200мм і більше. Тривалість снігового покриву до 300 діб в році. Полярна ніч триває до 130 діб. У річному циклі до 10 міс припадає на морозний період. Полярне літо - липень і велика частина серпня. Діяльний шар відтає на 20 ... 30 см. Вегетація рослин протікає швидко і можлива завдяки більшого нагрівання поверхні грунту, ніж повітря. Рослинний покрив слабко розвинений і складається з низькорослих трав, лишайників, кореневі системи не сходяться. Поширена багаторічна мерзлота. Щорічна продуктивність фітомаси не перевищує 0,3 т / га, а її запаси-1,5 т / га.
