8. Сучасні проблеми і пріоритетні напрямки ландшафтознавства.

В 1986 році, після сумнозвісної аварії на Чорнобильській АЕС, ландшафтознавство отримало нову сферу використання її концепції і методів. В Інституті географії Академії наук УРСР при відділі ландшафтознавства створюється лабораторія ландшафтно-екологічних проблем Чорнобиля під керівництвом В.С.Давидчука. Головна мета досліджень лабораторії полягала у вивченні ролі ландшафтних умов у формуванні полів первинного радіонуклідного забруднення та міграції (розповсюдженні) радіонуклілів під дією природних і антропогенних факторів.

Починаючи з перших тижнів після аварії, лабораторія розгорнула дослідження з аналізу, оцінки та картографування поліп випадання радіонуклідів п 30-км зоні ЧАЕС з урахуванням ландшафтної неоднорідності території для формування системи радіоекологічного моніторингу. Наступним етапом досліджень явилась оцінка ландшафті л Чорнобильської зони за умовами міграції радіонуклідів під впливом природних ТІЇ антропогенних факторів та участь в обгрунтуванні і експертизі ряду проектів, спрямованих на стабілізацію радіо-екологічної обстановки в 30-км зоні Чорнобильської АЕС. Чорнобильська та інші екологічні катастрофу спонукали географів до розробки нового напряму досліджень - ландшафтознавчо-екологічних, їх головною метою явились аналіз, оцінка, картографування природоохоронних проблем або гострих екологічних ситуацій, а також ландшафгно-екологічна експертиза господарських проектів. Один із напрямів цих досліджень переріс у самостійну науку - ландшафтну екологію. її обгрунтування, як інтеграцію географічною ландшафтознавчого і біологічного екологічного підходів, зробив професор Юїтського національного університету' ім. Т.Г.Шевченка М.Д.Гродзинськиіі. Він же написав і першій підручник з ландшафтної екології як навчальної дисципліни

Розвитком цих досліджень і в методологічному, і в методичному, і в технічному аспектах явились розробки ландшафтно-екологічного моніторингу і географічних інформаційних систем (ПС)

Сучасний стан розвитку ландшафтознавства характеризується багатовекторністю інтересів при наявності головного - екологічного напряму досліджень. Свідоцтвом цього є навіть назва останньої, X ландшафтної конференції "Структура, функціонування, еволюція природних і антропогенних ландшафтів" (Москва, 16-19 вересня 1997 р.), в якій позначені практично всі основні властивості ландшафтів і, відповідно, всі головні напрями ландшафтознавчих досліджень.

Зацікавленість питаннями функціонування, динаміки-і розвитку ландшафтів зберігається, про що свідчить наявність свіжих робіт, присвячених цим питанням. Але в останні роки набувають значної актуальності проблеми ландшафтного різноманіття. Це свідчить про повернення інтересу до дослідження просторової структури ландшафтів, дещо втраченого після масового захоплення стаціонарними дослідженнями процесів функціонування. Відродженню інтересу до дослідження просторової структури ландшафтів сприяла Міжнародна конференція з навколишнього середовища 1995 р. в Софії, на який була прийнята "Загальноєвропейська стратегія в галузі біологічного і ландшафтного різноманіття".

Нового подиху набули дослідження антропогенних ландшафті» завдяки зусиллям професора Вінницького державного педагогічного університету ім. М.Коцюбинського Г.І.Денисика. Він виділив в межах Правобережної України вісім класі* антропогенних ландшафтів (селітебний, сільськогосподарський, лісовий, водний, промисловий, дорожний, рекреаційний, белігеративний) і п'ятнадцять їх підкласів, встановив часові зрізи зародження, становлення і функціонування в якості антропогенних всіх виділених класів [95].

Таким чином, головними ознаками сучасного етапу розвитку ландшафтознавства є: 1) велика увага до ландшафтознавчих досліджень екологічного спрямування; 2) багато-векторність інтересів при наявності головного - екологічного напряму досліджень; 3) широке застосування комп 'ютерних технологій, особливо в розробці ГІС - географічних інформаційних систем; 4) з явився новий, цікавий напрям досліджень - дослідження ландшафтного різноманіття; 5) широке запровадження в ландшафтних дослідженнях космічної інформації, яка отримується безпосередньо з монітора комп 'ютера; 6) значна активність українських дослідників у розвитку ландшафтознавства.