- •Об’єкт, предмет і завдання ландшафтознавства.
- •Ландшафтознавство у системній класифікації наук.
- •Структура ландшафтознавства.
- •Теоретичні й методологічні основи ландшафтознавства.
- •Етап становлення вчення про ландшафт і навчальної дисципліни “ландшафтознавства”.
- •Етап функціонально-динамічних досліджень ландшафтів і розвиток науки в другій пол. Хх ст.
- •Сучасні проблеми і пріоритетні напрямки ландшафтознавства.
- •Геосистеми як особливий тип систем.
- •Філософські та загальнонаукові передумови виникнення системного підходу.
- •Системний підхід як наукове явище.
- •Системна організація географічної оболонки.
- •Географічні компоненти ландшафтних комплексів і геооблонки: речовинні компоненти і компоненти сфери.
- •Масивні та контактні геокомпоненти.
- •Поняття про “сильні” та “слабкі” компоненти.
- •Основні морфологічні одиниці ландшафту та їх діагностичні ознаки.
- •Просторові структури геосистем.
- •Генетико-морфологічна структура ландшафтів та її типи
- •Позиційно-динамічні структури геосистем.
- •Парагенетичні структури геосистем.
- •Басейнові структури геосистем.
- •Біоцентрично-мережева структура геосистем
- •31. Функціонування геосистем. Вологообмін, біогенний, мінеральний і енергетичний обмін в ланд-шафті.
- •32. Ритмічність і циклічність природних процесів.
- •33. Мінливість, стійкість і динаміка ландшафту.
- •34. Розвиток (еволюція) ландшафтних комплексів: фактори і стадії.
- •35. Систематика, класифікація і типологія ландшафтів: зміст і значення, принципи.
- •36. Системи типологічних комплексів (за в.А. Ніколаєвим, 1979; в.М. Пащенком, 1993).
- •37. Фізико-географічне районування: сутність і значення.
- •38. Теоретичні основи фізико-географічного районування.
- •39. Таксономічні одиниці фізико-географічного районування.
- •40. Співвідношення фізико-географічних і типологічних таксонів ландшафтних комплексів.
- •41. Становлення антропогенного ландшафтознавства.
- •42. Теорія і термінологія антропогенного ландшафтознавства.
- •43. Принципи і методи дослідження антропогенних ландшафтів.
- •44. Класифікація антропогенних ландшафтів.
- •45. Селитебні ландшафти: структура і соціально-економічні функції.
- •46. Сільськогосподарські ландшафти: структура і соціально-економічні функції.
- •47. Лісові антропогенні ландшафти: структура і соціально-економічні функції.
- •48. Водні антропогенні ландшафти: структура і соціально-економічні функції.
- •49. Дорожні ландшафти: структура і соціально-економічні функції.
- •50. Промислові ландшафти: структура і соціально-економічні функції.
- •51. Белігеративні ландшафти: структура і соціально-економічні функції.
- •52. Рекреаційні ландшафти: структура і соціально-економічні функції.
- •53. Розкрийте зміст і значення ландшафтних досліджень для цілей сільського господарства.
- •54. Ландшафтно-меліоративні дослідження.
- •55. Ландшафтознавчі дослідження для районних планувань.
- •56. Ландшафтознавчі дослідження для цілей містобудування.
- •57. Ландшафтознавчі дослідження для цілей охорони й збереження природного середовища.
- •58. Ландшафтознавчі дослідження з метою обґрунтування Проекту організації нпп.
- •59. Ландшафтознавчі дослідження для цілей рекреації.
- •60. Ландшафтознавче обґрунтування географічних інформаційних систем (гіс).
- •61. Поняття про культурний ландшафт; основні завдання його формування.
- •62. Вивчення ландшафтів у шкільному курсі Фізичної географії.
- •63. Ландшафти України: чинники формування та характерні риси.
- •64. Ландшафтознавче картографування: принципи, основні типи ландшафтних карт і їх легенд.
- •70. Карта четвертинних відкладів і її використання в ландшафтному картографуванні.
- •71. Карти умов місцезростання і рослинного покриву в ландшафтному картографуванні.
- •72. Розкрийте методику передпольового періоду ландшафтознавчих досліджень.
- •73. Розкрийте основні методи польових досліджень ландшафтів.
- •74. Опишіть документи фіксації (бланки, щоденники) польових даних при дослідженні ландшафт-них комплексів.
- •75. Розкрийте основні прийоми (опис точки, профілювання) ландшафтної зйомки.
- •76. Опишіть методику складання попередньої ландшафтної карти (передпольовий період).
- •77. Опишіть методику складання остаточного варіанту ландшафтної карти (після польовий період) та її легенди.
- •78. Наведіть приклади ландшафтних фацій рідного краю.
- •79. Наведіть приклади урочищ рідного краю.
- •80. Наведіть приклади місцевостей рідного краю.
- •81. Наведіть приклади ландшафтів (видів, родів, типів) рідного краю.
- •82. Наведіть приклади морфологічних одиниць гірських ландшафтів.
- •83. Екваторіальні ландшафти.
- •84. Субекваторіальні (перемінно-вологі лісові) ландшафти.
- •85. Тропічні ландшафти.
- •86. Субтропічні ландшафти.
- •87. Структура ландшафтів лісостепового типу.
- •88. Бореальні (тайгові) ландшафти.
- •89. Субарктичні та субантарктичні ландшафти.
- •90. Полярні льодовикові ландшафти.
74. Опишіть документи фіксації (бланки, щоденники) польових даних при дослідженні ландшафт-них комплексів.
Спостереження на точках записують у спеціальний польовий бланк, який може бути універсальним, а може відрізнятися для лісових, лучних і розораних ділянок, для фацій і урочищ і т. д. Обов'язковому дослідженню і опису в бланку підлягають: І) склад і генезис поверхневих відкладів; 2) рельєф; 3) умови зволоження; 4) грунти і грунтоутво-рюючі породи; 5) рослинний покрив; 6) сучасні природні процеси, які впливають на ПТК; 7) господарське використання території ПТК
75. Розкрийте основні прийоми (опис точки, профілювання) ландшафтної зйомки.
Основна вимога до описів на точках – однорідність інформації, тобто однакова послідовність викладення результатів спостережень, що відповідає виду точки спостереження. Однорідність інформації при її масовості досягається уніфікацією програм спостережень і стандартизацією фіксації матеріалу: певна послідовність описів у польових щоденниках, що відповідає послідовності описів на спеціалізованих бланках. Робота на точці спостережень починається з її адресної прив’язки, що записується в щоденнику, з указанням її номера. Місце розташування точки спостереження позначається на топографічній карті, підписується її номер. При адресації кожної наступної точки спостереження за необхідності орієнтуються також на азимут руху від попередньої точки з обов’язковим указанням пройденої відстані. Якщо є можливість здійснити в маршруті точну прив’язку точки спостереження, необхідно цим скористатися. Орієнтирами можуть бути висоти з тріангуляційними знаками, гирла рік, позначені на картах вододжерела, греблі, кілометрові стовпи на шосейних дорогах і залізницях, квартальні стовпи лісових просік. Прив’язка точки спостереження за двома орієнтирами, на які можна взяти азимут, особливо важлива при середньо- і дрібномасштабній зйомці. Основна вимога при цьому, щоб орієнтири знаходилися на достатній відстані один від одного. Місце розташування точки спостереження в цьому випадку визначається після відповідного орієнтування карти за магнітним азимутом з урахуванням місцевого схилення: на перетинанні візирних ліній на обрані орієнтири з урахуванням азимутів напрямків на них. Місце розташування точок спостережень нерідко для зручності їх находження на карті подається в системі її координатної сітки.
На кожній точці спостереження як мінімум описуються рельєф, ґрунти й рослинність. Однак необхідно знати й порядок опису корінних порід, пухких відкладів, водотоків, водойм, джерел.
Характеристика рельєфу. Записи в щоденнику або на бланку обов’язково повинні фіксувати загальну характеристику рельєфу й положення точки спостереження на елементі мезоформи рельєфу. Для схилистих поверхонь указується експозиція, крутість у градусах, при цьому можливе словесне визначення характеру уклону: Далі наводиться абсолютна або відносна висота положення точки, описується характер поверхні: схил опуклий, увігнутий, прямий, хвилястий, дрібнобугристий, терасований і т. ін. Указується ступінь ерозійного розчленування, вид ерозійних малих форм (вимивина, яр, улоговина), наявність карстових форм і їх розміри.
Вивчення порід і наносів проводиться в природних відслоненнях і в штучних виїмках: шурфах, кар’єрах, канавах, котлованах. У процесі вивчення порід відбирають проби і зразки. Зразки часто необхідні для визначення порід. Інтерес представляють фауністичні й археологічні знахідки.
Опис рослинності. Ця робота може передувати опису ґрунтів, поки не порушений рослинний покрив на місці майбутнього шурфу.
Вивчення ґрунтів здійснюється за ґрунтовими розрізами: у шурфах, зачистках схилів ярів, в обривах заплавних терас, по стінках канав, кар’єрів. Ґрунтовий шурф закладається на опорних і основних точках спостереження. Стандартні розміри шурфу по периметру – 1,5–2 х 0,7–0,8 м. Глибина визначається глибиною залягання ґрунтоутворювальних порід. Опис ґрунту здійснюється на спеціальному бланку або в польовому щоденнику. Характеристика ґрунтового горизонту починається з його індексації та визначення потужності. Індекси горизонтів відтворюють насамперед їх належність до певного генетичного типу: органогенні, елювіальні, ілювіальні, гідрогенно-акумулятивні, глейові.
Опис водних об’єктів. Нерідко поряд із точкою спостережень знаходяться джерела, струмки, річки, озерця, низинні болота, водосховища. Їх опис також необхідний. Характеризують тип вододжерела, відстань від нього до точки спостережень, особливості берегів ( обривисті, заболочені, пляжі і т. ін.), склад донних і берегових відкладів, морфометричні дані об’єкта ( ширина, вірогідна глибина, приблизна швидкість течії), витрату або дебіт, властивості води (колір, запах, прозорість, присутність органічних речовин, солоність).
