- •Об’єкт, предмет і завдання ландшафтознавства.
- •Ландшафтознавство у системній класифікації наук.
- •Структура ландшафтознавства.
- •Теоретичні й методологічні основи ландшафтознавства.
- •Етап становлення вчення про ландшафт і навчальної дисципліни “ландшафтознавства”.
- •Етап функціонально-динамічних досліджень ландшафтів і розвиток науки в другій пол. Хх ст.
- •Сучасні проблеми і пріоритетні напрямки ландшафтознавства.
- •Геосистеми як особливий тип систем.
- •Філософські та загальнонаукові передумови виникнення системного підходу.
- •Системний підхід як наукове явище.
- •Системна організація географічної оболонки.
- •Географічні компоненти ландшафтних комплексів і геооблонки: речовинні компоненти і компоненти сфери.
- •Масивні та контактні геокомпоненти.
- •Поняття про “сильні” та “слабкі” компоненти.
- •Основні морфологічні одиниці ландшафту та їх діагностичні ознаки.
- •Просторові структури геосистем.
- •Генетико-морфологічна структура ландшафтів та її типи
- •Позиційно-динамічні структури геосистем.
- •Парагенетичні структури геосистем.
- •Басейнові структури геосистем.
- •Біоцентрично-мережева структура геосистем
- •31. Функціонування геосистем. Вологообмін, біогенний, мінеральний і енергетичний обмін в ланд-шафті.
- •32. Ритмічність і циклічність природних процесів.
- •33. Мінливість, стійкість і динаміка ландшафту.
- •34. Розвиток (еволюція) ландшафтних комплексів: фактори і стадії.
- •35. Систематика, класифікація і типологія ландшафтів: зміст і значення, принципи.
- •36. Системи типологічних комплексів (за в.А. Ніколаєвим, 1979; в.М. Пащенком, 1993).
- •37. Фізико-географічне районування: сутність і значення.
- •38. Теоретичні основи фізико-географічного районування.
- •39. Таксономічні одиниці фізико-географічного районування.
- •40. Співвідношення фізико-географічних і типологічних таксонів ландшафтних комплексів.
- •41. Становлення антропогенного ландшафтознавства.
- •42. Теорія і термінологія антропогенного ландшафтознавства.
- •43. Принципи і методи дослідження антропогенних ландшафтів.
- •44. Класифікація антропогенних ландшафтів.
- •45. Селитебні ландшафти: структура і соціально-економічні функції.
- •46. Сільськогосподарські ландшафти: структура і соціально-економічні функції.
- •47. Лісові антропогенні ландшафти: структура і соціально-економічні функції.
- •48. Водні антропогенні ландшафти: структура і соціально-економічні функції.
- •49. Дорожні ландшафти: структура і соціально-економічні функції.
- •50. Промислові ландшафти: структура і соціально-економічні функції.
- •51. Белігеративні ландшафти: структура і соціально-економічні функції.
- •52. Рекреаційні ландшафти: структура і соціально-економічні функції.
- •53. Розкрийте зміст і значення ландшафтних досліджень для цілей сільського господарства.
- •54. Ландшафтно-меліоративні дослідження.
- •55. Ландшафтознавчі дослідження для районних планувань.
- •56. Ландшафтознавчі дослідження для цілей містобудування.
- •57. Ландшафтознавчі дослідження для цілей охорони й збереження природного середовища.
- •58. Ландшафтознавчі дослідження з метою обґрунтування Проекту організації нпп.
- •59. Ландшафтознавчі дослідження для цілей рекреації.
- •60. Ландшафтознавче обґрунтування географічних інформаційних систем (гіс).
- •61. Поняття про культурний ландшафт; основні завдання його формування.
- •62. Вивчення ландшафтів у шкільному курсі Фізичної географії.
- •63. Ландшафти України: чинники формування та характерні риси.
- •64. Ландшафтознавче картографування: принципи, основні типи ландшафтних карт і їх легенд.
- •70. Карта четвертинних відкладів і її використання в ландшафтному картографуванні.
- •71. Карти умов місцезростання і рослинного покриву в ландшафтному картографуванні.
- •72. Розкрийте методику передпольового періоду ландшафтознавчих досліджень.
- •73. Розкрийте основні методи польових досліджень ландшафтів.
- •74. Опишіть документи фіксації (бланки, щоденники) польових даних при дослідженні ландшафт-них комплексів.
- •75. Розкрийте основні прийоми (опис точки, профілювання) ландшафтної зйомки.
- •76. Опишіть методику складання попередньої ландшафтної карти (передпольовий період).
- •77. Опишіть методику складання остаточного варіанту ландшафтної карти (після польовий період) та її легенди.
- •78. Наведіть приклади ландшафтних фацій рідного краю.
- •79. Наведіть приклади урочищ рідного краю.
- •80. Наведіть приклади місцевостей рідного краю.
- •81. Наведіть приклади ландшафтів (видів, родів, типів) рідного краю.
- •82. Наведіть приклади морфологічних одиниць гірських ландшафтів.
- •83. Екваторіальні ландшафти.
- •84. Субекваторіальні (перемінно-вологі лісові) ландшафти.
- •85. Тропічні ландшафти.
- •86. Субтропічні ландшафти.
- •87. Структура ландшафтів лісостепового типу.
- •88. Бореальні (тайгові) ландшафти.
- •89. Субарктичні та субантарктичні ландшафти.
- •90. Полярні льодовикові ландшафти.
83. Екваторіальні ландшафти.
Екваторіальним ландшафтам відповідає найбільший для суші радіаційний баланс R = 3500 МДж / м 2 і постійне істотне зволоження 2000 мм без посушливого періоду. Запаси тепла відповідають 9500 ... 10 000 ° С. Річна випаровуваність близько 1000 мм, К у> 2. Річний стік більше 1000 мм. Розвинута густа й повновода річкова мережа. Запаси фітомаси до 1000 т / га, щорічна продукція 30 ... 50 т / га (у опад йде 10 ... 25 т / га). Щорічне споживання хімічних елементів близько 2000 кг / га. Мінеральне живлення рослин в основному здійснюється за рахунок інтенсивного біологічного кругообігу. У процесі розкладання органічних залишків утворюється велика кількість вуглекислоти і фульвокислот. Це призводить до інтенсивного вилуговування легкорозчинних солей і карбонатів. Грунти червоноколірні або червоно-жовті ферралітні, сильно збіднена підставами і гумусом (1,5 ... 2,5%), кислі (рН 3,0 ... 5,5).
84. Субекваторіальні (перемінно-вологі лісові) ландшафти.
Тропічні та субекваторіальні ландшафти по теплообеспеченности близькі. Для перших R = 2500 ... 3000 МДж / м 2, а других 3000 ... 3300 МДж / м 2, тому і суми активних температур одного порядку: 8000 ... 10 500 ° С. Літо спекотне, з температурою повітря не нижче 28 ° С. Для них характерна різка сезонність зволоження і всіх природних процесів. На тлі сезонних коливань циркуляції атмосфери арідні, семігумідние, семіарідних, гумідної ландшафти з наближенням до екватора поступово змінюють один одного по широті. У пустельних тропічних екстраарідних ландшафтах опади можуть не випадати роками. Середня багаторічна норма опадів становить близько 1мм при річній випаровуваності Е = 5000 мм, К у <0,0002. Для них характерні величезні масиви еолових пісків, солончакові западини. Запаси фітомаси менше 1 т / га, продуктивність не більше 1 т / га. Міграція розчинних солей утворює вапняно-гіпсову кірку. Грунти не розвинені. Сезонний ритм виражений слабо.
Субекваторіальні гумідної ландшафти мають жаркий клімат, сума температур 9000 ... 10 000 ° С, рясні опади (1500 ... 2000 мм) з контрастним розподілом по сезонах, К у> 1, частіше 2 ... 3. За 2 ... 4 зимових місяці місячна норма опадів знижується до 5 мм і менше. Сток інтенсивний з енергійною денудацією і хімічним вивітрюванням. Опад швидко розкладається, що перешкоджає накопиченню гумусу. Грунти - червоні ферралітні, сильно вилужені, із скупченням залізистих конкрецій.
85. Тропічні ландшафти.
Тропічні та субекваторіальні ландшафти по теплообеспеченности близькі. Для перших R = 2500 ... 3000 МДж / м 2, а других 3000 ... 3300 МДж / м 2, тому і суми активних температур одного порядку: 8000 ... 10 500 ° С. Літо спекотне, з температурою повітря не нижче 28 ° С. Для них характерна різка сезонність зволоження і всіх природних процесів. На тлі сезонних коливань циркуляції атмосфери арідні, семігумідние, семіарідних, гумідної ландшафти з наближенням до екватора поступово змінюють один одного по широті. У пустельних тропічних екстраарідних ландшафтах опади можуть не випадати роками. Середня багаторічна норма опадів становить близько 1мм при річній випаровуваності Е = 5000 мм, К у <0,0002. Для них характерні величезні масиви еолових пісків, солончакові западини. Запаси фітомаси менше 1 т / га, продуктивність не більше 1 т / га. Міграція розчинних солей утворює вапняно-гіпсову кірку. Грунти не розвинені. Сезонний ритм виражений слабо
У тропічних гумідної ландшафтах велика кількість опадів (1500 ... 3000 мм) призводить до інтенсивного стоку, активної ерозії, хімічному вивітрюванню. Рослинний покрив утворений вологими вічнозеленими лісами. Засухи не буває, дерева не скидають листя. З травня по жовтень триває дощовий і найбільш теплий сезон. Сума температур 8000 ... 9000 ° С, К у = 1 ... 3. Зимова частину року більш прохолодна і менш волога. Грунти - зональні червоно-жовті, кислі, сильно вилужені, часто опідзолені, збагачені окислами заліза, гумусу 2 ... 3%.
