- •Передумови переорієнтації сучасного екологічно небезпечного природокористування в державі
- •Загальна характеристика глобальних проблем
- •Глобальні екологічні проблеми
- •Забруднення земної поверхні
- •Знищення лісів
- •Проблеми тваринного світу
- •Кіо́тський протоко́л
- •Впровадження механізмів Кіотського протоколу в Україні[ред. • ред. Код]
- •Основні методики оцінки природних факторів[ред. • ред. Код]
- •Сутність природно-ресурсного потенціалу та його структура[ред. • ред. Код]
- •Дослідження природи країни[ред. • ред. Код]
- •Характеристика природно-ресурсного потенціалу України та її регіонів[ред. • ред. Код]
- •Сталий розвиток[ред. • ред. Код]
- •Особливості перекладу[ред. • ред. Код]
- •Парадигма сталого розвитку[ред. • ред. Код]
- •Базові принципи концепції[ред. • ред. Код]
- •Приклади впровадження концепції[ред. • ред. Код]
- •Складові концепції сталого розвитку[ред. • ред. Код]
- •Економічна складова[ред. • ред. Код]
- •Соціальна складова[ред. • ред. Код]
- •Екологічна складова[ред. • ред. Код]
- •Єдність концепцій[ред. • ред. Код]
- •Індикатори[ред. • ред. Код]
- •Історія розвитку концепції[ред. • ред. Код]
- •Початок XXI століття[ред. • ред. Код]
- •Дослідження сталого розвитку і його впливи[ред. • ред. Код]
- •Платежі за забруднення, їх види та критерії нарахування
- •Екологічне страхування Умови екологічного страхування
- •Основні напрями міжнародного економічного співробітництва в галузі екології.
- •Еколого-економічні проблеми використання природних ресурсів
- •Вчення в. Вернадського про ноосферу
- •Екологічні права та обов'язки громадян України[ред. • ред. Код]
- •Екологічні права[ред. • ред. Код]
- •Обов'язки громадян у галузі екології[ред. • ред. Код]
- •Гарантії реалізації та способи захисту екологічних прав громадян[ред. • ред. Код]
- •Економічна оцінка природних ресурсів
- •Природні ресурси як споживча вартість
- •Функції плати за природні ресурси
- •Економічні відносини суспільства. Власність
- •Про Загальнодержавну програму подолання наслідків Чорнобильської катастрофи на 2006-2010 роки
- •Загальнодержавна програма подолання наслідків чорнобильської катастрофи на 2006-2010 роки
- •II. Мета та завдання Програми
- •Протирадіаційний захист населення на території, що зазнала радіоактивного забруднення
- •Посилення бар'єрних функцій зони відчуження з метою обмеження поширення радіонуклідів за її межі
- •Проведення радіаційного моніторингу на території, що зазнала радіоактивного забруднення
- •Забезпечення соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
- •Створення умов для економічної реабілітації та розвитку територій, що зазнали радіоактивного забруднення
- •Удосконалення нормативно-правової бази з питань забезпечення більш ефективного соціального захисту населення та реабілітації територій, що зазнали радіоактивного забруднення
- •Науковий супровід виконання робіт, передбачених Програмою
- •Міжнародне співробітництво у контексті подолання наслідків Чорнобильської катастрофи
- •Розміщення продуктивних сил України (1998)
- •§ 3.2 Екологічні проблеми економічного розвитку України.
- •Внесок українських вчених у становлення методології й практики природокористування
- •Екологічна роль лісу
- •Платежі і збори за використання природних ресурсів, забруднення навколишнього природного середовища та інші шкідливі впливи на довкілля
- •Платежі за використання природних ресурсів
- •Платежі за забруднення навколишнього природного середовища
- •Економічні методи управління раціональним природокористуванням та їх види
- •Механізм забезпечення екологічної безпеки в Україні
- •Вплив транспорту на екологію
- •3.1. Економічні механізми управління в галузі охорони навколишнього середовища в Україні
- •3 .2. Збiр за забруднення навколишнього природного середовища
- •3.3. Порядок встановлення нормативiв збору за забруднення навколишнього природного середовища I стягнення цього збору
- •4.1. Аналіз результатів дослідження якості атмосферного повітря біологічними методами
- •4.2. Здійснення аналізу хімічними методами
- •4.3. Розрахунки економічних збитків , заподіяні викидами в атмосферу
- •Земельні ресурси та їх використання
- •Земельні ресурси та їх категорії. Частина 1 Розділ 3. Земельні ресурси як об’єкт державного земельного кадастру 3.1. Земельні ресурси та їх категорії
- •Поняття екологічної експертизи
- •2. Експертизою чого є екологічна експертиза?
- •3. Загальні принципи екологічної експертизи та їх зв’язок з принципами сталого розвитку
- •4. Предмет екологічної експертизи
- •5. Учасники процесу екологічної експертизи
- •Екологічна експертиза та її види
- •Бір за спеціальне використання природних ресурсів
- •Платежі за ресурси, їх види і нормативи
- •Рента[ред. • ред. Код]
- •Види ренти[ред. • ред. Код]
Початок XXI століття[ред. • ред. Код]
Досить важливим з точки зору стимулювання сталого розвитку були рішення, прийняті на Міжнародній конференції з фінансування розвитку (International Conference on Financing for Development). Конференція проходила у Монтерреї (Мексика) 18-22 березня 2002 р. Глави держав і урядів країн світу, від-значаючи дефіцит ресурсів, закликали досягти інтернаціонально погоджених цілей розвитку, у тому числі тих, що містяться в Цілях Тисячоліття. Для цього вони запропонували використовувати такі інструменти: податкові важелі, інвестиції в економічну і соціальну інфраструктуру, розвиток ринків капіталу через банківські системи, проводити розсудливу бюджетну і грошову політику. Також зменшувати вплив інфляції, сприяти високим нормам економічного зрос-тання, повній зайнятості, викоріненню бідності, ціновій стабільності[9].
Наступним етапом втілення ідей сталого розвитку на міждержавному рівні було проведення Світового саміту зі сталого розвитку (Саміт Землі 2002, Ріо+10) World Summit on Sustainable Development (Earth Summit 2002). Саміт являв собою зустріч керівників країн та урядів світу на найвищому рівні в Йо-ганнесбурзі з 26 серпня по 4 вересня 2002 р. Зустріч дала змогу об'єднати велику кількість інтересів, які представляли як голови держав та урядів, так і керівники та експерти від кожної з головних груп. В ній взяли участь понад 22 тис. людей, зокрема понад 8 тис. представників недержавних організацій, бізнесових структур та 4 тис. представників преси. На саміті було розглянуто результати, досягнуті країнами з виконання зобов'язань, взятих в 1992 та 1997 р., оцінено успіхи на шляху просування до сталого розвитку. Саміт у Йоганнесбурзі дав змогу визначити цілі, часові рамки і зобов'язання з широкого спектру питань, які покликані змінити життя у всіх регіонах світу, у тому числі, деякі нові цільові показники, пов'язані із забезпеченням базовими елемен-тами санітарії, використанням і виробництвом хімічної продукції та ін. Найва-жливішим результатом зустрічі стало те, що міжнародні зобов'язання були до-повнені низкою добровільних партнерських ініціатив зі сталого розвитку.
У процесі підготовки до зустрічі та на самій зустрічі було оголошено про більш як двісті партнерських пропозицій, зосереджених у багатьох вирішальних напрямках сталого розвитку у всіх регіонах світу. Для реалізації цих парт-нерств було виділено значні обсяги фінансування. В рамках самміту уряди країн прийняли два основні документи: Йоганнесбурзький план з імплементації та Йоганнесбурзьку декларацію зі сталого розвитку. На саміті було відмічено, що за минуле десятиліття рішення, прийняті з довкілля охорони і переходу до сталого розвитку, багато в чому виявилися не виконаними. Попри загальне економічне зростання, глобалізаційні процеси, що розвернулися, не принесли істотного поліпшення якості життя більшої частини людства, а допомога країнам, що розвиваються, скоротилася. Так, розвинені країни на фінансування заходів за рішенням екологічних проблем і розвиток виділяли бідним країнам світу в середньому не більше 0,3% від ВВП замість рекомендованихООН — 0,7% (США, наприклад, відраховували засоби у розмірі 0,1% ВВП). У той же час уряди розвинених держав продовжували субсидувати національних виробників. Причому бюджетні витрати зросли з 650 млрд дол. до 1,5 трлн.дол. в рік. Цієї суми, як вважають екс-перти, сповна вистачало б для повного виконання заходів, намічених у порядку денному на XXI століття.
Для реалізації прийнятих в Йоганнесбурзі зобов'язань учасники саміту виступили з конкретними ініціативами. Так, США оголосили про виділення 970 млн дол. протягом трьох років на проекти в області водопостачання і санітарії, про інвестування 90 млн дол. в 2003 р. в програми сталого розвитку сільського господарства, про виділення 53 млн дол. на лісове господарство в період 2002—2005 рр. Європейський союз оголосив про ініціативу «Вода для життя», яка передбачає залучення партнерів для вирішення завдань в області водопостачання і санітарії в основному в Африці і Центральній Азії, а також виступив з ініціативою партнерства в області енергетики з об'ємом інвестицій 700 млн дол. та ін. Десять основних електроенергетичних компаній «Європейської сімки» підписали з ООН документи про сприяння в технічній співпраці по розробці проектів у сфері енергетики в країнах, що розвиваються. Тобто, рішення, ухвалені на саміті мали позитивний вплив на просунення ідей сталого розвитку, особливо з позицій його стимулювання.
