Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
відповіді №2.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
861 Кб
Скачать
☆

Проведення радіаційного моніторингу на території, що зазнала радіоактивного забруднення

Для реалізації цього завдання слід:

удосконалити систему радіаційного моніторингу, забезпечити оновлення її нормативно-методичної бази, обладнання та приладів;

своєчасно надавати інформацію для обґрунтованого прийняття рішень щодо забезпечення протирадіаційного захисту населення;

постійно проводити оцінку дієвості чи ефективності заходів, пов'язаних із зменшенням доз опромінення;

забезпечувати органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та населення інформацією щодо величини дози опромінення та її динаміки, що необхідно для проведення медичних, епідеміологічних, екологічних, соціальних та інших видів наукових досліджень, у тому числі - з уточнення дозиметричних і радіоекологічних моделей, методичних аспектів моніторингу.

Інформація про величину дози опромінення та її динаміку публікується в офіційних друкованих засобах масової інформації.

Радіаційний моніторинг на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення, включає:

дозиметричну паспортизацію населених пунктів;

установлення контролю за рівнем радіоактивного забруднення продуктів харчування, лісових продуктів, лікарських рослин.

Дозиметричною паспортизацією буде охоплено населені пункти, що належать до усіх зон радіоактивного забруднення, з періодичністю, визначеною нормативними документами. Паспортизація проводитиметься щороку, а її результати будуть доводитися до відома органів місцевого самоврядування, виконавчої влади та широких верств населення.

Оптимальність радіаційного моніторингу відповідно до завдань, передбачених Програмою, ґрунтуватиметься на досвіді роботи, пов'язаної з виконанням програм моніторингових досліджень за весь післяаварійний період.

Гарантії якості моніторингу забезпечуватимуться на основі системних вимог до всіх його елементів, які буде визначено у відповідному регламенті.

Рішення з виконання завдань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи прийматимуться з урахуванням результатів дозиметричного та радіаційного моніторингу, економічних і соціально-психологічних факторів;

3) соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, економічна реабілітація територій, що зазнали радіоактивного забруднення, і переведення їх до категорії чистих.

Основними завданнями цього напряму є:

забезпечення соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

створення умов для економічної реабілітації та розвитку територій, що зазнали радіоактивного забруднення;

розробка і реалізація заходів щодо реабілітації забруднених населених пунктів з відповідним бюджетним фінансуванням;

удосконалення нормативно-правової бази з питань забезпечення ефективнішого соціального захисту населення та реабілітації територій, що зазнали радіоактивного забруднення;

підвищення рівня радіоекологічних знань та поінформованості населення, у тому числі осіб, які здійснюють заходи з подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.

Забезпечення соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

Досвід роботи, пов'язаної з виконанням Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у 1991-2005 роках, свідчить, що стратегічні завдання із соціального захисту цих громадян визначено правильно. Передовсім під захист були взяті найбільш уразливі верстви населення (інваліди і діти), безпосередні учасники ліквідації аварії, жителі населених пунктів, розташованих на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення.

Програмою визначено основні групи громадян, які потребують пріоритетності у соціальному захисті, а саме:

інваліди;

діти;

хворі;

учасники ліквідації аварії;

населення, яке проживає на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення;

евакуйовані особи або громадяни, відселені із зазначених територій.

Для підвищення ефективності соціального захисту громадян перелічених категорій необхідно передусім удосконалити:

механізм фінансування заходів, що проводяться на виконання Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

завершити створення банку даних усіх категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Важливою складовою роботи з виконання зазначеного вище Закону є переселення громадян на чисту територію та поліпшення житлових умов осіб, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи.

На 1 січня 2006 року на квартирному обліку перебуває 45 тис. сімей постраждалих громадян, із них: 10,5 тис. сімей інвалідів, які згідно із законодавством повинні забезпечуватися житлом протягом року; 14,5 тис. сімей переселенців з радіоактивно забруднених територій, які мають право на позачергове забезпечення житлом; 20 тис. сімей громадян, що належать до категорії 2, які також мають право на позачергове забезпечення житлом. Крім того, потребують першочергового відселення 860 сімей, що проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення.