3.2. Фактори зміни сукупної пропозиції.

Аналіз форми кривої сукупної пропозиції показує, що реальний обсяг національного виробництва збільшується, коли економіка рухається зліва направо, проходячи кейнсіанський та проміжний відрізки сукупної пропозиції. Ці зміни в обсязі національного виробництва є наслідком руху вздовж кривої сукупної пропозиції, що необхідно відрізняти від зміщення самої кривої сукупної пропозиції. Іншими словами, крива сукупної пропозиції встановлює залежність між рівнем цін та реальним обсягом національного виробництва за інших рівних умов. Але, якщо хоча б одна з цих "інших рівних умов" змінюється, то зміщується сама крива сукупної пропозиції. Зміщення кривої сукупної пропозиції від AS₁ до AS₂ на рис. 3.5 вказує на збільшення сукупної пропозиції.

Зміщення вправо кривої сукупної пропозиції, вказує на те, що на кейнсіанському відрізку відбувається зниження рівня цін за різних обсягів національного виробництва, а на проміжному і класичному відрізках – національна економіка буде виробляти більший реальний обсяг національного продукту за даного рівня цін, ніж раніше. І навпаки, зміщення кривої сукупної пропозиції вліво від AS₁ до AS₃ вказує на зменшення сукупної пропозиції. Це означає, що тепер підприємства будуть виробляти менший реальний обсяг національного продукту за даного рівня цін, або назначати більш високі ціни за даного обсягу національного виробництва, ніж раніше.

Ці фактори називаються неціновими факторами сукупної пропозиції, тому що всі вони визначають або встановлюють положення кривої сукупної пропозиції і носять витратний характер, тобто коли вони змінюються, то міняються і витрати на одиницю продукції. Коли один або декілька факторів змінюються, то відбуваються зміни і у витратах на одиницю продукції за даного рівня цін. А це означає, що крива сукупної пропозиції зміщується, тобто зменшення витрат на одиницю продукції зміщують криву сукупної пропозиції вправо, а збільшення витрат на одиницю продукції зміщують криву сукупної пропозиції вліво. Нецінові фактори сукупної пропозиції наступні:

Зміни цін на ресурси.

Зміни у продуктивності.

Зміни правових норм.

Зміни цін на ресурси. За інших рівних умов, зміни у цінах на ресурси призводить до змін у витратах на одиницю продукції. Підвищення цін на ресурси зумовлює збільшення витрат виробництва і тим самим зменшує сукупну пропозицію, а зниження цін на ресурси призводить до протилежного результату. Ціни на ресурси залежать від кількості і якості внутрішніх ресурсів, цін на імпортні ресурси, а також від структури ринків факторів виробництва.

Наявність внутрішніх ресурсів. Ми зазначали, що крива виробничих можливостей суспільства зміщується при збільшенні наявних ресурсів. Зміщення кривої виробничих можливостей вправо спричиняє зміщення кривої сукупної пропозиції також вправо. Збільшення пропозиції внутрішніх ресурсів зменшує ціни на них, і як наслідок зменшуються витрати на одиницю продукції. Отже, за будь-якого рівня цін всі фірми будуть виробляти і пропонувати більший реальний обсяг національного продукту, ніж раніше. І навпаки, зменшення пропозиції ресурсів приведе до збільшення цін на них та зміщенню кривої сукупної пропозиції вліво.

Ціни на імпортні ресурси. Імпорт ресурсів із-за кордону сприяє збільшенню сукупної пропозиції, оскільки зростає обсяг наявних ресурсів. Звідси приходимо до висновку, що зниження цін на імпортні ресурси збільшує сукупну пропозицію, а підвищення цін на ці ресурси зменшує сукупну пропозицію.

Структура ринків факторів виробництва. Послаблення або посилення панування на ринку або ринкової монополії, якою володіють постачальники ресурсів, також може впливати на ціни ресурсів та сукупну пропозицію. Панування на ринку – це можливість встановлювати ціни вище тих, що могли би бути за наявності конкуренції.

Зміни у продуктивності. Продуктивність – це відношення реального обсягу національного виробництва до кількості використаних ресурсів. Іншими словами, продуктивність – це показник середнього обсягу випуску, або реального обсягу виробництва на одиницю затрат. Зростання продуктивності означає, що за наявного обсягу ресурсів чи затрат економіка здатна збільшити реальний обсяг виробництва.

Зміни правових норм. Зміни в правових нормах, у відповідності з якими функціонують всі підприємства, можуть змінювати витрати на одиницю продукції і, таким чином, переміщувати криву сукупної пропозиції. До таких змін відносять: 1) зміни податків та субсидій і 2) зміни у характері державного регулювання.

Податки та субсидії. Збільшення податків з підприємств призводить до зростання витрат на одиницю продукції, що скорочує обсяги виробництва та зменшує сукупну пропозицію. Субсидії у формі прямих урядових платежів або зниження податкових ставок, навпаки, зменшують витрати виробництва і збільшують сукупну пропозицію.

Державне регулювання. Прихильники концепції економіки пропозиції, вважають, що посилення регулювання призводить до зростання витрат виробництва на одиницю продукції і переміщує криву сукупної пропозиції вліво.