Реальний валютний курс

Номінальний курс валюти, який ми досі розглядали, відображає спроможність валюти обмінюватися на іншу валюту. Тому, якщо номінальна вартість національної валюти зростає, то економічним суб’єктам даної країни потрібно менше цієї валюти для купівлі необхідної кількості іноземної валюти. І навпаки. Проте кінцевою метою обміну валют є забезпечення міжнародного обміну товарів. В цьому випадку мова має йти не про обмінну, а про купівельну спроможність валюти, тобто про її спроможність забезпечувати обмін вітчизняних товарів на іноземні. Оскільки товари мають ціну, то це означає, що купівельна спроможність валюти залежить не лише від її обмінної спроможності, тобто номінального курсу, а й від співвідношення цін на товари торговельних партнерів. Обидва ці чинники враховує реальний валютний курс. Відповідно з прямим котируванням номінального курсу валюти її реальний курс можна визначити за формулою:

(15.4)

де, е — номінальний валютний курс;

є — реальний валютний курс.

Для ілюстрації реального валютного курсу звернемося до числового прикладу. Припустімо, що 1 дол. США = 5 грн, ціна товару в США = = 100 дол., ціна аналогічного товару в Україні = 400 грн. Звідси реальний курс гривні буде дорівнювати:

.

Спираючись на числовий приклад, можна стверджувати, що чисельник формули (15.4) представляє ціну іноземного товару співставлену з ціною аналогічного національного товару, яка показується в знаменнику . Таке співставлення забезпечується завдяки тому, що обидві ціни обчислюються у спільній, тобто внутрішній валюті України. Отже, реальний валютний курс — це коефіцієнт, який показує відношення іноземних цін до внутрішніх цін, обчислених у спільній валюті або пропорцію, в якій іноземні товари обмінюються на вітчизняні товари. В нашому прикладі одиниця українського товару обмінюється на 1,25 одиниць американського товару.

Реальний валютний курс є індикатором, який видображає умови торгівлі даної країни з іншими країнами. Якщо, наприклад, , то . За цих умов співставлена ціна товару за кордоном нижча від його внутрішньої ціни. Тому, з одного боку, вітчизняним покупцям даного товару вигідніше його імпортувати, ніж закуповувати у національних виробників; з іншого боку, вітчизняним продавцям даного товару є вигіднішим його продаж на внутрішньому ринку, ніж експорт в інші країни. Якщо , то . В цьому випадку висновки щодо умов міжнародної торгівлі для економічних суб’єктів даної країни будуть протилежними.

Звичайно, що реальний валютний курс не змінює техніко-економічні або споживчі властивості товарів. Він впливає впливає лише на цінову конкурентоспроможність національних товарів, тобто збільшує або зменшує їх відносні ціни. При його зростанні закордонні товари стають дорожчими відносно вітчизняних, що може сприяти збільшенню попиту на вітчизняні товари як всередині країни так і з боку іноземців. Якщо, навпаки, реальний валютний курс падає, то це свідчить про здешевлення закордонних товарів відносно вітчизняних, що може викликати зменшення як внутрішнього так і зовнішнього попиту на вітчизняні товари.

Отже, між реальним валютним курсом і попитом на експорт спостерігається пряма залежність. Але звернути увагу на те, що між номінальним курсом валюти і попитом на експорт існує обернена залежність. Про це свідчить формула (15.4). Якщо в цій формулі номінальний курс гривні (е) зросте, тобто зменшиться кількість гривень за 1 дол. США, то реальний курс впаде і зменшиться попит на вітчизняні товари з боку іноземців.