- •Тема 1. Макроекономіка як наука
- •Практична функція макроекономіки.
- •Об’єкт та предмет макроекономіки. Об’єкт макроекономіки
- •Предмет макроекономіки
- •Методологія макроекономіки.
- •Становлення та розвиток макроекономіки.
- •Тема 2: Макроекономічні показники в системі національних рахунків План
- •1. Поняття національного виробництва
- •3. Система національних рахунків
- •2. Кругооборот національного виробництва
- •І. Рахунки товарів та послуг
- •Іі. Рахунок виробництва
- •Ііі. Рахунок створення доходів і розподілу первинних доходів
- •IV. Рахунок вторинного розподілу доходів
- •V. Рахунок використання доходу, який є у розпорядженні та рахунок скоректованого доходу
- •VI. Рахунок операцій з капіталом
- •4. Валовий національний продукт і методи його виміру
- •1.2. Методи виміру валового національного продукту
- •1.2.1. Розрахунок внп за витратами
- •Якщо від внп відрахувати чистий експорт (е), то лишиться валовий внутрішній продукт (ввп):
- •5. Похідні показники обсягу національного виробництва
- •Тема 3: Ринок праці План:
- •1. Зайнятість як економічна проблема.
- •2. Природний та фактичний рівні безробіття
- •3. Економічні та соціальні втрати від безробіття. Закон Оукена
- •1.4. Політика зайнятості в розвинутих і перехідних економіках.
- •Тема 4: Товарний ринок Лекція План
- •Тема 1. Макроекономіка як наука
- •Тема 2: Макроекономічні показники в системі національних рахунків
- •Тема 4: Товарний ринок
- •Тема 6. Інфляційний механізм
- •Тема 11 . Держава в системі макроекономічного регулювання
- •1. Поняття і структура національного ринку
- •2. Сукупний попит: фактори його формування і зміни
- •2.1. Фактори формування сукупного попиту
- •2.2. Фактори зміни сукупного попиту
- •3. Сукупна пропозиція: фактори формування і зміни.
- •3.1. Форма кривої сукупної пропозиції
- •3.2. Фактори зміни сукупної пропозиції.
- •4. Макроекономічна рівновага
- •4.1. Рівновага сукупного попиту і сукупної пропозиції
- •4.2. Зміна рівноваги
- •Зміщення кривої сукупного попиту
- •4.2.2. Ефект храповика1
- •4.2.3. Зміщення кривої сукупної пропозиції
- •Тема 5. Грошовий ринок
- •1. Пропозиція грошей Сутність та структура грошової пропозиції.
- •Грошовий мультиплікатор
- •Тепер праву частину рівняння (5.5) поділимо на суму банківських депозитів, тобто на d:
- •Мультиплікація грошової бази банківською системою
- •2. Попит на гроші
- •Класичний підхід до функції попиту на гроші
- •Кейнсіанська функція попиту на гроші
- •Фрідменська функція попиту на гроші
- •3. Механізм грошового ринку
- •4. Процентна ставка
- •Тема 6. Інфляційний механізм
- •Сутність та види інфляції.
- •2. Причини та наслідки інфляції.
- •Перерозподіл доходів між приватним сектором і державою.
- •3. Інфляція і безробіття.
- •Тема 7. Споживання домогосподарств.
- •1. Доходи домогосподарств
- •2. Кейнсіанська теорія споживання
- •3.Функції споживання з урахуванням фактора часу
- •Тема 8. Приватні інвестиції
- •1. Роль інвестицій в економіці.
- •Неокласична функція інвестицій
- •Функція інвестицій у житлове будівництво
- •Функція інвестицій в запаси
- •3. Проста інвестиційна функція
- •4. Заощадження та інвестиції
- •Механізм врівноваження заощаджень з інвестиціями
- •Структура заощаджень та їх трансформація в інвестиції
- •Тема 9. Сукупні витрати і ввп
- •1. Сукупні витрати і рівноважний ввп
- •Метод «витрати — випуск»
- •Метод «вилучення — ін’єкції»
- •2. Мультиплікатор витрат
- •Сутність та кількісна визначеність мультиплікатора витрат.
- •Механізм мультиплікації автономних витрат.
- •Мультиплікативний вплив інвестицій на дохід
- •3. Сукупні витрати і потенційний ввп
- •Рецесійний розрив
- •Інфляційний розрив
- •Тема 10. Економічна динаміка
- •1. Основні засади теорії економічного зростання Сутність та форми економічного зростання
- •Розриву потенційного ввп
- •Кейнсіанська теорія економічного зростання
- •Неокласична теорія економічного зростання
- •2. Модель Солоу
- •Передумови моделі Солоу
- •Фактори економічного зростання в моделі Солоу
- •Висновки моделі Солоу
- •3. Джерела економічного зростання
- •Внесок факторів виробництва в економічне зростання
- •Внесок технічного прогресу в економічне зростання
- •Економічне зростання з урахуванням всіх джерел
- •4. Економічні цикли
- •Тема 11 . Держава в системі макроекономічного регулювання
- •1 Роль держави в кругопотоку доходів і продуктів.
- •2. Вплив держави на економічну рівновагу.
- •3. Стабілізаційна політика.
- •4. Полеміка навколо стабілізаційної політики
- •Тема 12. . Зовнішньоекономічна діяльність
- •1. Національна економіка з урахуванням решти світу Зв’язки національної економіки з рештою світу
- •2. Платіжний баланс Сутність та методологія складання платіжного балансу
- •Платіжний баланс україни за 2003 рік* млн дол. Сша
- •Рахунок поточних операцій
- •Рахунок операцій з капіталом та фінансових операцій
- •Взаємозв’язки рахунків та врівноваження платіжного балансу
- •3. Валютний курс Валюта і номінальний валютний курс
- •Реальний валютний курс
- •Двосторонній та багатосторонній валютний курс
- •Етапи розвитку міжнародної валютної системи
Тема 11 . Держава в системі макроекономічного регулювання
План:
1. Роль держави в кругопотоку доходів і продуктів.
2. Вплив держави на економічну рівновагу.
3. Стабілізаційна політика.
4. Полеміка навколо стабілізаційної політики.
1 Роль держави в кругопотоку доходів і продуктів.
В
розділі 7 ми розглядали модель кругопотоку
в умовах чистого ринку, тобто в бездержавній
економіці, суб’єктами якої є лише
домогосподарства і підприємства. Але
в реальному житті не існує чистого
ринку, а панує змішана економіка, в якій
поряд із суб’єктами приватної економіки
велику координаційну роль виконує
держава. Щоб зрозуміти роль держави в
економіці звернемося до моделі кругопотоку
доходів і продуктів в умовах змішаної
закритої економіки. Для цього модель
кругопотоку в умовах чистого ринку
доповнимо державою в особі уряду і
центрального банку. (рис.11.1).
позики
Рис. 11.1 Держава в кругопотоку ресурсів, продуктів і доходів.
Всі потоки, які відображають економічні відносини між домогосподарствами і підприємствами, залишаються такими як і в умовах чистого ринку. Тому на рисунку 11.1 вони не показані. Предметом цього рисунку є лише ті потоки, в яких приймає участь уряд. З іншими суб’єктами економічної системи він пов’язаний наступними способами: через податки, державні закупівлі і позики.
Почнемо з податків. Вони є основним джерелом доходів державного бюджету і стягуються із суб’єктів приватної економіки: податок з доходів фізичних осіб, податок на прибуток підприємств, продуктові (непрямі) податки тощо. Сума податкових платежів до державного бюджету – це валові податки. Але поряд з цим уряд має справу із зворотніми платежами приватному сектору економіки, які приймають форму трансфертних платежів. До них відносяться пенсії, стипендії, виплати безробітним, дотації, субсидії тощо. Валові податки за мінусом трансфертних платежів ми назвемо чистими податками:
Т = АТ – ТR (11.1)
де Т - чисті податки,
АТ - валові податки;
ТR - трансфертні платежі.
В наведеній моделі кругопотоку доходів і продуктів доходи уряду показані за допомогою чистих податків оскільки лише вони характеризують дійсну величину коштів, які надходять в розпорядження уряду від приватного сектора економіки. Іншими словами, чисті податки – це наявний дохід уряду. Державні видатки в моделі кругопотоку виступають у формі державних закупівель. Вони охоплюють платежі уряду за товари та послуги, які закуповуються у приватних підприємств на відповідних ринках (вертикальні стрілки) і надаються об’єктам приватного сектора економіки (нижні горизонтальні стрілки). До товарів, які закуповує уряд можна віднести військова техніка, будівлі, офісні меблі, канцелярські товари, комп’ютери. Серед послуг основними є послуги органів державного управління, армії, міліції, освіти, охорони здоров’я тощо.
Нарешті розглянемо позики, які отримує уряд. Практика показує, що уряд не завжди здатний збалансувати свій бюджет за рахунок доходів, що надходять від приватного сектора економіки. Внаслідок цього виникає бюджетний дефіцит, який може фінансуватися за рахунок позик. Ці позики здійснюються переважно за рахунок продажу державних облігацій (облігацій внутрішньої державної позики – ОВДП).
В першу чергу позики можуть надаватися уряду приватним сектором економіки – безпосередньо домогосподарствами або фінансовими посередниками через механізм фінансових ринків. В особливих випадках уряд може запозичувати грошові кошти у центрального банка за рахунок грошової емісії.
На рис. 11.1 державні позики показані стрілками спрямованими від фінансових ринків і центрального банка до уряду. Але інколи бюджетні доходи можуть перевищувати урядові видатки. За таких умов ці стрілки будуть повернені у зворотній напрям. Це має означати, що уряд повертає борги по отриманим у минулому позикам в більшій мірі, ніж отримує нові позики. Отже, державні закупівлі як і державні видатки в цілому залежать не лише від доходів уряду, а й від обсягів чистого державного запозичення.
З нашої моделі кругопотоку можна побачити, яку роль виконує держава в системі макроекономічного регулювання. По-перше, вона виконує перерозподільчу функцію в економіці. Змінюючи рівень податків і трансфертів, держава перерозподіляє доходи між приватним сектором економіки і виробництвом суспільних благ. Крім того, стягуючи податки із заможних домогосподарств, держава за допомогою трансфертних платежів, що надаються незаможним домогосподарствам, зменшує розрив в доходах між окремими домогосподарствами. Отже, виконуючи перерозподільчу функцію, вона реалізує певну соціальну політику.
По – друге, потоки, що пов’язують уряд із суб’єктами приватного сектора економіки, подають інформацію про методи, за допомогою яких держава може виконувати стабілізаційну функцію в економіці. Наприклад, в умовах надмірного безробіття уряд може збільшити державні закупівлі. За незмінних податків і трансфертів цей захід збільшить сукупний попит і обсяг виробництва, що зменшить рівень безробіття. Аналогічно, за незмінного рівня державних закупівель, зниження урядом податків або збільшення трансфертних платежів викличе збільшення наявного доходу приватного сектора економіки, що буде стимулювати зростання сукупного попиту і обсягів виробництва. В умовах високої інфляції уряд може вдаватися до протилежних заходів: зменшити державні закупівлі, підвищити податки або скоротити трансфертні платежі.
