2. Вплив цінової еластичності на виторг продавця

Розрахунки еластичності попиту за ціною мають досить широке практичне використання як для прогнозування споживацьких ви­трат, так і для проведення цінової політики фірми. Для продавця важливо знати, скільки грошей споживач готовий витратити на придбання товару при різних рівнях цін. Справді, ви­трати споживача є ні чим іншим, як валовим доходом продавця: загальні витрати покупця = PQ = валовий дохід (виторг) продавця. Загальний (валовий) дохід визначається як добуток кількості проданого товару на його ціну. На рисунку загальний дохід зображається через площу прямокутника під кривою попиту. Наприклад, на рис.5.10. при ціні P2 виторг продавця становитиме полощу фігури ОP₂N₂Q_2.

На рис. 5.10 показано виграш продавця від збільшення ціни на товар та його програш від спричиненого цим зростанням ціни змен­шення обсягу продажу. Якщо площа фігури P₁P₂N₂V (виграш від зростання цін) більша, ніж площа фігури Q₂Q₁N₁V (програш від змен­шення обсягу продажу), то загальні доходи продавця зростуть. Якщо більшою є площа фігури Q₂Q₁N₁V, то при зростанні ціни загальні доходи продавця зменшаться. Результат залежатиме від еластич­ності попиту за ціною: при |Ed| > 1 — продавець програє при зростанні цін; при |Ed| < 1 - виграє.

В узагальненому вигляді вплив еластичності попиту на реакцію загальних витрат споживача на придбання товару залежно від зміни ціни подано в табл.4. Знак + означає зростання виторгу, знак – спадання виторгу. Якщо еластичність дорівнює нулю, тобто попит не реагує на зміну ціни, будучи абсолютно нееластичним, то збільшення чи зменшення доходу продавця буде прямо пропорцій­ним зміні ціни.

Рис.5.11. Зміна виторгу продавця при зростанні ціни на товар

Таблиця 5.4.

Зміна виторгу залежно від ступеня еластичності попиту

Еластичність попиту за ціною	Значення еластичності	Зміна виторгу
		при зменшенні ціни	при збільшенні ціни
Еластичний	Ed > 1	+	–
З одиничною еластичністю	Ed = 1	0	0
Нееластичний	Ed < 1	–	+

Існує багато прикладів використання показників цінової еластичності попиту для прийняття економіч­но обґрунтованих рішень. Так, досить часто здійснення якихось еконо­мічних дій вимагає постійних витрат. Тоді прибуток підприємця буде залежати тільки від обсягу виручки, тобто від тієї кількості грошей, яку погодяться сплатити покупці за запропонований товар. Класичним прикладом такої ситуації є проведення концерту на стадіоні. Витрати організаторів на оренду арени, гонорар артистам, рекламу тощо практично не залежать від кількості глядачів, що прийдуть на концерт, тому можуть розглядатися як постійні. З іншо­го боку, кількість глядачів, а отже, і виручка, залежать від цін на квитки. Чим мають керуватися організатори, встановлюючи ціни на вхідні квитки?

Можна виходити з того, що ціни мають бути такими, щоб макси­мально заповнити стадіон, не залишаючи жодного вільного місця. Однак при цьому не обов'язково буде досягнуто максимальної ви­ручки. Якщо попит на квитки нееластичний, то через підвищення ціни зменшиться кількість глядачів меншою мірою, ніж зростуть ціни, а тому загальна виручка зростатиме. Це продовжуватиметься доти, доки не буде досягнуто одиничної еластичності. Подальше підвищення ціни призведе до зменшення кількості глядачів і, як результат, — до зменшення виручки. Таким чином, виручка дося­гає свого максимального значення при цінах, що відповідають одиничному значенню еластичності попиту. Ось чому ми може­мо спостерігати незаповнені зали на концертах знаменитих артистів, напівпорожні салони літаків та вагони потягів тощо. У даному ви­падку недовикористовуються потужності того чи іншого капіталу, але максимізується виручка підприємця.

Нецінова еластичність попиту

Еластичність попиту за доходом.

Загальний підхід до вимірювання еластичності попиту зберігаєть­ся і тоді, коли йдеться про вплив на нього інших, нецінових фак­торів. Серед них особливе місце належить: а) доходам та б) цінам на інші товари. Справді, коли змінюються доходи споживача чи ціни на інші товари, наприклад, товари-замінники, кількість попиту на даний товар також змінюється. І знову потчає потреба вимріяти «чутливість» такого взаємозв’язку.

Еластичність попиту за доходом показує на скільки відсотків зміниться кількість попиту при зміні доходів споживача на 1%.

Еластичність попиту за доходами – це співвідношення між відсотковою зміною кількості попиту та відсотковою зміною доходу споживача (І), що викликала цю зміну у попиті:

На рис. 2.14 показано збільшення попиту (зсув кривої вправо) на ∆Q (Q2 – Q1), що спричинене збільшенням доходу на ∆I( I2- I1). Еластичність попиту за доходами становитиме:

За аналогією із ціновою еластичністю, маючи значення Q2, Q1 та відповідні значення доходу споживача I2, I1, можемо застосувати і таку формулу:

Іпсоте Е_d= ,

Еластичність попиту за доходами може набувати найрізноманіт­ніших значень: ЕI > 0 — для нормальних товарів (товарів вищої споживчої цінності – їх споживання зростає при зростанні доходу, наприклад овочі, фрукти, риба, одяг з натуральних матеріалів тощо); ЕI < 0 — для низькоякісних товарів (товарів нижчої споживчої цінності – їх споживання зменшується при зростанні доходів споживача, наприклад, одяг чи взуття із синтетичних матеріалів-замінників, дешевий тютюн тощо).

За значення еластичності попиту за доходами нормальні товари також в свою чергу поділяють на дві групи товарів:

А) товари першої необхідності (товари щоденного вжитку) для яких 0<ЕІ<1 (попит на них незначно зростає при зростанні доходу – наприклад, навіть дуже багата людина не споживає хліба значно більше ніж середньостатистичний громадянин);

Б) товари розкоші, для яких ЕI>1 (попит на дані товари різко, навіть кількаразово збільшується при зростанні доходів, наприклад багаті індивіди купують в кілька раз більше коштовностей, прикрас, квитків на морські круїзи і т.д.)

Якщо еластичність попиту за доходами дорівнює нулю, то це означає, що споживання даного товару взагалі не залежить від рівня доходу споживача.

Перехресна еластичність попиту

Ціни на інші товари (ΡB) також впливають на попит на даний товар (надалі – на товар А) і міру цього впливу демонструє відповідний коефіцієнт еластичності, який нази­вається перехресною еластичністю попиту на товар А за ціною товару Б (EA/B). Перехресна елас­тичність попиту показує відсоткову зміну в кількості придбаного товару А у відповідь на одновідсоткову зміну ціни товару В:

ЕА/В = %ΔQA : %∆PB

ЕА/В = (ΔQA / QA) : (∆PB / ΡB)

ЕA/B= ,

Якщо перехресна еластичність має позитивне значення, то із зростанням ціни на товар В підвищується попит на товар А. Такий зв'язок харак­терний для товарів-субститутів (товарів-замінників). Чим краще товар-субститут здатний замі­нити даний товар, тим тіснішим буде зв'язок між цінами на товар-субститут та попитом на даний товар, а отже, більшим значення елас­тичності. Скажімо, взаємозамінюваність двох сортів житнього хліба досить висока, тому навіть незначне підвищення цін на один з них спричинить різке збільшення попиту на інший.

Для комплементарних (взаємодоповнюючих) благ властиве від'ємне значення еластич­ності попиту. Чим більшою мірою наявність одного блага визначає сенс придбання іншого, тим більшим за модулем буде значення еластичності (наприклад – зв'язок між цінами на заправлення газових балонів та попитом на дорожні газові плити, цінами на фотоплівку та попитом на фотоапарати тощо).

Перехресна еластичність матиме нульове значення для товарів, які взагалі ніяк не пов'язані між собою.

Еластичність пропозиції

Еластичність пропозиції показує на скільки відсотків зміниться обсяг пропозиції при зростанні ціни на 1%. Наприклад, якщо еластичність пропозиції певного товару рівна 2, то це означає, що при зростанні ціни на 1% обсяг пропозиції даного товару зросте на 2% (тобто, наприклад при зміні ціни з 10,0 грн. до 10,1 грн. обсяг пропозиції зросте з 100 штук до 102 штук).

Еластичність пропозиції (Еs) за ціною визначається відношенням відсотка зміни величини пропозиції товару до відсотка зміни його ціни:

Отже, еластичність пропозиції описує реагування продавців, а саме обсягу пропозиції певного на зміну ціни (у відсотковому відношенні).

Еластичність пропозиції можна розраховувати для дуги (відрізка) кривої пропозиції (дугова еластичність пропозиції) за формулами першої (ділимо на Р1 та Q1), другої (Р2 та Q2) та середньої точки (ділимо на середнє арифметичне):

Еластичність пропозиції можна розраховувати для невеликого відрізка, коли ціни і обсяги пропозиції лише незначно відхиляються (∆P, ∆Q) від певних значень (P, Q):

Розрізняють п’ять ступенів еластичності пропозиції:

1.|Es| >1, пропозиція еластична (Рис 2.15)

2.|Es| >1, пропозиція нееластична (Рис 2.16)

3.|Es| =1, пропозиція одинично-еластична (Рис 2.17)

4.|Es| = 0, пропозиція вкрай нееластична (Рис 2.18)

5.|Es| = ∞, пропозиція досконало еластична (Рис 2.19)

Рис.5.13. Еластична пропозиція Рис.5.14. Нееластична пропозиція

Рис. 5.15.Одинично-еластична пропозиція Рис.5.16 Вкрай нееластична пропозиція

Q

Якщо наведені вище формули еластичності пропозиції ідентичні формулам еластичності попиту, лише із тим зауваженням, що ми беремо не кількість попиту, а кількість пропозиції, то графічне трактування, графічний розрахунок точкової еластичності пропозиції є дещо інакшим. При цьому еластичність пропозиції визначають уже не на відрізку, а для певної точки на кривій пропозиції (точкова еластичність пропозиції). З цією метою через дану точку проводять дотичну до кривої пропозиції і продовжують її до перетину з віссю цін (точка Т). Якщо даній точці, в якій визначаємо еластичність пропозиції відповідає деякий рівень ціни Р (точка Р на рис.2.20), тоді:

де: О — початок координат;

Р— ціна;

Т— точка перетину з віссю цін дотичної до кривої пропозиції (точка дотику – це точка для якої визначаємо еластичність)

Для лінійних кривих пропозиції можна однозначно визначити еластичність пропозиції залежно від точки їх перетину з віссю цін. Спостерігаємо три випадки:

1) Еs >1 (крива S перетинає вісь ціни ви­ще початку координат);

2) Еs =1 (крива S проходить через початок координат);

3) Еs <1 (крива S перетинає вісь ціни нижче початку координат).