- •Лекції з «Мікроекономіки»
- •Тема 1. Предмет і метод мікроекономіки
- •Предмет, суб’єкти та об’єкт мікроекономіки
- •Тема 2. Теорія граничної корисності і поведінки споживача Мета споживача. Кардиналістська модель
- •Оптимізація вибору на основі кардиналістської теорії
- •Тема 3. Ординалістська теорія поведінки споживача Мета споживача. Ординалістська модель
- •Криві байдужості та їх основні властивості
- •Бюджетне обмеження споживача
- •Оптимізація вибору споживача на основі ординалістського підходу
- •Тема 4. Аналіз поведінки споживача Оптимальний вибір і зміна доходу споживача
- •Оптимальний вибір і зміна ціни. К рива індивідуального попиту
- •Ефекти доходу та заміни
- •Ринковий попит. Поняття споживчого надлишку
- •Тема 5. Попит, пропозиція та їх взаємодія
- •Ринкова пропозиція та її чинники
- •Еластичність попиту
- •2. Вплив цінової еластичності на виторг продавця
- •Визначники еластичності пропозиції за ціною
- •Тема 6. Мікроекономічна модель підприємства. Теоретичне обґрунтування мікроекономічної моделі підприємства
- •Теорія виробництва. Вхідні ресурси та виробнича функція
- •Взаємозамінність вхідних ресурсів.
- •Тема 7. Варіації факторів виробництва та оптимум товаровиробника Показники результатів виробництва
- •Виробництво з одним змінним ресурсом.
- •Тема 8. Витрати виробництва витрати підприємства
- •Економічний та бухгалтерський прибуток.
- •Види економічних витрат.
- •Динаміка постійних та змінних витрат в короткостроковому періоді
- •Витрати виробництва в тривалому періоді.
- •Ефективне використання капіталу.
- •Виробництво побічних продуктів.
- •Ізокоста. Мінімізація довгострокових сукупних витрат. Траєкторія розвитку фірми
- •Тема 9. Ринок досконалої конкуренції Типові моделі ринку
- •Ознаки чистої конкуренції.
- •Крива пропозиції чисто конкурентної фірми та галузі в короткостроковому періоді
- •Вибір обсягу виробництва в довгостроковому періоді.
- •Конкурентна рівновага в тривалому періоді
- •Тема 10. Монопольний ринок Чиста ( проста) монополія та її характерні риси
- •Концентрація ринку
- •Визначення обсягу виробництва та ціни для максимізація прибутку монополії
- •Ефекти та дефекти монопольного ринку
- •Природня монополія
- •Монопольна влада та монопольне ціноутворення
- •Цінова дискримінація
- •Тема 11. Олігополія та монополістична конкуренція
- •Монополістична конкуренція: характерні риси.
- •Довгостроокова рівновага монопольно конкурентної фірми
- •Нецінова конкуренція
- •Олігополія: характерні риси та сосбливості
- •Формальні теорії олігополії. Теорія ігор.
- •Моделі рівноваги олігополії
- •Моделі олігополістичного ціноутворення
- •Тема 12. Ринок факторів виробництва
- •Попит на фактори виробництва
- •Ринок трудових ресурсів
- •Рівновага на ринку праці
- •Ринок капіталу
- •Дисконтування вартості. Критерії інвестування
- •Ринок землі
- •Тема 13. Загальна ринкова рівновага та економіка добробуту
- •Ефективність обміну
- •Ефективність у виробництві
- •Тема 14. Інституційні аспекти ринкового господарства Держава та економічна політика
- •Побічні ( зовнішні) ефекти. Теорема Коуза.
- •Суспільні блага
- •Теорія суспільного вибору
- •Модель представницької демократії.
- •Розподіл податкового тягаря
Ефекти доходу та заміни
Зміна ціни чинить двоїстий вплив на споживчий кошик. З одного боку, благо стає дешевшим або дорожчим відносно інших товарів, що стимулює зміну структури споживання: дорожчі блага замінюються дешевшими. Це – ефект заміни. З іншого боку, одночасно відбувається зміна реального доходу споживача за незмінного номінального: якщо ціна одного з товарів знижується, то вивільняється частина доходу, котра може бути використана для купівлі додаткових одиниць даного блага або додаткових одиниць інших благ. Це – прояв ефекту доходу.
Для розмежування дії ефектів графічно застосовується побудова допоміжної прямої – компенсуючої бюджетної лінії. Економічний смисл добудови – визначити, якою стала б структура ринкового споживчого кошика, якби змінились лише відносні ціни благ. Далі, залишаючи незмінними відносні ціни (новий кут нахилу бюджетної лінії незмінний), досліджують лише вплив зміни реального доходу, що графічно відображається паралельним зміщенням бюджетної лінії.
Розглянемо
графічну модель
відокремленої
дії ефектів за
Хіксом для
випадку зниження ціни товару
(рис. 4.5). Початковий оптимум споживача
встановлюється у точці
,
де бюджетна
лінія
є дотичною до кривої байдужості
.
Зниження
ціни товару
змінює кут нахилу бюджетної лінії
.
При цьому бюджетна лінія, обертаючись,
ковзає вздовж початкової кривої
байдужості
і займає положення, яке показує компенсуюча
бюджетна лінія
(пунктир). Оптимум переміщується в точку
умовної рівноваги
. Це означає,
що, залишаючись на тому ж рівні корисності,
споживач змінив би свій оптимальний
вибір на користь відносно дешевшого
блага
.
Оскільки перехід від
до
відображає лише вплив нової ціни, то
зміна обсягу споживання від
до
розглядається як ефект заміни. Ефект
заміни спонукає споживача збільшити
обсяг попиту на товар
,
який витісняє частину попиту на благо
.
С
итуація
незмінного реального доходу в моделі
Хікса є умовною. В дійсності зі зниженням
ціни одного з благ за того ж номінального
доходу реальний доход зростає, що
відображає паралельний зсув
вгору в положення нової бюджетної лінії
.
Споживач досягає нового рівня добробуту
на вищій кривій байдужості
,
в точці оптимуму
.
Перехід же від
до
відбувається за незмінних відносних
цін товарів, тому зміну обсягу споживання
від
до
трактують як
ефект доходу.
З
міна
рівноваги споживача від
до
характеризує загальний
ефект зниження
ціни товару
,
котрий складається з суми двох ефектів
– заміни та доходу:
ефект заміни полягає у зміні обсягу споживання внаслідок зміни відносних цін товарів за незмінного реального доходу споживача;
ефект доходу – це зміна обсягу споживання внаслідок зміни реального доходу за незмінності відносних цін товарів.
Зі зниженням ціни блага ефект заміни обов’язково зумовлює збільшення його споживання, тобто має додатне значення. На відміну від ефекту заміни, ефект доходу діє в різних напрямках, – в залежності від того, до якого типу належить товар. Для нормальних благ ефект доходу діє в тому ж напрямку, що і ефект заміни, тобто є величиною додатною, і підсилює його (рис. 5.5). Для нижчих благ ефект доходу діє в протилежному напрямку і має від’ємне значення. Але, як правило, ефект заміни для нижчих товарів значно більший, ніж ефект доходу, тому зі зниженням ціни нижчого блага попит на нього зростає.
Нормальні блага, а також нижчі блага, для яких ефект заміни перевищує ефект доходу так, що зі зниженням ціни їх споживання збільшується, називаються звичайними благами. Для звичайних благ справджується закон попиту: з підвищенням ціни попит на них скорочується, а зі зниженням ціни – зростає, крива попиту має від’ємний нахил, є спадною. Винятком є товар Гіффена – нижчий товар, який займає значне місце у видатках споживача і для якого не виконується закон попиту, для нього ефект доходу перевищує ефект заміни, а крива попиту має додатний нахил і є висхідною.
