6.10. Метод «гірлянд асоціацій»

Метод «гірлянд асоціацій» ґрунтується на закономірностях функ­ціонування людської психіки і передбачає активізацію понятійно-вер­бальної діяльності суб'єкта «включенням» слів-подразників. Цей метод має десять етапів («кроків»):

1) визначення синонімів об'єкта;

2) довільний вибір випадкових об'єктів;

3) складання комбінацій із синонімів і випадкових об'єктів;

4) складання переліку ознак випадкових об'єктів;

5) генерування ідей почерговим приєднанням до об'єкта і його синонімів ознак випадково вибраних об'єктів;

6) генерування гірлянд вільних асоціацій із ознак випадкових об'єктів, виявлених на четвертому етапі;

7) генерування нових ідей;

8) вибір альтернативи;

9) оцінка і добір раціональних варіантів ідей;

10) вибір оптимального варіанта.

Реальне застосування цього методу - справа склад­на і вимагає досвіду, врахування психологічних чинників і обов'язко­во щоразу - залежно від конкретного контингенту тих, хто навчається, - спеціального модифікування, адаптації.

Досвід розробки цього методу підтвердив необхідність висо­кої культури учасників, а також наявності у них позитивних устано­вок, психологічної сумісності один з одним, без чого застосування подібного методу може бути недостатньо ефективним.

6.11. Метод фокальних об'єктів

Метод фокальних об'єктів полягає в тому, що ознаки випадково вибраних об'єктів переносяться на об'єкт, який знаходиться у фокусі уваги (звідки і назва - фокальний). У результаті утворюються незвичайні поєднання, нові якості. Виникає також ланцюг асоціацій, необхідних для творчих рішень.

6.12. Метод морфологічного аналізу

Метод морфологічного аналізу полягає в наступному: в процесі обговорення виділяють головні характеристики проблем, наче створюють осі, на кожну з яких нанизують всі можливі варіанти, елементи. Застосовувати даний метод слід, використовуючи графіки. Потрібно просто намалювати ці осі, краще три-чотири, зафіксувавши на них елементи з назвами якостей. Осі можна крутити, елементи міняти місцями, можна робити все, що завгодно, щоб лише виникали ідеї. І вони обов'язково виникнуть.

6.13. Метод контрольних запитань

В активізації пошуку оригінальних ідей може допомогти і система навідних запитань, які слід задавати при обговоренні будь-якого варіанту. Наприклад: А якщо зробити навпаки? А якщо замінити цей елемент іншим? А якщо постійного виконавця замінити новим?

Цей дуже простий і хороший метод можна застосовувати в тому випадку, коли якісь рішення вже знайдені, але вони не зовсім влаштовують. Іншими словами, його застосовують тоді, коли випробовують методи, перераховані вище.

6.14. Діаграма ідей

Названі вище методи не є єдиними методами пошуку ідей, існу­ють також інші, які ґрунтуються на логіці і зводять до мінімуму фак­тор випадковості.

Метод генерування ідей на основі діаграми ідей своєю наочні­стю сприяє гнучкості думки у разі відшукування різноманітних ва­ріантів розв'язання проблеми чи завдання.

На рис. наведений приклад діаграми ідей розробки нової тари з метою транспортування рідких, твердих, довільної форми, сипких і газоподібних матеріалів. Продовживши кожен ряд можливих рішень, підкреслюємо - наочних, ми активізуємо пам'ять, образне і логічне мислення. Не виключено, що образи чи їх поєднання, що виникли в уяві, наштовхнуть нас на оригінальну ідею.

На рисунку показаний тільки принцип малювання подібної діаг­рами. Зрозуміло, що для кожного конкретного випадку необхідно створювати свою діаграму, яка б активізувала пошук ідей.