6. Евристично-професійне навчання: генерація і пошук нових ідей, нешаблонне мислення

Крім природних здібностей до генерації чи розробки оригіналь­них ідей, існують певні методи і прийоми систематизації відомих і пошуку нових ідей. Ці евристичні методи і прийоми активізують про­цес мислення під час розв'язання проблемних завдань, а відтак і діяльність людей інтелектуальної праці, особливо науковців та ви­нахідників.

6.1. Використання випадковостей, нешаблонне мислення

Дослідник творчого мислення Е. Боно зазначає, що найвагомі­ший внесок у справу прогресу був зроблений на основі випадкових подій, не викликаних навмисне.

Відкриття радіохвиль відбулося в результаті того, що Герц помітив крихітну іскру, яка виникла в одному із вузлів апаратури, що стояла на достатній відстані від агрегату, який він у цей час випробовував.

Рентгенівські промені були відкриті завдяки тому, що Рентген, проводячи досліди з катодно-променевою трубкою, забув прибрати зі столу флюоресцентний екран.

Використання випадковостей Боно пов'язує із нешаблонним мис­ленням, а саме - визволенням з-під домінанти логіки. Принципи не­шаблонного мислення він підводить під чотири загальні, але не єдино можливі рубрики:

1. Усвідомлення панівних, або полярних ідей.

2. Пошуки різноманітних підходів до явищ.

3. Звільнення з-під жорсткого контролю шаблонного мислення (стереотипного, логічного).

4. Використання випадку.

Цілком логічно, що використання і пошук «необхідних випадко­востей» можна стимулювати, прискорювати. Існує декілька методів прискорення пошуку нових ідей: 1) гра як ідеальний метод стимулювання народження нових ідей; 2) метод «штурму мозку»; 3) метод навмисного піддання себе дії збуджуючих засобів. Для цього треба відвідувати такі місця, де багато випадкових речей. Універсальний магазин, виставка чи навіть бібліотека - ось приблизно ті місця, які можуть створити відповідну обстановку; 4) під час пошуку корисної ідеї вам, можливо, трапить­ся якийсь предмет, для якого поки що немає корисного застосування. Такому предмету необхідно дати «відлежатися», цілком можли­во, що поступово ви зможете пов'язати його якось з одним із аспектів вирішуваної проблеми.

Метод випадкових підстановок пов'язується не із свідомим до­тримуванням якогось одного принципу або їх поєднання, а з інтуї­тивним пошуком залежно від конкретних умов завдання.

6.2. Метод «штурму мозку»

Цей метод винайшов у 1939 р. Осборн, заступник ректора універ­ситету в м. Буффало і засновник Інституту творчих методів навчання.

Утворення терміна «штурм мозку» пов'язане з тим, що група як один мозок штурмує творчі рішення розглядуваних проблем.

При цьому рекомендується керуватися такими принципами в роботі:

1. Недопустимість критики ідей.

2. Вільне висловлення ідей.

3. Чим більше ідей, тим краще.

4. Обмін думками і поєднання ідей.

Ідеї, висловлені під час сеансу «штурму мозку», певним чином опрацьовуються. їх переглядають, явно погані відкидаються, і для глибшого дослідження здійснюється упорядкований перелік, який розпочинається з гарних ідей і закінчується незадовільними.

«Штурм мозку» - це не вправляння у висловленні нісенітниць, а цілеспрямована робота групи, яка прагне знайти нові творчі ідеї.

Кожен член групи повинен зосередити свою увагу на розв'язува­ному завданні і не захоплюватися розмірковуваннями або висловлю­ванням критичних думок. Найкращі результати отримують тоді, коли група в складі п'яти-десяти чоловік працює не більше години...

Для проведення сеансів «штурму мозку» необхідний керівник або арбітр і стенографістка (або магнітофон), а один із виділених членів групи повинен першим пропонувати ідеї для «зачину».

Для вирішення «вузьких місць» не тільки в техніці чи науці, але і в економіці чи управлінні цей метод досить придатний і може стати швидким і легким шляхом вирішення складних проблем і прийняття рішень.

Наприклад, Сергій К., менеджер з реклами в одному відомому рекламному агентстві, зіткнувся з проблемою у своєму офісі. Він подумав, що доведеться звільнити деяких службовців, хоч йому не хотілося цього робити, тому що в агентстві склались приязні стосунки між працівниками.

Сергій вибрав альтернативний підхід. Він зібрав працівників і пояснив суть проблеми, попросивши, щоб вони провели "мозкову атаку" для знаходження альтернативних рішень, які б їх задовольняли. Майже годину група висувала пропозиції: провести лотерею, перевести всіх на неповну зайнятість, всім заповнити анкети для вияснення того, хто найбільше зацікавлений працювати при більш низькій оплаті праці і т.д. Пізніше з цих пропозицій члени групи відібрали переважаючі альтернативи. У результаті більшість службовців було переведено на неповну зайнятість, крім тих кількох чоловік, в яких були складні сімейні умови. З'явилося спільне прагнення допомогти фірмі вистояти у важкий час. Метод "мозкової атаки" особливо корисний для збільшення творчих можливостей, тому що він переключає енергію вашого розуму на генерацію нових ідей та рішень, не оцінюючи їх.