2.6. Мотив аффіліації

Цей мотив виявляється як прагнення людини налагодити добрі, емоційно позитивні взаємини з людьми. Внутрішньо чи психологіч­но він виступає у вигляді почуття прив'язаності, вірності, а зовніш­ньо - в товариськості, у прагненні співробітничати з іншими людь­ми, постійно бути разом з ними. Любов до людей - найвищий духов­ний вияв даного мотиву.

2.7. Мотив влади

Цей мотив стисло можна визначити як стале і яскраво виражене прагнення людини мати владу над іншими людьми.

Г. Маррей дав таке визначення цьому мотиву: мотив влади - це схильність керувати соціальним оточенням, у тому числі людьми, впливати на поведінку інших людей різноманітними способами, включаючи переконання, примус, навіювання, стимулювання, забо­рону і т.д., спонукання інших діяти відповідно до своїх інтересів і потреб; домагатися їхньої прихильності, співробітництва; доводити свою правоту, відстоювати власну думку... визначати норми і прави­ла поведінки; приймати за інших рішення, які зобов'язують їх діяти певним чином; умовляти, відмовляти, карати, причаровувати, при­вертати до себе увагу, мати послідовників.

Інший дослідник мотивації влади, Д. Верофф, психологічно уточ­нив визначення даного явища таким чином: під мотивацією влади розуміється прагнення і здатність отримувати задоволення від контролю над іншими людьми.

2.8. Мотив - заздрість

Якщо мотив влади більшою чи меншою мірою усвідомлюється особистістю, то мотив-заздрість усвідомлюється не повністю, або ж може бути неусвідомлюваним, залежно від аналітичних задатків са­мого індивіда.

Цей мотив можна охарактеризувати як малоусвідомлюване чи неусвідомлюване прагнення досягнути чогось більшого в ду­ховному, інтелектуальному, статусному, матеріальному і т.д. ро­зумінні при одночасному усвідомленні (або ж на рівні інтуїції) неможливості цього досягнути через зовнішні перешкоди або відсутність внутрішніх психічних чи фізіологічних даних (волі, інтелекту, шляхетності, вроди, сили, зросту тощо).

Цей мотив маловивчений, але насправді є значним регулятором поведінки, діяльності, праці індивіда. Розкритий він в основному в художній літературі, оскільки є поштовхом до асоціальної, агресив­ної, нещирої поведінки людей.

2.9. Мотив слави

Одним із неусвідомлюваних чи малоусвідомлюваних мотивів є мотив слави як отримання задоволення від наочного бачення і більшою чи меншою мірою усвідомлення того, що ти є предметом поклоніння, маєш здатність безпосередньо чи опосередковано керу­вати емоціями, почуттями, думками людей.

2.10. Задоволення від самого процесу праці та її результатів

У людей творчої праці на перший план може виступати задово­лення від самого процесу праці та її результату. Це вдало зіграна роль, талановито написана картина, вірш, оповідання, добре змайстрова­на іграшка чи виникла і втілена у винаході ідея.

Потреба у винагороді та офіційному визнанні, звичайно, прита­манна авторові, але вона не є домінуючою.

На Заході традиційно вважають, що всі робітники і службовці керуються здебільшого зовнішніми стимулами, тимчасом як представ­ників інтелігентних професій (лікарів, юристів, викладачів тощо) приваблює передусім задоволення, отримуване від роботи.