- •1. Інтеріоризація стимулу в мотив
- •2. Мотиви праці
- •Графічне відображення завдань системи мотивації
- •2.1. Реалізація потенціалу особистості
- •2.2. Самоствердження
- •2.3. Захищеність і комфорт
- •2.4. Соціальний статус
- •2.5. Служіння іншому
- •2.7. Мотив влади
- •2.8. Мотив - заздрість
- •2.9. Мотив слави
- •2.10. Задоволення від самого процесу праці та її результатів
- •2.6. Мотив аффіліації
- •2.11. Стимулювання і мотивація праці «корпоративним духом»
- •Мотивація групової колективної діяльності
- •12 Всесвітньо прийнятих табу при оцінці роботи і працівників
- •3. Порівняльний аналіз японської, американської та вітчизняної моделей управління: реалізація потреб як рушій активності персоналу
- •4. Японські «гуртки якості» як форма управління і контролю
- •5. Вітчизняний досвід «рейтинг працівника»
- •6. Евристично-професійне навчання: генерація і пошук нових ідей, нешаблонне мислення
- •6.1. Використання випадковостей, нешаблонне мислення
- •6.2. Метод «штурму мозку»
- •6.3. Синектика
- •6.10. Метод «гірлянд асоціацій»
- •6.11. Метод фокальних об'єктів
- •6.12. Метод морфологічного аналізу
- •6.13. Метод контрольних запитань
- •6.14. Діаграма ідей
- •6.15. Матриця ідей
- •7. Активне соціальне навчання
- •7.1. Типи групового навчання
- •7.2. Основні види груп активного соціального навчання
6.15. Матриця ідей
Матриця ідей - це більш складний метод генерування ідей, який полягає в морфологічному (а саме - стосовно форми або структури) аналізі незалежних змінних, пов'язаних з розв'язуваною проблемою або поставленим завданням.
Для кожної із цих змінних розглядають різноманітні параметри, типи систем, властивості або методи і в сукупності ці характеристики утворюють таблицю або матрицю.
Чим більше буде проаналізовано варіантів, тим краще: вони можуть «підказати» оригінальне вирішення завдання. Матриці є двовимірні і тривимірні, наприклад: ціна – віддаленість – спосіб доставки, але тримірні матриці несприятливі з погляду візуального сприйняття.
Морфологічний аналіз має ще одну перевагу - відносно нескладне опрацювання матриці, якщо перебір ознак чи властивостей перекласти на ЕОМ. У машину можна закласти дані довідників, із яких в матрицю будуть заноситися параметри.
Для людини в цьому випадку залишаться евристичні функції - скласти програму та з ряду альтернатив вибрати, можливо, підключивши інтуїцію, найоптимальніше рішення .
7. Активне соціальне навчання
Активне соціальне навчання - це комплексний соціально-дидактичний напрям, орієнтований на широке охоплення різноманітних сфер соціальної практики, використовує різні форми і методи активної психологічної і соціально-психологічної дії для розвитку в людей знань, умінь і навичок ефективнішого соціального і професійного функціонування, підвищення психологічної культури, оптимізації їхньої соціально-психологічної компетенції як суб'єктів спілкування.
Незалежно від форм активне соціальне навчання використовують у процесі спілкування, в умовах певним чином організованої інтенсивної взаємодії учасників малої групи, «форсовано» (30 - 80 годин занять).
На рівні практичної реалізації існують різні конкретні методичні підходи: Т-групи, енкаунтер-групи, групи навчання, тренінг сензитивності, «група особистісного зростання» та ін. Залежно від вибору методу і практичної реалізації ці види активного соціального навчання матимуть своє місце на двополюсній шкалі між традиційним навчанням і психотерапією.
7.1. Типи групового навчання
Різні типи групового навчання можуть бути виділені залежно від того, з яких джерел людина отримує інформацію про своє «Я», дізнається сама про себе під час взаємодії з іншими підсистемами.
«Я - Я» - тип, який має справу в основному з особистісним зростанням. Головні джерела навчання - інтраперсональні (внутріособистісні).
«Я - Інші» - тип, який фокусується на міжособистісних стосунках. Учасники заохочуються до пошуку даних, які стосуються, наприклад, впливу їхньої поведінки на інших або манери, якою вони спілкуються з іншими людьми.
«Я - Група» - тип, який розглядає особистість і спосіб її комунікації з групою як соціальною спільнотою, до якої ця особистість належить. Предметом розгляду є питання впливу стилів і якості групової участі.
«Я - Організація» - тип, який приділяє основну увагу індивідові як члену великої організації. Групи цього типу звичайно орієнтуються на вивчення досвіду міжособистісної взаємодії в умовах міжгрупового змагання, конфлікту і кооперації.
«Я - Професія» - тип, орієнтований на суб'єкта якогось конкретного виду діяльності, який досліджує його почуття, прагнення і життєві цінності, що їх цей суб'єкт отримує і реалізує в умовах своєї професійної діяльності.
Дана типологія дозволяє виявити переваги різних комбінацій стосунків у кожному типі групового соціального навчання.
