Методичні поради

У першому питанні висвітліть історіографію проблеми “Політичне та економічне становище українських земель на початку ХХ ст.”.

У другому питанні зауважте, що темпи входження тієї чи іншої країни в індустріальну цивілізацію залежать від того, в якій мірі держава і, найголовніше, суспільство надають особистості свободу. Яким чином це твердження співвідноситься з Російською та Австро-Угорською імперіями? Організуйте дискусію (див. додаток 5.3).

На поч. ХХ ст. українська ідея стала в основі українського питання – своєрідної концепції, яка не тільки констатувала наявність геополітично значущої етноісторичної спільноти людей – українського народу, але й моделювала його дії, спрямовані на відродження власної державності. Пригадайте особливості становлення української ідеї в історичному минулому України. Кого усвідомлював Шлемкевич під поняттям “загубленої української людини”? Західноукраїнське населення на кін. ХІХ ст. виходить із стану “народу в собі” і стає “народом для себе” (обґрунтуйте).

Реалізація українського питання потребувала існування елітних груп із політично активних прошарків українства, які би стали двигуном для мобілізації народу навколо специфічних національних вимог. Висвітлюючи питання, яка соціальна верства стала провідником української нації на початку ХХ ст. (в межах обох імперій), використовуємо вид групової роботи – “Коло ідей” (див. додаток 5.6).

Проаналізуйте політичну ситуацію в Російській та Австро-Угорській імперіях на початку ХХ століття. Порівняйте національну політику імперських режимів стосовно українського населення. Чи можна її вважати антиукраїнською? Прокоментуйте твердження В.Винниченка про те, що великорос виявився схожим на птеродактиля: крилаті плазуни намагалися літати, хоча були народжені для повзання. Тож і великорос, коли “літав”, то проголошував “самовизначення нації”, а спустившись на зем­лю – ставав іншою істотою: готовий там, угорі, навіть на по­літичну і державну самостійність України, унизу він рішуче стояв проти самовизначення.

В чому полягала політика “поділяй і владарюй” уряду Австро-Угорщини по відношенню до Східної Галичини? Проаналізуйте становище буковинських українців. Висвітліть процеси мадяризації в Закарпатській Україні.

Політичні партії були каналом входження української нації у сферу публічної політики, виступаючи репрезентантом національних інтересів. Класифікуйте українські політичні партії та організації Наддніпрянщини і Східної Галичини, зокрема, за ідеологією та світоглядними засадами. Дайте характеристику політичним партіям Східної Галичини і Наддніпрянщини за зразком: рік і обставини утворення, провідні діячі, друковані органи, політична, економічна, національно-культурна платформа, типологія партійно-політичного утворення, соціальна база, практична діяльність партії. З’ясуйте особливості формування української партійної системи на теренах Російської і Австро-Угорської імперій. Чому наддніпрянці генерували ідеї, а галичани вдавались до їх реалізації?

Вкажіть чинники, які сприяли піднесенню українського національно-політичного руху в Австро-Угорщині. Назвіть причини відсутності в Австро-Угорській імперії нормального діалогу між народами, які входили до її складу. Хоча формально в Галичині була проголошена рівність польської та української народностей, проте фактично крайова влада належала місцевій польській шляхті (обґрунтуйте). Політичним ідеалом поляків на поч. ХХ ст. залишалася ідея незалежної Польщі у кордонах зразка 1772 р. Яким чином впливав польський чинник на політичну самоорганізацію західних українців? Польсько-український конфлікт був гострішим чим українсько-російський, і став локомотивом утворення партій (доведіть). Чому перші політичні партії утворилися саме в австрійській частині Україні?

Проаналізуйте процес виникнення партійно-політичної системи і діяльність політичних партій на західноукраїнських землях. Як позначилася “нова ера” на політичному житті українства?

Про що свідчило поєднання в програмах політичних партій Західної України вимог самостійності України із завданням забезпечити українців Австро-Угорщини національно-територіальною автономією? Дайте оцінку книги Ю.Бачинського – “Україна irredenta” (1895), в якій обстоювався постулат необхідності утворення самостійної Української держави. Чи можна вважати цю ідею своєрідним проривом у формуванні національної свідомості українців? Висвітліть дискусії, які виникали на сторінках галицької і буковинської преси стосовно української незалежності.

Яка із політичних партій Східної Галичини мала найбільшу соціальну базу і підтримку? Чому? Обґрунтуйте причини відсутності консолідації українських політичних партій Східної Галичини на національній платформі. Яким чином політичні партії впливали на зростання національної свідомості?

З’ясуйте ставлення греко-католицької церкви до національної програми. А.Шептицький: історичний портрет.

Дайте характеристику москвофільській течії у Галичині, Буковині і Закарпатті. Доведіть або спростуйте твердження Л.Василевського про те, що москвофіли поступово переходили “від теоретичного русофільства до практичної русифікації”.

Виявіть особливості формування політичного руху в Росії у третьому питанні. Прокоментуйте висновок І.Лисяк-Рудницького: “Причиною переваги народницьких і радикальних течій над консервативними до першої світової війни було й те, що царська Росія була цілком несприятливим ґрунтом для роз­витку консерватизму європейського, ліберального типу, і ритм її політичного життя хитався між крайностями революції й реакції. Це також некорисно відбилося на українському консерва­тизмі”.

Суспільно-політичний рух в Україні на поч. ХХ ст. проходив стадію становлення й самоусвідомлення груп різної орієнтації. З’ясуйте на ґрунті яких ідеологічних течій розвивалася українська еліта у кін. ХІХ ст. – поч. ХХ ст.

Доведіть, що ідея самодостатності і самобутності була підхоплена інтелігенцією і стала в основі процесу творення українських політичних партій.

Проаналізуйте програмовий документ РУП, підготовлений М.Міхновським. Чи була “Самостійна Україна” написана однозначно з позицій української самосвідомості, українських національних інтересів, і стала новим проявом політичної зрілості провідників нації? Чому РУП не взяла ідею самостійної України за провідну у своїй діяльності? Виявіть закономірність розколу першої політичної партії Наддніпрянщини?

Охарактеризуйте процес виникнення партійно-політичної системи і діяльність політичних партій в Наддніпрянщині. Доведіть, що відсутність значного українського елементу серед пролетаріату призводила до зростання притягальності соціалістичних утопій у його середовищі. Чим відрізнялися соціалістичні партії Наддніпрянщини від партій цього ж спрямування у Східній Галичині? Чому солідний ідейний потенціал української соціал-демократії виявився незіставним з її організаційними можливостями? З’ясуйте причини перманентного конфлікту українських соціал-демократів, українських есерів з ліберальною течією суспільної думки.

Доведіть або спростуйте твердження про те, що для ліберально-демократичного табору була характерна ідейна й організаційна аморфність. Дайте характеристику програмі і тактиці Товариства українських поступовців (ТУП). Чому навколо ТУП об’єднувалися люди різних політичних уподобань? З якими партіями ТУП активно співробітничало?

Визначте роль неукраїнських політичних партій та організацій у суспільно-політичному становищі України. Чиї інтереси репрезентували їх представники, які ідеї відстоювали?

Виокреміть характерні помилки українських політичних партій загалом, наприклад, недостатня теоретична підготовка партійної верхівки, відсутність глибоко наукових розробок, присвячених соціально-економічним проблемам України та перспективам її подальшого розвитку ін.

Обґрунтуйте той факт, що із 31 партій, що діяли в Україні з кін. 80-х рр. до 1905 р. лише 15 репрезентували національно-визвольний рух, 7 – український. Чому поступ української національної справи бачився через еволюцію Росії та Австро-Угорщини?

Зробіть загальні висновки щодо політичного становища українських земель на початку ХХст.