Додатки

Додаток 1

Навчання є тяглим у часі процесом здобування нових знань, умінь, навичок. Ефективність навчання залежить не тільки від запам’ятовування і розуміння, але в значній мірі від організації навчання, створення ефективного графіку роботи, що передбачає тривалість та інтенсивність періодів роботи і відпочинку (на кожні дві години інтелектуальної роботи має припадати 30 хв. відпочинку).

Навчальний процес вимагає від студента опрацювання великої кількості спеціальної літератури. Частина студентів сумнівається, що вони можуть опрацювати все, що їм рекомендує викладач. Ви можете позбавитися таких сумнівів шляхом розвитку навичок інтенсивного читання. Швидкість читання спеціального тексту старшокласниками становить в середньому 90-100 слів в хвилину, студентами – 120-180, спеціалістами з вищою освітою – 200-250 слів. Розвиваючи навички інтенсивного читання, показники зростають. Одночасно при збільшенні швидкості читання, зростає якість розуміння тексту, оскільки цей процес вимагає повної концентрації уваги.

При підготовці семінарського заняття важливу роль відіграє правильне конспектування тексту. Процес конспектування є одним із ефективних способів передачі інформації у довготермінову пам’ять. Головна проблема конспектування – бажання скопіювати друковану інформацію. Це важка і невдячна праця, оскільки задіяні руки і очі, а не мозок.

Головне в мистецтві конспектування – це активний процес аналізу інформації, виділення головного, визначення взаємозв’язків і логіки викладу основних положень, і короткий запис, який дозволяє у достатньо повній формі відтворити зміст прочитаного матеріалу. Це вимагає поруч із навичками критичного мислення і певних технічних навичок конспектування, ряд з яких вам пропонується:

- конспекти мають бути адаптовані до вашої індивідуальності, тому пишіть їх “своїми” словами;

- структуруйте текст заголовками і підзаголовками;

- визначіть структуру аналізу фактів, подій, явищ: причини, подія, наслідки, аналогія, значення тощо;

- більш складна інформація деталізується, в іншому випадку, записи мають бути короткими;

- сприяють процесу запам’ятовування скорочення (Українська Центральна Рада – УЦР, В.Винниченко – Вин-ко ін.), а також опорні конспекти (це взаємозалежний набір умовних позначок, знаків (символів), що містять у собі закодовану інформацію.

- поділіть конспект на дві частини:

Факти, події, явища і процеси	Терміни, витяги із джерел, наукових статей і монографій, власний коментар

- ключові ідеї, внутрі і міжпредметні зв’язки, терміни і висновки позначте маркером;

- після проведення семінарського заняття відзначте і опрацюйте ті питання, з якими ви не впоралися.

Додаток 2

Робота з джерелами допомагає розвинути інтелектуальні здібності студентів, оскільки:

1. історичний документ ілюструє, підтверджує і доповнює вже набуті знання про події або типові явища;

2. він є засобом конкретизації навчального матеріалу, що має поглибити розуміння студентами головних історичних подій;

3. робота з джерелами потребує дотримання певного логічного зв’язку між теоретичними знаннями і конкретно-історичним матеріалом, що сприяє глибшому розумінню історичних явищ і самостійному викладу висновків, між і внутріпредметних зв’язків;

4. аналіз різних політичних позицій спонукає критично і творчо мислити, сприяє формуванню активної громадянської позиції.