II. Квестіонар про живе право Особисті відно­сини.

А. Національна приналежність:

Кого народ вважає приналежним до нації? Чи є вирішальним походження? Чи віроспові­дання? Чи трапляється так, що хтось змінює ві­роспові­дання, але залишається при своїй нації? Для чого діє ця та зміна віросповідання? Як від­носяться до вихрещених євреїв? Чи їх при­числя­ють до на­роду? До якої нації причисля­ється ви­хрещений єврей, коли ожениться з приналежною до того віросповідання, на яке він пере­йшов? Або вихре­щена єврейка?

Б. Подружжя:

1. Перешкоди для вступу в шлюб. Чи вва­жа­ється шлюб недозволеним з якихось інших при­чин, аніж законних і церковних? Чи є села або поодинокі родини, які не вступають між со­бою у шлюб? Який вплив мають станові різниці? Як є при шлюбах з представниками іншої нації (з по­ляками, німцями, євреями, циганами, інозем­цями)?

2. Що чоловікові є дозволеним, на думку жі­нки? Чи забороняється їй виходити, ходити до корчми, зустрічатися з подругами, із знайо­мими чоловіками? Чи наказує він їй працюва­ти? Чи вона виконує його накази? Чи відкриває він її ли­сти? Чи б’є її? Чи інакше її карає?

3. Що дозволено жінці, на думку чоловіка? Чи він підпорядковується її вказівкам?

4. Чи трапляються розлучення (розводи)? З яких причин? Чи розводиться подружжя без роз­луки? З яких причин? Як поводиться щодо дітей? Чи сини залишаються з батьком, а донь­ки з ма­тір’ю?

В. Батьківство і синівство:

1. Які права дає батьківська влада над 1) си­нами, 2) доньками? Чи батько займається вихо­ванням дітей? Чи забороняє їм виходити, ходи­ти до шинків, мати стосунки з чужими людьми; чи обороняє їхнє моральне життя? Чи карає дітей? Чи трапляються жорстокості до дітей? Чи [-7-] в таких випадках вмішуються сусіди? Чи трапля­лося так, щоб зверталися до суду? Хто? Дитина, чи сусіди? Чи силуються діти до роботи? Чи тер­пляться любощі? Чи сини вихо­дять самовладно па вандрівку (головно в жнива), чи за згодою ро­дичів? Чим зазвичай забезпечує батько сина (одяг? виховання? про­живання?)? Чи отримують коли від нього сини гроші на руки? Чи батьки женять своїх дітей, чи діти самі вибирають собі суджених? Чи за згоду на шлюб платиться що-небудь родичам судженої (а може опікунові або кому з найбли­жчих свояків судженої сироти)? Чи трапляєть­ся, що грабунок молодої? Й може на­віть інші звичайні форми шлюбу без згоди роди­чів мо­лодої? Чи трапляється, щоби діти противи­лися виборові батька? З яким наслідком? Чи су­сіди стають в такому випадку на сторону батька чи дітей? Чи батько має вплив на вибір стану? Як довго триває той вплив батька? Який вплив за­лишається у батька на дітей, що вже вийшли з його власті? Чи трапляється, що поженені сини залишаються у домі батька і працюють у нього? Що отримують за це?

Оці питання треба окремо відповісти щодо синів і щодо доньок. На ті самі питання треба відповісти і стосовно матері; врешті решт варто і дещо про те сказати, що відбувається, коли бать­ко й мати мають розбіжності у поглядах?

Г. Опікунство:

Чи сироти мають як правило опікуна? Чи опі­кун старається особисто про дітей? Яке ста­но­вище займає вдова на думку дітей? Чи крім опі­куна і вдови мають ще які інші особи вплив на долю дитини? Що то за особи (вуйко, стрий, ті­тка?). При кому залишаються сироти, коли по­мирає батько і мати? Хто дбає про них опіс­ля? Коли вони залишаються при близьких ро­дичах (при старшому братові, опікуну), чи тоді працю­ють у нього? Чи отримують щось за це?

Ґ. Братерство:

Чи трапляється, що дорослий брат, хоч би і без жодного маєтку, залишається при багат­шому братові й працює для нього? Що за це отримує?

(Щодо опікуна, вдови і щодо всіх можли­вих третіх осіб треба відповісти на ті самі питан­ня, які були поставлені щодо батька). [-8-]