Е. Эрлих «юридическая логика». Раздел іv. Представление о целостности права

Эрлих, на основании исторически правового анализа, размышляет о целостности права и прихо­дит к заключению о том, что право в действительности, хотя и представляет собою целостность, есть не целостность правовых положений. Учёный критикует умозорные представления о праве от юрис­пруденции понятий. Он подчёркивает, что правовые положения также формируют часть целостности права только через связь с обществом, в котором они действуют. Желающий понять целостность права, должен учитывать, кроме правовых положений, существующий в правоотношениях порядок.

Е. Ehrlich

«THE JURIDICAL LOGIC».

CHAPTER ІV. THE IMAGE OF THE UNITY OF LAW

Eugen Ehrlich, using the historical analysis, contemplates on the unity (integrity) of law and concludes that law in reality, though it is a unity, is not the unity of legal provisions. The scholar critisizes notional and speculative concepts of the Begriffsjurisprudenz. He emphasizes that legal provisions also form the unity of law but yet by its relation with the society in which they exist. In order to comprehend the unity of law one has to take into account not only legal provisions but also the existing order of legal relations.

Є. Ерліх

Основи соціології права хх.І. Дослідження живого права

Зміст праці «Основи соціології права» за розді­лами

1. Практичне поняття права (с. 15-33)

2. Внутрішній порядок товариських союзів (с. 34-44)

3. Соціальні союзи і соціальні норми (с. 45-62)

4. Суспільство і державний нормативний примус (с. 63- 80)

5. Факти права (с. 81-110)

6. Норми-рішення [розсуджуючі норми] (c. 111-123)

7. Держава і право (c. 124-151)

8. Формування правового положення (с. 152-168)

9. Будова правового положення (с. 169-187)

10. Зміст справедливості (с. 188-211)

11. Римська юриспруденція (с. 212-232)

12. Англійська юриспруденція (с. 233-254)

13. Давня юриспруденція загального права (с. 255-272)

14. Історичний напрямок юриспруденції зага­льного права (с. 273-290) (с. 291-310)

15. Справа юриспруденції (с. 291-310)

16. Державне право (с. 311-330)

17. Перетворення права в державі і суспільс­тві (с. 331-348)

18. Легалізація права юристів (с. 349-367)

19. Теорія звичаєвого права (с. 368-397)

XX. Методи соціології права (с. 398-426)

I. Правова історія та юриспруденція

Метод^ соціології права має опиратися на спо­стереження. Історичний та етнологічний мате­ріал соціології. Зумовленість права суспі­льним по­рядком. Практична юриспруден­ція – морфологія суспільства. Дослідження правових установ неза­лежно від правового по­ложення. Загально-правова юриспруденція як основа пра­вової науки. Загально-правовий вираз вчення про consideration. Ніякого національного обмеження правової науки. Загальне право як основа парти­кулярно-правової юриспру­денції. “juris-prudence“ школи Остіна (Austin). Стосу­нок jurisprudence до соціології права.