6.) Валютний ринок і його структура.

Валютні ринки – як економічна категорія - це система стійких економічних та організаційних відносин, пов’язаних з операціями купівлі – продажу іноземних та платіжних документів в іноземних валютах; як інституціональний механізм – це сукупність установ і організацій – ТНБ, валютні біржі, брокерські фірми, що забезпечують функціонування валютних ринкових механізмів.

Першим таким ринком був ринок золота як грошового товару, де золото продавалось на основі офіційної ціни, що була закріплена міжнародним договором. Офіційна ціна золота за одну тройську унцію (31,1035г) становила в 1837-1934рр. – 20,67 дол. США. Остання офіційна ціна золота становила 42,22 дол. США.

Для поглиблення розуміння того, що собою являють валютні ринки, треба розглянути ті функції, які вони виконують в сучасній світовій економіці.

До головних функцій валютних ринків можна віднести :

• Забезпечення виконання міжнародних розрахунків

• Забезпечення ефективного функціонування світових кредитних та фінансових ринків

• Страхування валютних та кредитних ризиків

• Отримання спекулятивного прибутку учасниками ринку у вигляді різниці курсiв валют.

• Визначення валютних курсів

• Диверсифiкацiя валютних резервів банків, підприємств, держав

• Регулювання економіки

Існує чотири групи суб’єктів валютного ринку :

I. Державні установи , основне місце серед яких займають:

• центральні банки - управління валютними резервами, проведення валютних інтервенцій, регулювання рівня процентних ставок по вкладенням в національній валюті;

• казначейства окремих країн.

II. Юридичні та фізичні особи , зайняті у різноманітних сферах

зовнішньоекономічної діяльності:

• компанії, що приймають участь у міжнародній торгівлі; мають попит на іноземну валюта , а також її пропонують; операції здійснюють через банки;

• компанії, які здійснюють закордонні вкладення активів (Investment Funds, Mohey Market Funds,International Corporations), тобто інвестиційні фонди, крупні міжнародні корпорації;

• приватні особи – неторгові операції -туризм, переказ заробітної плати, пенсій, гонорарів і продаж готівкової валюти.

III. Комерційні банківські установи, які забезпечують валютне обслуговування зовнішніх зв’язків:

• комерційні банки (ТНБ) – проводять основний обсяг валютних операцій, акумулюють загальні потреби ринку у валютних конверсіях, а також у залученні/розміщенні коштів і виходять з ними на інші банки;

IV. Валютні біржі та валютні відділи товарних фондових бірж.

• валютні біржі – в країнах з перехідною економікою - обмін валют для юридичних осіб і формування валютного курсу;

• валютні брокерські фірми - зведення покупця і продавця іноземної валюти і здійснення між ними конверсійної чи кредитно-депозитної операції. Знімаються комісійні.

Структура валютного ринку:

За суб’єктами

• Міжбанківський (прямий і брокерський) (біля 80% обсягу всіх операцій на світовому валютному ринку припадає на міжбанківський ринок, оскільки валютні біржі існують не в усіх країнах світу)

• Клієнтський

• Біржовий

• Торгівля через валютну біржу

• Торгівля деривативами

• За терміном операцій

• Спот ринок (поточний)

• Форвардний ринок (терміновий)

• Своп ринок

За функціями

• Обслуговування міжнародної торгівлі

• Чисто фінансові трансферти (спекуляція, хеджування, інвестиції)

За валютними обмеженнями

• Вільні

• Обмежені

За застосуванням валютних курсів

• З одним режимом

• З кількома режимами

За об’ємом і характером валютних операцій

• Глобальні (світові)

• Регіональні (міжнародні)

• Внутрішні (національні)

За територіальною ознакою:

1.Європейський ринок – Лондон, Франкфурт-на-Майні, Париж, Цюрих.

2.Американський ринок – Нью-Йорк, Чикаго, Лос-Анджелес, Монреаль.

3.Азіатський – Токіо, Гонконг, Сингапур, Бахрейн.

Види валютних операцій, що здійснюються на світовому валютному ринку. З теоретичної точки зору найбільш цікавими є конверсійні операції - угоди агентів валютного ринку по купівлі-продажу обумовлених сум готівкової та безготівкової валюти однієї країни на валюту іншої країни по узгодженому курсу на визначену дату. Конверсійні операції за часом реалізації поділяють на : операції з негайною поставкою та термінові операції:

До операцій з негайною поставкою відносять операції з коротким терміном валютування – в межах трьох робочих днів. Розрізняють такі операції з негайною поставкою:

• Тод ( поставка валюти сьогодні – “сьогодні на сьогодні” );

• Том ( поставка валюти наступного робочого дня – “сьогодні на завтра”);

• Спот (поставка валюти на другий робочий день – “сьогодні на післязавтра”).

До термінових валютних операцій, котирування більше трьох днів, відносять:

• Форвардні операції;

• Ф’ючерсні операції;

• Опціони;

• Комбіновані операції;

• Свопи;