- •Конспект лекцій «Міжнародна економіка»
- •Житомир − 2013 рік
- •Тема 1. Система міжнародної економіки
- •Тема 2. Міжнародний поділ праці
- •Тема 3. Міжнародна торгівля та світовий ринок
- •4). Вільна торгівля і протекціонізм.
- •7). Сот: цілі, структура, механізм дії. Місце України в сот.
- •2). Інфраструктура ринку капіталу.
- •3). Основні тенденції руху капіталу.
- •Тема 4. Міжнародний рух капіталу
- •1). Причини та суть міжнародного руху капіталу.
- •4). Класифікація міжнародних інвестицій.
- •5). Міжнародний кредит та його основні види.
- •Інвестиційний клімат України. Проблеми зовнішнього боргу та шляхи мінімізації ризику непогашення кредитів.
- •Тема 5. Міжнародна трудова міграція
- •1). Сутність, структура та основні риси світового ринку праці.
- •2). Масштаби, форми, напрямки сучасних міграційних процесів.
- •3). Регулювання міжнародної міграції робочої сили.
- •4). Місце України у світових міграційних процесах.
- •Тема 6. Світова валютна фінансова система та міжнародні фінансові ринки
- •1). Структура сучасної валютної системи. Національна, міжнародна(регіональна) та світова валютна система.
- •2). Основні елементи національної та світової валютної системи.
- •3). Поняття валюти та її види. Конвертованість валюти. Валютний паритет і валютний курс. Режим курсу валют. Міжнародна валютна ліквідність. Резервні валюти.
- •Емітента валютних коштів валюта поділяється на:
- •2) Ступеню конвертування валют
- •4). Валютний курс. Режим курсу валют. Міжнародна валютна ліквідність. Резервні валюти.
- •Стан мвл виражається такими показниками:
- •Міжнародна ліквідність виконує такі головні функції:
- •5). Еволюція світової валютної системи.
- •Паризька валютна система (1867р.) - система золотомонетного стандарту
- •(1922Р.)Генуезька світова валютна система.
- •Головні особливості світової валютної кризи ( 1929 – 1936рр. )
- •6.) Валютний ринок і його структура.
- •7). Валютний ринок України.
- •Лекція 7. Міжнародний платіжний баланс
- •1. Принципи побудови платіжного балансу
- •2. Структура платіжного балансу
- •3. Аналіз і регулювання платіжного балансу
- •Лекція 8. Види і форми міжнародного бізнесу
- •Інвестиційні форми
- •Характер
- •Тема 9. Міжнародна економічна інтеграція
- •1). Суть інтеграції як процесу і як відносин.
- •2). Форми інтеграційних об’єднань.
- •Форми міжнародної регіональної економічної інтеграції
- •3). Основні тенденції світової інтеграції.
- •4). Україна у світових інтеграційних процесах.
- •Тема 9. Інтеграція України у сучасну світогосподарську систему
- •Україна та Європейський Союз
- •Взаємовідносини України з єврорегіонами «Карпати» та «Буг»
- •Участь і позиція України в Центральноєвропейській Ініціативі
- •Тема 10. Міжнародні спільні підприємства
- •Тема 11. Транснаціональні корпорації
- •Тема 12. Агроекологічна складова глобалізації
3). Основні тенденції світової інтеграції.
Для розвитку міжнародних інтеграційних процесів необхідна наявність ряду об'єктивних і суб'єктивних передумов, ступінь розвитку яких суттєво відрізняється в окремих регіонах світового господарства. Це впливає на характер і рівень регіональної економічної інтеграції. Найважливішими об'єктивними передумовами є :
сучасна науково-технічна революція, що є водночас і матеріальною основою для розвитку міжнародної економічної інтеграції. Якісні зміни в продуктивних силах, поява принципово нових засобів виробництва, технологій і зміни в цьому зв'язку самого характеру і структури виробництва заходять у суперечність з обмеженістю національних ринків, наявністю різних міждержавних бар'єрів на шляху руху капіталів, товарів та послуг, робочої сили. Масштабність і принципово новий характер проблем сучасного всесвітнього соціально-економічного розвитку роблять неможливим чи неефективним їхнє вирішення окремими країнами, стає очевидною необхідність об'єднання різноманітних видів ресурсів. Сучасна науково-технічна революція об'єктивно зумовлює формування оптимального господарського простору, в межах якого забезпечується поява і постійне оновлення широкого асортименту товарів та послуг, прибуткове функціонування виробництва, максимальне задоволення зростаючих потреб суспільства в межах однієї чи кількох країн;
соціально-економічна однорідність національних господарств, що зближаються. На сучасному етапі всесвітнього економічного розвитку існують дві основні моделі національної організації виробництва і зовнішньоекономічних стосунків: ринкова і планова. Очевидно, що формування спільного господарського простору передбачає принципову подібність основ організації національного виробництва в окремих країнах, спільність умов господарювання виробників;
наявність достатньо високих і близьких рівнів економічного розвитку країн, груп країн та регіонів світу в умовах нерівномірного розподілу ресурсів. Суттєві розбіжності в національних рівнях продуктивності праці, кваліфікації робочої сили, конкурентоспроможності продукції та послуг країн, що інтегруються, можуть стати основою одержання односторонніх переваг, однобокої спеціалізації окремих національних економік, призвести до виникнення економічних та адміністративних бар'єрів на шляху формування спільного господарського простору;
наявність досить тривалого періоду й досвіду взаємного економічного співробітництва групи країн. Інтеграція являє собою продовження господарської взаємодії країн, її новий стан, вищий рівень економічного співробітництва. Інтеграція виникає на основі і в результаті поглиблення та розширення економічної взаємодії різних країн;
Для розвитку міжнародної економічної інтеграції важливе значення мають також економіко-географічна близькість країн, наявність спільних кордонів. Це суттєво інтенсифікує взаємні економічні зв'язки, знижує транспортні витрати, створює умови для реалізації великих спільних проектів співробітництва. Як правило, країни зі спільними історичними, культурними та іншими умовами розвитку більше тяжіють до економічної інтеграції.
З 1947 по 1995 р. у світі було створено більш 60 інтеграційних угруповань. Об'єднання останніх визначалося цілою низкою передумов:
схожість рівнів економічного розвитку і ступеня ринкової зрілості країн, що інтегруються. За рідкісним винятком (НАФТА) міждержавна інтеграція розвивається між промислово розвиненими або між країнами, що розвиваються;
географічна наближеність країн, що інтегруються, наявність у більшості випадків спільного кордону та історично сформованих економічних зв'язків;
спільність економічних та інших проблем, що існують перед країнами в області економічног розвитку, фінансування, регулювання економіки, політичного співробітництва тощо. За своєю сутністю економічна інтеграція покликана вирішити низку конкретних проблем, які реально існують перед країнами, що інтегруються;
демонстраційний ефект. У країнах, що входять до інтеграційних об'єднань, як правило, відбуваються позитивні зрушення (прискорення темпів економічного росту, зниження інфляції, ріст зайнятості і т.д.), що справляють певний психологічний вплив на інші країни. Демонстраційний ефект має прояв, наприклад, у бажанні країн колишнього СРСР якнайшвидше стати членами ЄС, навіть не маючи для цього макроекономічних передумов;
«ефект доміно». Після того, як більшість країн того чи іншого регіону стали членами інтеграційного об'єднання, інші країни, які залишилися за його межами, відчувають деякі труднощі, пов'язані з переорієнтуванням економічних зв'язків країн, що входять до даного угруповання. Це нерідко призводить до скорочення обсягів торговелбних відносин країн, що залишилися за межами інтеграції. У результаті вони також змушені вступити в інтеграційне об'єднання. У цілому, спираючись на зазначені передумови, країни утворять інтеграційні об'єднання, що, незважаючи на численність у сучасної світовій економіці та різні рівні розвитку, переслідують приблизно однакові цілі.
Найбільш вагомі інтеграційні угруповання включають в себе десятки країн. Так, Африканське співтовариство – більше 30 країн, а АТЕС – більше 20, ЄС – 27.
