- •Конспект лекцій «Міжнародна економіка»
- •Житомир − 2013 рік
- •Тема 1. Система міжнародної економіки
- •Тема 2. Міжнародний поділ праці
- •Тема 3. Міжнародна торгівля та світовий ринок
- •4). Вільна торгівля і протекціонізм.
- •7). Сот: цілі, структура, механізм дії. Місце України в сот.
- •2). Інфраструктура ринку капіталу.
- •3). Основні тенденції руху капіталу.
- •Тема 4. Міжнародний рух капіталу
- •1). Причини та суть міжнародного руху капіталу.
- •4). Класифікація міжнародних інвестицій.
- •5). Міжнародний кредит та його основні види.
- •Інвестиційний клімат України. Проблеми зовнішнього боргу та шляхи мінімізації ризику непогашення кредитів.
- •Тема 5. Міжнародна трудова міграція
- •1). Сутність, структура та основні риси світового ринку праці.
- •2). Масштаби, форми, напрямки сучасних міграційних процесів.
- •3). Регулювання міжнародної міграції робочої сили.
- •4). Місце України у світових міграційних процесах.
- •Тема 6. Світова валютна фінансова система та міжнародні фінансові ринки
- •1). Структура сучасної валютної системи. Національна, міжнародна(регіональна) та світова валютна система.
- •2). Основні елементи національної та світової валютної системи.
- •3). Поняття валюти та її види. Конвертованість валюти. Валютний паритет і валютний курс. Режим курсу валют. Міжнародна валютна ліквідність. Резервні валюти.
- •Емітента валютних коштів валюта поділяється на:
- •2) Ступеню конвертування валют
- •4). Валютний курс. Режим курсу валют. Міжнародна валютна ліквідність. Резервні валюти.
- •Стан мвл виражається такими показниками:
- •Міжнародна ліквідність виконує такі головні функції:
- •5). Еволюція світової валютної системи.
- •Паризька валютна система (1867р.) - система золотомонетного стандарту
- •(1922Р.)Генуезька світова валютна система.
- •Головні особливості світової валютної кризи ( 1929 – 1936рр. )
- •6.) Валютний ринок і його структура.
- •7). Валютний ринок України.
- •Лекція 7. Міжнародний платіжний баланс
- •1. Принципи побудови платіжного балансу
- •2. Структура платіжного балансу
- •3. Аналіз і регулювання платіжного балансу
- •Лекція 8. Види і форми міжнародного бізнесу
- •Інвестиційні форми
- •Характер
- •Тема 9. Міжнародна економічна інтеграція
- •1). Суть інтеграції як процесу і як відносин.
- •2). Форми інтеграційних об’єднань.
- •Форми міжнародної регіональної економічної інтеграції
- •3). Основні тенденції світової інтеграції.
- •4). Україна у світових інтеграційних процесах.
- •Тема 9. Інтеграція України у сучасну світогосподарську систему
- •Україна та Європейський Союз
- •Взаємовідносини України з єврорегіонами «Карпати» та «Буг»
- •Участь і позиція України в Центральноєвропейській Ініціативі
- •Тема 10. Міжнародні спільні підприємства
- •Тема 11. Транснаціональні корпорації
- •Тема 12. Агроекологічна складова глобалізації
2). Форми інтеграційних об’єднань.
Процес економічної інтеграції відбувається тоді, коли дві або більше країн об'єднуються разом для створення ширшого економічного простору. Країни укладають інтеграційні угоди, сподіваючись на економічний виграш, хоча можуть також переслідувати політичні та інші цілі. На макрорівні розглядають такі основні форми міжнародної регіональної економічної інтеграції: зона преференційної торгівлі; зона (асоціація) вільної торгівлі; митний союз, спільний ринок, економічний та політичний союзи (табл.).
Таблиця
Форми міжнародної регіональної економічної інтеграції
Форми міжнародної економічної інтеграції |
Ключові характеристики
|
|||||
|
Зниження внутрішніх тарифів |
Усунення внутрішніх тарифів |
Спільний зовнішній тариф |
Вільний рух капіталів та робочої сили |
Гармонізація економічної політики |
Політична інтеграція |
Зона преференційної торгівлі |
|
|
|
|
|
|
Зона (асоціація) вільної торгівлі |
|
|
|
|
|
|
Митний союз |
|
|
|
|
|
|
Спільний ринок |
|
|
|
|
|
|
Економічний союз |
|
|
|
|
|
|
Політичний союз |
|
|
|
|
|
|
Зона преференційної торгівлі – зона з пільговим торговельним режимом, коли дві або декілька країн зменшують взаємні тарифи з імпорту товарів, зберігаючи рівень тарифів в торгівлі з іншими країнами. Найбільш показовим історичним прикладом такої форми інтеграції є преференційна система Британського співтовариства (з 1932 р.), що об'єднувала 48 держав.
У зонах вільної торгівлі діє особливий пільговий торговельний режим для країн-учасниць за рахунок усунення внутрішніх тарифів при їх збереженні в торгівлі з іншими країнами. Типовими прикладами є Європейська асоціація вільної торгівлі (1960 p.), зона вільної торгівлі «США—Канада» (1988 p.), Північноамериканська угода про вільну торгівлю (НАФТА).
Наступною сходинкою міжнародної економічної інтеграції є митний союз.
Митний союз - це угода двох або декількох держав, що передбачає усунення внутрішніх тарифів та встановлення спільного зовнішнього тарифу. Таким чином, митний союз передбачає заміну декількох митних територій однією при повній ліквідації митних податків в межах митного союзу і створенні єдиного зовнішнього митного тарифу.
Угоди про створення митного союзу діяли у Бенілюксі (з 1948 р.), В Європейському союзі (з 1968 p.).
Митний союз перетворюється у спільний ринок з усуненням будь-яких обмежень на переміщення товарів, послуг, а також виробничих факторів – капіталу і робочої сили.
У рамках спільного ринку забезпечується вільний рух не тільки товарів, а й послуг, капіталів та громадян (робочої сили). Такі умови економічних взаємовідносин у цілому характерні для Європейського союзу.
Передумови переходу до спільного ринку створює митний союз, оскільки він ліквідує митні податки між державами-учасницями і розробляє єдину торгівельну політику щодо третіх країн. Проте для створення спільного ринку лише цього недостатньо, оскільки потрібно вирішити ще декілька надзвичайно важливих завдань, а саме:
розробити спільну політику розвитку окремих галузей і секторів економіки (вибір конкретної галузі чи сектора залежить від того, наскільки це важливо для майбутнього закріплення інтеграції. В Європейському Союзі при переході до спільного ринку пріоритетними сферами було визнано сільське господарство та транспорт);
створити умови для вільного переміщення капіталу, робочої сили, послуг та інформації (що доповнить вільне переміщення товарів);
сформувати спільні фонди сприяння соціальному та регіональному розвитку.
Ці економічні кроки обумовлюють необхідність проведення гармонізації та уніфікації національних законів, а тим самим потребують формування наднаціональних органів управління і контролю.
Побудова спільного ринку повинна завершитися створенням справді єдиного економічного, правового та інформаційного простору і дати імпульс для переходу до якісно нової сходинки економічної інтеграції – економічного союзу.
В економічному союзі вільний рух факторів і результатів виробництва доповнюється гармонізацією внутрішньої та зовнішньої економічної політики. В країнах-учасницях функціонує, як правило, єдина грошова одиниця.
Ознаками економічного союзу є:
ліквідація будь-яких торгівельних обмежень і проведення єдиної зовнішньоторговельної політики;
вільне переміщення товарів, послуг, капіталу та громадян;
жорстка координація (по суті – єдність) економічної, фінансової та соціальної політики.
Прикладом таких союзів є Бенілюкс (з 1960 p.), Сполучені Штати Америки, Радянський Союз (до 1991 р.). На стадіях практичної реалізації плани щодо створення економічного і валютного Європейського союзу.
На основі економічних створюються і політичні союзи, в яких поряд з економічною забезпечується й політична інтеграція.
Економічна природа інтеграційних угруповань та взаємовідносин між країнами, що їх утворюють, зумовлюють логіку і наступність у становленні та розвитку форм міжнародної регіональної економічної інтеграції.
