Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
2. Конспект лекцій 1.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

4). Класифікація міжнародних інвестицій.

За джерелами походження :

  1. державні. Державні інвестиції – засоби з державного бюджету, які спрямовані за кордон або приймаються звідти за рішенням безпосередньо уряду чи міжурядових організацій. Це державні займи, позики, гранти, допомога, міжнародне переміщення яких визначається міжурядовими угодами. Сюди ж відносяться кредити та інші засоби міжнародних організацій (наприклад, кредити МВФ);

  2. приватні. Приватні інвестиції – засоби недержавних джерел, які розміщуються за кордоном, або приймаються з-за кордону приватними особами. Це торговельні кредити, міжбанківське кредитування, вони не пов’язані безпосередньо з держбюджетом, водночас уряд може в межах своєї компетенції.

За характером використання:

  1. підприємницькі. Прямо чи опосередковано вкладаються у виробництво та пов’язані з отриманням того чи іншого обсягу прав на отримання прибутку у формі дивіденду;

  2. позичкові. Надані в кредит засоби для отримання прибутку у формі відсотку. В цій сфері активно виступають капітали з державних та власних джерел.

За термінами розміщення:

короткостроковий (до одного року);

середньостроковий (більше одного року);

довгостроковий (більше 3 років).

За типом фінансових зобов’язань:

  1. кредитні операції;

  2. інвестиційні операції.

За цілями використання:

1) прямі інвестиції. Прямі інвестиції – це вкладання капіталу задля отримання довготривалого інтересу, який забезпечується за допомогою права власності або вирішальних прав в управління. За міжнародними нормами частка іноземної участі в акціонерному капіталі фірми, що дає право такого контролю – 25%, за американськими – 10%, австралійськими і канадськими – 50%. Прямі іноземні інвестиції здійснюються у формі створення дочірніх компаній, асоційованих (змішаних) компаній, відділень, спільних підприємств тощо. Сьогодні найчастіше створюються змішані компанії за участю місцевого капіталу. Змішані компанії, в яких іноземному інвестору належить більше від половини акцій, називають компаніями переважного володіння, а якщо 50% - іноземному інвестору і 50% - місцевому - компаніями однакового володіння, якщо іноземний інвестор має менше ніж 50% акцій – змішаним підприємством з участю іноземного капіталу.

2) портфельні інвестиції. Портфельні інвестиції – вкладення в іноземні підприємства або цінні папери, які приносять інвесторові відповідний доход, але не дають право контролю над підприємством. Такими цінними паперами можуть бути акціонерні або боргові цінні папери (прості векселі; боргові зобовязання; інструменти грошового ринку та інші).

Чіткої межі прямими і портфельними інвестиціями немає. Вивезення підприємницького капіталу має велике значення для обох країн. Водночас, характерною рисою останніх років є переважання портфельних інвестицій. Якщо у 80-х роках прямі іноземні інвестиції складали приблизно 50% всього міжнародного руху капіталу, то в кінці 90-х – вже 25%. Частка є портфельних інвестицій зросла з 20% до 66%.