- •Конспект лекцій «Міжнародна економіка»
- •Житомир − 2013 рік
- •Тема 1. Система міжнародної економіки
- •Тема 2. Міжнародний поділ праці
- •Тема 3. Міжнародна торгівля та світовий ринок
- •4). Вільна торгівля і протекціонізм.
- •7). Сот: цілі, структура, механізм дії. Місце України в сот.
- •2). Інфраструктура ринку капіталу.
- •3). Основні тенденції руху капіталу.
- •Тема 4. Міжнародний рух капіталу
- •1). Причини та суть міжнародного руху капіталу.
- •4). Класифікація міжнародних інвестицій.
- •5). Міжнародний кредит та його основні види.
- •Інвестиційний клімат України. Проблеми зовнішнього боргу та шляхи мінімізації ризику непогашення кредитів.
- •Тема 5. Міжнародна трудова міграція
- •1). Сутність, структура та основні риси світового ринку праці.
- •2). Масштаби, форми, напрямки сучасних міграційних процесів.
- •3). Регулювання міжнародної міграції робочої сили.
- •4). Місце України у світових міграційних процесах.
- •Тема 6. Світова валютна фінансова система та міжнародні фінансові ринки
- •1). Структура сучасної валютної системи. Національна, міжнародна(регіональна) та світова валютна система.
- •2). Основні елементи національної та світової валютної системи.
- •3). Поняття валюти та її види. Конвертованість валюти. Валютний паритет і валютний курс. Режим курсу валют. Міжнародна валютна ліквідність. Резервні валюти.
- •Емітента валютних коштів валюта поділяється на:
- •2) Ступеню конвертування валют
- •4). Валютний курс. Режим курсу валют. Міжнародна валютна ліквідність. Резервні валюти.
- •Стан мвл виражається такими показниками:
- •Міжнародна ліквідність виконує такі головні функції:
- •5). Еволюція світової валютної системи.
- •Паризька валютна система (1867р.) - система золотомонетного стандарту
- •(1922Р.)Генуезька світова валютна система.
- •Головні особливості світової валютної кризи ( 1929 – 1936рр. )
- •6.) Валютний ринок і його структура.
- •7). Валютний ринок України.
- •Лекція 7. Міжнародний платіжний баланс
- •1. Принципи побудови платіжного балансу
- •2. Структура платіжного балансу
- •3. Аналіз і регулювання платіжного балансу
- •Лекція 8. Види і форми міжнародного бізнесу
- •Інвестиційні форми
- •Характер
- •Тема 9. Міжнародна економічна інтеграція
- •1). Суть інтеграції як процесу і як відносин.
- •2). Форми інтеграційних об’єднань.
- •Форми міжнародної регіональної економічної інтеграції
- •3). Основні тенденції світової інтеграції.
- •4). Україна у світових інтеграційних процесах.
- •Тема 9. Інтеграція України у сучасну світогосподарську систему
- •Україна та Європейський Союз
- •Взаємовідносини України з єврорегіонами «Карпати» та «Буг»
- •Участь і позиція України в Центральноєвропейській Ініціативі
- •Тема 10. Міжнародні спільні підприємства
- •Тема 11. Транснаціональні корпорації
- •Тема 12. Агроекологічна складова глобалізації
Тема 5. Міжнародна трудова міграція
Сутність, структура та основні риси світового ринку праці
Масштаби, форми, напрямки сучасних міграційних процесів
Регулювання міжнародної міграції робочої сили
Місце України у світових міграційних процесах
1). Сутність, структура та основні риси світового ринку праці.
Міжнародний ринок праці, який об'єднує понад 1,3 млрд. працездатного населення світу, потребує формування регулятивного та координаційного механізмів з узгодження попиту та пропозиції світових трудових ресурсів, їх перерозподілу між різними країнами, регіонами, ланками світовогогосподарства та ефективного використання, розширює можливості обміну знаннями, інформацією і досвідом між народами.
Світовий (міжнародний) ринок праці — це система відносин, що виникають між державами з приводу узгодження попиту та пропозиції світових трудових ресурсів, умов формування робочої сили, оплати праці та соціального захисту. Ці відносини склалися у зв'язку з нерівномірністю розміщення робочої сили по країнах світу та відмінностями в її відтворенні на національному рівні. В умовах глобалізації виробництва, зростання взаємозалежності в сучасному світі національні ринки праці дедалі більше втрачають свою замкненість та відокремленість. Між ними виникають транснаціональні потоки робочої сили, котрі набирають постійного, систематичного характеру. Таким чином, поряд з міжнародним ринком товарів, послуг і капіталів значних масштабів набуває тепер і міжнародний ринок робочої сили, який являє собою не просто суму національних ринків, а систему, що базується на їхніх взаємозв'язках та взаємодоповненнях.
У структурі міжнародного ринку праці вирізняються два найзначніші сегменти. Перший сегмент охоплює робочу силу, яка характеризується відносно постійною зайнятістю, стабільністю трудових навичок, високим рівнем кваліфікації й зарплати, а також доволі чіткою ієрархією кваліфікації. Це загалом привілейований шар працівників з розвинутих країн, а також країн із середнім рівнем розвитку (Сінгапур, Тайвань, Гонконг). Слід згадати й інший, щоправда нечисленний, шар зайнятих у різних міжнародних організаціях (ООН, спеціалізованих органах ООН, Міжнародному валютному фонді, СОТ, ЮНЕСКО та ін.). Наймання працівників у такі організації відбувається на чисто міжнародній основі і, як правило, з урахуванням лише професійної придатності. Цей ринок праці має певну тенденцію до розширення з огляду на зростання міжнародних зв'язків та загострення глобальних проблем.
Другий доволі великий сегмент міжнародного ринку праці — робоча сила, яка походить з районів світу з відносно низьким рівнем економічного розвитку. Серед цих працівників треба вирізнити специфічний загін так званої нелегальної робочої сили, чималі потоки якої спрямовуються в індустріальні країни, зокрема США. До цієї категорії працівників можна приєднати також «екологічних біженців», котрі через катастрофічні природні умови (наприклад, посуха) змушені покидати свої насаджені місця, шукати роботу в інших країнах та регіонах.
Сучасна структура світового ринку праці характеризується, насамперед, виникненням такого нового й особливого його сегмента, який пов'язаний з використанням висококваліфікованих спеціалістів (наукових працівників, інженерів, аналітиків систем та ін.), а також фахівців у галузі інформатики, менеджерів і т. д. Розвиток розглядуваного сегмента ринку робочої сили значною мірою зумовлюється стрімким зростанням світової торгівлі послугами. Специфіка цього сектора ринку праці полягає в тому, що завдяки розвинутій мережі телекомунікацій певна частина інтелектуальної робочої сили може брати участь у виробничому процесі, що здійснюється на будь-якій відстані від місця її перебування.
Основні риси світового ринку праці:
по-перше, суттєво збільшився лаг між проходженням економікою промислове розвинутих країн нижчої кризової точки і початком поліпшення ситуації на ринку робочої сили. Цей розрив для США в останньому циклі першої половини 90-х років склав одинадцять місяців, тоді як у період криз 1974—1975 рр. і 1980—1982 рр. скорочення безробіття йшло практично слідом за поліпшенням економічної кон'юнктури;
по-друге, нетиповою для фази пожвавлення є мляве зниження таких показників використання робочої сили, як чисельність змушених працювати неповний робочий тиждень, а також чисельність тих, хто претендують на робочі місця, але припинили активні пошуки роботи. В попередні цикли чисельність цих категорій робітників у міру виходу економіки з кризи швидко знижувалась;
по-третє, ситуація на ринку праці впродовж останнього десятиліття характеризується різким звуженням можливостей для звільнених повернутися на попереднє місце роботи.
Циклічна криза не тільки безпосередньо впливає на динаміку зайнятості, а й виступає каталізатором структурних змін у цій сфері, від яких дедалі більше узалежнюється функціонування ринку праці.
Основною з таких змін є формування нової стратегії провідних фірм світу у сфері робочої сили. Тепер у центр внутрішньофірмової стратегії ставиться завдання скорочення витрат на робочу силу, які становлять значний і, що найголовніше, зростаючий елемент виробничих витрат. Один із провідних шляхів скорочення цього виду витрат підприємці вбачають у отриманні зростання заробітної плати персоналу. В середині 90-х років у США, наприклад, заробітна плата 18 % працюючих не досягала офіційно встановленого рівня бідності.
Крім того, підприємці прагнуть знизити витрати на робочу силу шляхом збільшення тривалості робочого тижня. Середня його тривалість у США в цей період складала 41,7 год., а понаднормові — 4,4 год. Такий високий показник був зареєстрований лише в перші повоєнні роки, за умов нестачі робочої сили.
Для західних країн характерний інтенсивний процес перерозподілу робочих місць на користь більш кваліфікованої праці за одночасного «вимивання» місць для низькокваліфікованих працівників. За розрахунками експертів ОЕСР, у цих країнах щорічно оновлюється 10—15 % усіх робочих місць Сектор кваліфікованої праці постійно зростає. Так, на менеджерів та кваліфікованих спеціалістів припадає 50—60 % усіх вакансій, що відкриваються. Причому вимоги до робочої сили підвищуються не тільки в матеріальному виробництві, де питома вага кваліфікованих робітників традиційно більш висока, а й у сфері послуг. Йдеться насамперед про «інтелектуальні» галузі (наприклад, фінансово-банківська сфера), а також торгівлю та обслуговування. Тому сфера послуг не може слугувати пристановищем для некваліфікованої робочої сили, що виштовхується з інших галузей економіки, як це було ще в середині 80-х років.
