Опис реквізитів документу “Накладна на відпуск матеріалів”

Назва реквізиту	Ідентифікатор	Тип, особливості	Формат	Формула розрахунку
Назва	NM	текст	А(20)
Номенклатурний номер	NN	ціле число, унікальний	9(5)
Одиниця виміру	OW	змішані символи	X(10)
Ціна	ZN	дійсне число	9(5)
Кількість	KL	дійсне число	9(7)
Сума	SM	дійсне число, розрахунковий	9(5).9(2)	ZN*KL

Результатом проектування на зовнішньому рівні буде перелік реквізитів оперативної та умовно-постійної інформації, який потрібно зберігати в БД, із зазначенням джерел їх отримання та форми подання. Однак цей перелік не виключає можливості існування в ньому надлишковості, дублювання, неузгодженості та інших недоліків. Тому на цьому процес не закінчується, а здійснюється перехід до етапу інфологічного проектування.

М

3.4.2. Інфологічне проектування баз даних

етою інфологічного проектування є створення структурованої інформаційної моделі ПО, для якої буде розроблятися БД. При проектуванні на інфологічному рівні створюється інформаційно-логічна модель (ІЛМ), яка повинна відповідати таким вимогам:

• коректність схеми БД, тобто адекватне відображення модельованої ПО;

• простота і зручність використання на наступних етапах проектування, тобто ІЛМ має легко відображатися на моделі БД, які підтримуються відомими СУБД (мережні, ієрархічні, реляційні);

• ІЛМ повинна бути описана мовою, зрозумілою проектувальникам БД, програмістам, адміністратору і майбутнім користувачам АІС.

Основною складовою інфологічної моделі є реквізити, які потрібно проаналізувати і певним чином згрупувати для подальшого зберігання в БД.

Суть інфологічного моделювання полягає у виділенні інформаційних сутностей ПО, які підлягають зберіганню в БД, а також у визначенні складу реквізитів інформаційних сутностей і взаємозв'язків між ними.

Існує два підходи до інфологічного проектування: аналіз об'єктів ПО і синтез реквізитів.

Перший підхід, який базується на аналізі ПО, рекомендується використовувати при проектуванні документальних БД, а другий - при розробці фактографічних АІС.

У документальних системах об'єктом збері­гання, пошуку та обробки є цілий документ, у фактографічних системах - окремі дані, які характеризують певні події, явища, тобто відбивають факти, які спостерігаються в реальній дійсності чи виробничо-господарській діяльності.

Автоматизовані інформаційні системи в обліку можна характеризувати як фактографічні системи, тому розглянемо підхід, який полягає в аналізі реквізитів і синтезі на їх основі ін­формаційних сутностей.

Основними складовими елементами інфологічної моделі є такі: інформаційна сутність, реквізит, зв'язок.

Інформаційна сутність - це будь-який конкретний або абстрактний об’єкт ПО, інформацію про який необхідно зберігати в БД АІС. Це може бути предмет, факт, дія, явище чи поняття, що є предметом пізнання людини чи результатом її діяльності і інформацію про які потрібно зберігати в БД.

Кожна інформаційна сутність описується певним набором реквізитів.

Якщо зовнішнє подання можна формувати у вигляді взаємопов'язаних документів, то інфологічне подання даних більш зручно описувати у вигляді діаграм "сутність" - "зв'язок", або E/R діаграм.

Інформаційні сутності зображаються прямокутниками і зв'язуються між собою лініями, при цьому зв'язки несуть певне суттєве навантаження. Наприклад, матеріали ЗБЕРІГАЮТЬСЯ на складі.

Для нашого прикладу модельного проекту на основі математичного опису задачі та аналізу документів, які використані для її розв'язання, необхідно виділити сутності та встановити між ними зв'язки.

На основі аналізу реквізитів із документів "Приймальний акт" та "Накладна на відпуск матеріалів", які задіяні для розв’язання прикладної задачі автоматизованого обліку матеріальних цінностей виділяємо сутності: "Надходження", "Витрати", "Залишок" та "Склад".

В цьому випадку інфологічна модель (спрощена схема) матиме вигляд, як на рис.3.1.

Надходження			Витрати
Залишок			Склад

Рис.3.1. Інфологічна модель автоматизованого обліку матеріальних цінностей