Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Посибник ІСТОА.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

Теоретичні основи інформаційних систем

обліку

Частина і

тема 1. Інформаційні системи обліку та їх роль в управлінні економічними об’єктами

1.1. Інформаційні системи обліку в економіці

Т

1.1.1. Сутність інформаційної системи

ермін “інформаційна система” (ІС) увійшов у наше життя з появою електронних обчислювальних машин (ЕОМ). Він відображає мету створення та функціонування її: це автоматизована система, яка містить певну інформацію про будь-який об’єкт управління, згруповану за різними ознаками, для збільшення ефективності управління ним. Для економічних об’єктів1 такі системи повинні містити необхідну і достатню інформацію про його стан, взаємозв’язки тощо для прийняття управлінських рішень, від якості яких залежить вся діяльність об’єкта управління та його структурних компонентів. Саме такими і є ІС обліку, головними функціями яких є: збір, накопичення, перетворення та збереження інформації підприємства про його господарську діяльність і надання її користувачам.

У вузькому розумінні інформаційна система – це програмний продукт, що створений для виконання визначених функцій в залежності від сфери його використання, подібно стандартній прикладній програмі. Але від стандартної прикладної програми ІС має цілий ряд суттєвих відмінностей:

по-перше, невід’ємною частиною будь-якої ІС є система управління базою даних для збереження інформації, а також засоби доступу до неї;

по-друге, ІС орієнтуються на кінцевого користувача, який не володіє високою кваліфікацією в питаннях застосування комп’ютерної техніки, тому клієнтські додатки ІС повинні мати простий зручний інтерфейс з усіма необхідними для роботи функціями, якими може легко оволодіти користувач.

У більш повному розумінні інформаційну систему слід розглядати як систему обробки даних, що складається із сукупності: технічних і програмних засобів для організації пам’яті і роботи з інформацією, самої інформації, що міститься у системі, специфічних алгоритмів її обробки та спеціалістів, які взаємодіють із системою. Оптимальний розподіл функцій управління між людиною та ЕОМ дає змогу підвищувати якість управління на всіх стадіях функціонування економічного об’єкта.

Наведені підходи до визначення інформаційної системи підтверджуються й нормативно-правовими документами (табл. 1).

Таблиця 1.

Визначення інформаційної системи в чинному законодавстві

визначення

джерело

- організаційно-технічна система обробки інформації за допомогою технічних і програмних засобів.

- програмно-технічна і організаційна система надання інформаційних послуг з використанням інформаційних технологій.

- автоматизована система, комп'ютерна мережа або система зв'язку.

- система, яка організовує пам’ять і маніпулювання інформацією щодо проблемної сфери2.

- концептуальна схема, інформаційна база та інформаційний процесор, які разом утворюють формальну систему для зберігання й маніпулювання інформацією

КМ України, Постанова "Про затвердження Порядку взаємодії органів виконавчої влади з питань захисту державних інформаційних ресурсів в інформаційних та телекомунікаційних системах" від 16.11.2002 за N 1772

Держкомзв'язку, Наказ "Про затвердження Методики визначення належності бюджетних програм до сфери інформатизації" від 06.06.2003 за N 97

Президент України, Указ Президента "Про Положення про технічний захист інформації в Україні" від 27.09.1999 за

N 1229/99

Державний стандарт України (ДСТУ) 2874-94 „Системи обробки інформації. Бази даних. Терміни та визначення”

ДСТУ 3329-96 „Інформаційні технології. Система стандартів з баз даних. Концепція та термінологія для концептуальної схеми й інформаційної бази”

Отже:

І нформаційна система обліку (ІС обліку) - це організована сукупність програмно-технічних засобів, інформації й специфічних алгоритмів її обробки, а також фахівців, яка реалізує функції збору, обробка, збереження, накопичення та надання інформації щодо господарської та фінансової діяльності економічного об’єкта для підвищення ефективного управління ним.