Художні напрями мистецтва XX століття. Основні течії модернізму

Мета: познайомити з прикладами та зразками основних напря­мів мистецтва XX століття; систематизувати знання про різ­номанітні напрями в образотворчому мистецтві; розглянути , нові поняття та терміни; вчити емоційно сприймати та аналі­зувати твори мистецтва.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: репродукції з картин відомих художників: А. Матісса, А. Де­рена, Р. Дюфі, А. Марке, М. Вламінка, Е. Мунка, Ж. Брака, П. Пікассо, X. Міро, С. Далі, В. Кандинського, К. Малевича, П. Мондриана, М. Дюшана.

Хід уроку

1. Організаційна частина Оголошення теми та завдань уроку.

2. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання:

• Що означає поняття «стиль» у мистецтві?

• Наведіть приклади різних стилів епохи.

• Проаналізуйте художні твори митця, який вас зацікавив яскравим індиві­дуальним стилем.

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Слово вчителя

Після революційних кроків у мистецтві, що зробили художники імпресіоніз­му і постімпресіонізму, розкрилися нові аспекти й можливості мистецтва. По­ряд із розвитком реалістичної манери на межі XIX і XX століть виникає вели­ка кількість нових стилів, течій, напрямів, часто дуже далеких одне від одного, об'єднаних назвою модернізм. Мистецтво модернізму відкидає всі традиції і ка­нони й стверджує право на існування будь-якого засобу вираження індивіду­альності автора.

Вчитель пропонує записати основні напрями модернізму таким чином:

Основні напрями модернізму

Напрями	Представники
Фовізм Експресіонізм Кубізм Футуризм Дадаїзм Сюрреалізм Абстракціонізм — оп-арт Поп-арт Імп-арт

Під час розповіді вчителя учні заповнюють таблицю, записуючи яскравих представників відповідного напряму та їхні твори.

Фовізм (з фр.— «дикун») — головним засобом виразності обрано колір. Фовісти створювали художні образи, використовуючи чисті, насичені, відкриті кольори. Свою глузливу і дещо образливу назву фовізм одержав від критиків у 1905 році після виставки на Осінньому салоні у Парижі. Головними героями виставки були Анрі Матісс, Моріс де Вламінк, Андре Дерен, Альберт Марке, Ра-уль Дюфі та ін. Об'єднання проіснувало всього два роки, але залишило яскра­вий відбиток в історії мистецтва.

(Організація сприймання творів мистецтва.)

Учитель звертає увагу учнів на відеоряд репродукцій:

А. Матісс. «Червоний килим»;

А. Дерен. «Гайд Парк», «Танцюристка»;

Р. Дюфі. «Пані у рожевому», «Прикрашена вулиця»;

А. Марке. «14 липня у Гаврі»;

М. Вламінк. «Ресторан в Буживалі».

(Під час перегляду учні визначають характерні особливості напряму!)

Експресіонізм («виразність») — зображення, форма, колір — все підкорене прагненню до підвищеної виразності. У багатьох творах можна бачити жахливі враження від часів війни. Стиль зародився у 20-х роках у післявоєнній Германії, Найбільш відомі художники: Е. Кірхнер, Е. Нольде, О. Кокошка, О. Дікс. Але піонером експресіонізму вважається Едвард Мунк. Його світобачення форму­валось під впливом письменників-символістів, що і визначило звертання до ха­рактерних для символізму «вічних» мотивів смерті, самотності, згасання, не­спокою.

Едвард Мунк писав: «Я услышал внутренний голос, который шепнул мне: "Эй, человек, люби людей, как только способен любить человек. И когда при­дет твой час, ты достигнешь своей цели и с легким сердцем отдашься небу и бу­дешь счастливым"».

(Організація сприймання творів мистецтва.)

Учитель звертає увагу учнів на відеоряд репродукцій з картин Едварда Мунка: «Крик», «Голгофа», «Відчай», «Весна», «Прах».

(Під час перегляду учні висловлюють свої враження від творів.)

Учитель. Кубізм — деформація світу геометричними формами. Заснов­ники стилю — іспанець Пабло Пікассо та француз Жорж Брак. Саме цьому славетному дуету талановитих художників та геніальних винахідників ми зобов'язані новаціями, що визначили напрямок розвитку сучасного мистецтва на багато десятиріч уперед.

(Сприймання творів мистецтва.)

Учитель демонструє репродукції з картин Ж. Брака: «Португалець», «Скрипка та люлька», «Жінка з гітарою».

Учитель звертає увагу учнів на відеоряд репродукцій з картин П. Пікассо: «Портрет Амбруаза Воллара», «Портрет Канвейлера», «Скрипки», «Три музи­ки».

Під час перегляду учні звертають увагу на характерні особливості стилю, порівнюють творчість митців.

Учитель. Сучасний французький поет П'єр Декс писав: «Брак и Пикассо в период с 1912 по 1914 годы заложили основу того, что мы в настоящее время называем современным искусством».

Футуризм («майбутнє») — спроба створити мистецтво майбутнього, відки­нувши досягнення минулого. Італійці Дж. Балла та Дж. Северині висловлюва­ли свої ідеї в маніфестах та у картинах, де намагалися передати рух, технічний прогрес, зростання темпу життя.

Дадаїзм («нісенітниця») — абсурд, безглузді колажі, домальовані шедеври, концерти, де замість музики били в банки, блазенські танці, скандали... Все це своєрідний анархічний бунт молодих художників, які намагались зрозуміти і по­казати бурхливий дух своєї епохи. У їхній творчості не було нічого спільного. Нічого, окрім нічим не обмеженого прагнення свободи.

(Сприймання творів мистецтва.)

Розповідь учителя супроводжується демонстрацією репродукцій картин, що є характерними для даної течії:

Марсель Дюшан. «Розфарбована репродукція Джоконди», «Сушилка для пляшок»;

Макс Ернст. «Імператор Убю», «П'єта»;

Курт Швіттерс. «Велика Я картина», «Мерцбільд»;

Хана Хьог. «Рундхау», «Захід Веймарської республіки».

Сюрреалізм («надреальне») — реальні предмети та істоти з'являються у неймовірних поєднаннях, що дає дивні або жахливі враження від картин сюр­реалістів. Підґрунтям для художників була не тільки успадкована від дадаїстів необмежена свобода, але й тези Зігмунда Фройда — творця психоаналізу й тео­рії підсвідомості. Сюрреалізм прославляє сновидіння і фантазію. Саме підсвідо­мість дає цьому мистецтву матеріал. Найяскравіші представники — Сальвадор Далі, Ів Тангі, Хуан Міро, Рене Магритт.

(Організація сприймання творів мистецтва.)

Учитель звертає увагу учнів на відеоряд репродукцій: С. Далі. «Передчуття громадянської війни», «Палаюча жирафа», «Наро­дження Нарциса»;