Для опитування персоналу системи мнс України щодо вивчення життєвих ситуацій, які дезадаптують особистість та можуть стати причиною суїцидальної поведінки

1. Ваш вік __________

2. Стаж служби в МНС _______________

3. Рід службової діяльності ______________

4. Які мотиви вплинули на вибір професії (вказати до 4-х варіантів відповідей):

• відповідність професійної діяльності Вашим переконанням і особистим якостям;

• можливість приносити благо суспільству;

• бажання реалізувати себе саме в цьому виді діяльності;

• престижність служби в МНС;

• владні повноваження;

• поліпшення матеріального добробуту;

• прагнення до ризиконебезпечних видів діяльності;

• сімейні традиції;

• відсутність можливості вибору іншої роботи;

• бажання одержати можливість користуватися пільгами;

• корисливі мотиви;

• інші фактори _____________________.

5. Чи змінилося Ваше уявлення про діяльність МНС України за час служби:

• змінилося в позитивний бік;

• змінилося в негативний бік;

• не змінилося.

6. Які із зазначених конфліктів, що виникають у професійній сфері, є для Вас найбільш значимими (вказати до 3-х варіантів відповідей):

• професійна неспроможність;

• неможливість (чи нездатність) реалізувати себе в цьому виді діяльності;

• падіння престижу діяльності МНС;

• постійна критика з боку керівництва;

• конфліктні стосунки з товаришами по службі; погіршення психологічного мікроклімату в колективі;

• недооцінка Ваших особистих і професійних якостей колегами по службі і керівником підрозділу;

• острах покарання за порушення службової дисципліни;

• острах покарання за порушення законності;

• (свій варіант) _______________________.

7. Які із зазначених інтимно-особистісних проблем є для Вас найбільш значимими (указати до 4-х варіантів відповідей):

• самітність;

• подружня зрада;

• хвороба чи смерть близьких людей;

• несправедливе ставлення з боку найближчого оточення;

• відсутність психоемоційного контакту з членами родини (батьками, дружиною/чоловіком, дітьми і т.д.), емоційна холодність і нерозуміння з боку близьких;

• нещасливе кохання;

• брак уваги з боку оточуючих;

• статева неспроможність;

• погіршення стану здоров’я, серйозне (невиліковне) захворювання;

• постановка психіатричного діагнозу;

• (свій варіант) ____________________.

8. Які із зазначених нижче сімейно-побутових проблем є для Вас найбільш актуальними (вказати до 3-х варіантів відповідей):

• матеріальні утруднення у зв’язку з низькою зарплатою;

• важкі умови проживання;

• різке зниження життєвого рівня родини;

• безперспективність істотного поліпшення матеріально-побутових умов;

• часті конфлікти з близькими на ґрунті сімейно-побутових проблем;

• (свій варіант) ________________________.

Додаток 4.16. Деякі підходи щодо прогнозування нервово-психічної нестійкості кандидатів на службу та фахівців МНС України

При прийомі кандидатів на службу в МНС України виявлення осіб з ознаками нервово-психічної нестійкості повинне проходити в три етапи:

1.Вивчення документів, у результаті якого можна отримати непрямі ознаки нервово-психічної нестійкості (психічні захворювання у батьків і близьких родичів; перенесені травми головного мозку і інфекційні захворювання; спостереження в психоневрологічному диспансері; виховання в неблагополучній сім'ї; відсутність одного з батьків; приводи в міліцію; труднощі в навчанні; залучення в антисоціальні групи; складні стосунки з товаришами; низька суспільна активність; вузькість і невідповідність віку інтересів і захоплень; запальність, дратівливість, нестійкість настрою, образливість, замкненість, безініціативність, надмірна принциповість, театральність, манірність, слабовілля; рання пристрасть до алкоголю, куріння; вживання препаратів, що містять наркотичні речовини).

2. Спостереження за поведінкою кандидата з метою виявлення осіб, схильних до замкнутості, самоти, сором'язливих, нерішучих, боязких або, навпаки, конфліктних, тих, що вступають в сперечання, відмовляються виконувати накази, порушують розпорядок, розв'язних у поведінці. Особливу увагу слід звернути на осіб з недоліками артикуляції, м'язовими сіпаннями, тремором кінцівок, незручністю (незграбністю) рухів.

3. Проведення індивідуальної співбесіди. У процесі бесіди уточнюються наявні відомості, оцінюються ті сторони особистості, що неможливо було оцінити за допомогою спостереження або документів, які є на даного кандидата. Особливу увагу необхідно звернути на осіб, у яких на етапі вивчення документів виявлені 1–2 непрямі ознаки нервово-психічної нестійкості, а також на осіб, з епізодичними проявами нервово-психічної нестійкості в поведінці. При побудові плану бесіди практичному психологу МНС необхідно передбачити такі теми обговорення, як: умови виховання і розвитку; відношення до алкоголю, наркотиків; стан здоров'я; відношення до оточуючих і осіб протилежної статі.

Після індивідуальної бесіди бажано провести анкетування за допомогою опитувальника «Нервово-психічна стійкість» (НПС).

Підсумком вивчення кандидата повинен стати висновок практичного психолога МНС про рівень його нервово-психічної стійкості:

• низький – з різко вираженими ознаками нервово-психічної нестійкості, які не відповідають вимогам, що пред'являються до фахівця МНС України;

• середній – з помірно вираженими ознаками нервово-психічної нестійкості, які обмежують задіювання даних осіб як на посаді пожежного-рятувальника, так і в певних ситуаціях службової діяльності. Такий кандидат вимагає індивідуальних психопрофілактичних, психокорекційних, виховних і організаційних заходів;

• високий – такі кандидати можуть залучатись до роботи без обмежень.

У період подальшого проходження служби здійснюється спостереження за працівником з метою контролю його нервово-психічного стану, вивчення системи відносин як усередині групи (відділення, команди), так і в цілому, – у колективі підрозділу, оцінки емоційного і ділового статусу кожного фахівця, а також своєчасного проведення психопрофілактичних і психокорекційних заходів.

Найбільш інформативними в цьому плані є соціометричні методики. Крім того, можуть бути використані й інші методи: метод незалежних характеристик, спостереження тощо.

Основними завданнями вивчення персоналу МНС України у цей період є:

• оцінка ходу адаптації до умов і вимог служби в конкретному підрозділі МНС України і забезпечення, у разі потреби, відповідних виховних дій, психопрофілактичних і психокорекційних заходів з метою попередження проявів нервово-психічної нестійкості;

• вивчення взаємостосунків у колективі підрозділу, надання допомоги пожежним-рятувальникам, що зазнають труднощів у встановленні контактів;

• виявлення осіб, що потребують додаткового психологічного обстеження.

Методами вивчення персоналу МНС України залишаються спостереження, психологічне тестування й індивідуальна бесіда.

Особливу увагу необхідно звертати на осіб, що болісно реагують на зауваження, тих, що легко збуджуються, запальних, конфліктних або, навпаки, замкнутих, образливих, надмірно боязливих і сором’язливих.

Підлягають виявленню особи, що проявляють зарозумілість, прагнучі за будь-що виділитися серед оточуючих або, навпаки, таких, що стали об'єктом жартів, насмішок, що здійснюють безглузді вчинки, що мають дивності, відхилення в поведінці, неохайний зовнішній вигляд.

Необхідно виділяти осіб, що виявляють під час виконання навчально-тренувальних або службово-бойових завдань незібраність, порушення координації рухів, зайву напруженість, химерність рухів і поз, відзначати випадки частого звернення по медичну допомогу, з різноманітними скаргами, фіксувати тих, що відстають, насилу освоюють спеціальність, відзначати випадки невірного виконання наказів і розпоряджень.

Серед основних заходів профілактики нервово-психічних зривів слід виділити:

• уважне, чуйне відношення до працівників, пошану до їх відчуттів, думок, поглядів, пропозицій тощо, недопущення на їх адресу різких образливих висловів, несправедливості і т.под.;

• створення здорового морально-психологічного клімату в колективі (атмосфери шанобливості, доброзичливості і взаємодопомоги);

• створення здорового побуту (боротьба проти пияцтва);

• попередження конфліктних і виключення інших психотравмуючих ситуацій;

• роз'яснення працівникам типологічних рис їх характеру, можливих негативних проявів, пов'язаних з ними, і формулювання рекомендацій для самоконтролю і корекції;

• знання керівництвом підрозділу та практичним психологом МНС України типових ситуацій, у яких поведінка пожежного-рятувальника з ознаками нервово-психічної нестійкості буде найбільш неадекватною.

Особливо хотілося б підкреслити недопущення випадків використання одержаної інформації на шкоду персоналу МНС України.

Дані спостереження необхідно аналізувати, уточнювати в процесі бесід і доповнювати результатами тестування. Узагальнені дані вивчення конкретного фахівця повинні служити базою для розробки практичним психологом конкретних пропозицій керівництву підрозділу щодо заходів індивідуально-виховного характеру, раціонального залучення того або іншого професіонала в кожній конкретній ситуації, організації і проведенні психопрофілактичних і психокорекційних заходів.

РОЗДІЛ 5

О СОБЛИВОСТІ НАДАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ ЛЮДИНІ, ЯКА ПЕРЕБУВАЄ В АЛКОГОЛЬНОМУ СТАНІ

З давніх-давен людству відомі алкогольні напої. Виготовлялися вони з рослин, і їх споживання було частиною релігійного ритуалу, яким супроводжувались свята. Порівняно дешевий спосіб отримання міцних напоїв був освоєний в XVI ст. Корінні зміни відбулися після того, як був відкритий промисловий спосіб отримання етилового спирту. Саме це відкриття зробило можливим масове споживання алкоголю, і у XVIII ст. пияцтво набуло широкого розмаху в таких європейських країнах, як Англія, Німеччина, Швеція та ін. Приблизно в цей час у Росії швидко входить у споживання горілка. Можна сказати, що XIX ст. породило, а XX і XXI ст. посилили досить складну проблему для людської цивілізації - проблему алкоголізму.

Фактично алкоголь увійшов у наше життя, став елементом соціальних ритуалів, обов'язковою умовою офіційних церемоній, свят, деяких способів вирішення особистих проблем. Однак ця ситуація дорого обходиться суспільству. Як свідчить статистика, 90% випадків хуліганства, 90% зґвалтувань за обтяжуючих обставин, майже 40% інших злочинів пов'язані зі сп'янінням. Вбивства, грабежі, розбійні напади, нанесення тяжких тілесних ушкоджень в 70% випадків вчиняються особами в нетверезому стані; близько 50% всіх розлучень також пов'язано з пияцтвом.