- •Частина перша місце кризової психології у системі психологічних знань
- •Основні поняття, що використовуються в межах кризової психології, їх семантичний та феноменологічний аналіз
- •2.1. Криза й критична ситуація
- •2.2. Кризова подія
- •2.3. Психічна травма
- •2.4. Психологічний зміст переживання
- •Процес переживання стану втрати, смерті близької людини отримав назву «скорбота» та описується у сучасній психологічній літературі як феномен, що складається із трьох стадій:
- •Основні стадії скорботи
- •3.1. Класифікація видів психологічної допомоги
- •3.2. Сучасні напрями й організація психологічної допомоги при кризових станах особистості
- •Додатки до розділу 3
- •Психологічна допомога в умовах втрати особистісної цілісності
- •4.1. Загальнотеоретичні передумови аналізу проблеми суїцидальної поведінки в контексті основних наук про людину
- •4.2. Фактори суїцидальної небезпеки
- •4.3. Індикатори суїцидального ризику
- •4.4. Допомога потенційному суїциденту
- •Додатки до розділу 4
- •Основні фази в динаміці пЕредсуїцидальної поведінки людини (продовження)
- •Характер суїцидальних реакцій (продовження)
- •Запрошення на бесіду
- •Поведінка під час бесіди
- •Початковий етап бесіди
- •Другий етап бесіди
- •Третій етап бесіди
- •Четвертий (завершальний) етап бесіди
- •Для опитування персоналу системи мнс України щодо вивчення життєвих ситуацій, які дезадаптують особистість та можуть стати причиною суїцидальної поведінки
- •5.1. Вплив алкоголю на організм людини
- •5.2. Психологічні особливості людини, яка вживає алкоголь
- •5.3. Особливості надання психологічної допомоги людям, що перебувають у алкогольній залежності
- •Додатки до розділу 5
- •6.1. Класифікація та основні групи наркотичних речовин
- •6.2. Основні фактори наркотичної залежності
- •6.3. Основні критерії та стадії формування наркотичної залежності
- •6.4. Психологічна допомога наркозалежному
- •Нюхач-целофанник
- •Що можна спостерігати у підлітка-наркомана:
- •Що ми можемо відчути від підлітка:
- •Що необхідно зробити:
- •Що можна почути від підлітка-наркомана та його відповідного оточення:
- •Додаток 6.5. Візуальна діагностика людини що знаходиться в стані наркотичного сп'яніння
- •Короткий словник наркоманів (продовження)
- •Короткий словник наркоманів (продовження)
- •Попередження та подолання психологічних наслідків надзвичайних ситуацій
- •7.1. Семантичний та феноменологічний аналіз поняття «екстрена психологічна допомога»
- •7.2. Особливості підготовки психолога мнс до виїзду в зону надзвичайної ситуації
- •7.3. Особливості роботи психолога мнс в зоні надзвичайної ситуації
- •Додатки до розділу 7
- •Особливості надання екстреної психологічної допомоги при мареннях та галюцинаціях:
- •Особливості надання екстреної психологічної допомоги при нервовому тремтінні:
- •Особливості надання екстреної психологічної допомоги при плачі:
- •Особливості надання екстреної психологічної допомоги при апатії:
- •Особливості надання екстреної психологічної допомоги при руховому збудженні:
- •Особливості надання екстреної психологічної допомоги при ступорі:
- •Особливості надання екстреної психологічної допомоги при агресивній поведінці:
- •Додаток 7.13. Візуальна діагностика агресивних намірів особистості
- •Особливості надання екстреної психологічної допомоги при істериці:
- •Особливості надання екстреної психологічної допомоги при виникненні страху:
- •Рука як джерело інформації (продовження)
- •ПсихофізіолоГіЧні аспекти сприйняття (продовження)
- •ПсихофізіолоГіЧні аспекти сприйняття (продовження)
- •2. Створення тяжкості в руці.
- •3. Левітація руки.
- •4. Знеболювання долоні.
- •5. Каталептичній міст.
- •Додаток 7.23. Психопатологічні прояви серед цивільного населення в умовах надзвичайної ситуації
- •Основними категоріями носіїв чуток є:
- •8.1. Психологія горя
- •1. Стадія шоку й заціпеніння.
- •2. Стадія гострого горя
- •3. Стадія відновлення
- •4. Стадія завершення
- •8.2. Переживання суїциду близької людини
- •8.3. Допомога людині, яка переживає горе
- •8.4. Як спілкуватися з тим, хто втратив близьку людину
- •Допомога на стадії шоку:
- •Допомога на стадії гострого горя:
- •3. Допомога на стадії відновлення:
- •8.5. Ускладнене горе
- •Додатки до розділу 8
- •1. Підготовчий етап
- •2. Етап опрацювання місця поховання
- •3. Етап формування образу втрати
- •4. Етап діалогу
- •5. Завершальний етап. Етап «відпускання».
- •9.1. Діти й горе
- •9.2. Реакція дитини на втрату
- •9.3. Вимоги до фахівців, що проводять екстрену психологічну допомогу дітям, які пережили трагедію
- •9.4. Принципи й методи психокорекційної роботи з дітьми
- •Додатки до розділу 9
- •(За досвідом роботи співробітників науково-дослідної лабораторії екстремальної та кризової психології Національного університету цивільного захисту України)
- •2. Та, що втратила серце
- •У випадку суїциду близької людини діти також мають потребу в правдивій інформації.
- •Важливо допомогти дітям виразити й прояснити свої почуття, коли вони реагують на повідомлювану їм інформацію.
- •Важливо пам'ятати: дитина насамперед розуміє те, що відбувається, не інтелектуально, а емоційно.
- •Необхідно проводити з дитиною якнайбільше часу.
- •При будь-яких змінах намагайтеся створити атмосферу стабільності.
- •Якщо буде потреба, забезпечте дитині психологічну допомогу.
- •Додатки до розділу 10
- •Методика проведення антистресового тренінгу:
- •Література
8.5. Ускладнене горе
Нормальний процес переживання горя може перерости в хронічний кризовий стан, що називається «ускладненим» горем (у літературі при описі цього стану вживаються також визначення «перекручене», «патологічне» або «дисфункціональне» горе).
Горе може стати ускладненим, якщо людина «застряє» на певній стадії переживання (як правило, на стадії гострого горя - найважчої й хворобливої). Симптоми, характерні для цієї стадії, підсилюються й зберігаються протягом тривалого часу. У людини розвивається синдром постравматичних стресових порушень.
Ускладнене горе можна визначити за наступними ознаками:
затримка реакції на смерть близької людини («анестезія почуттів» - нездатність емоційно реагувати на те, що трапилось, протягом тривалого часу - більше 2-х тижнів з моменту звістки про смерть);
тривале інтенсивне переживання горя (протягом декількох років);
глибока депресія, що супроводжується безсонням, почуттям нікчемності, напругою, самобичуванням;
поява хвороб психосоматичного характеру;
розвиток тілесних симптомів, від яких страждав померлий;
різка й радикальна зміна стилю життя;
надактивність: різкий відхід у роботу або іншу діяльність;
шалена ворожість, спрямована проти конкретних людей, найчастіше супроводжувана погрозами;
зміна ставлення до друзів і родичів, самоізоляція, що прогресує;
суїцидальні наміри (плани, розмови про самогубство, про возз'єднання з померлим).
Необхідно проявляти обережність, визначаючи ускладнене горе тільки за його тривалістю. Навіть через рік після смерті близького цілком природно переживати горе, беручи до уваги індивідуальні темпи «роботи горя». Про ускладнене горе можна говорити, якщо людина через декілька років поводиться так, начебто втрата відбулася зовсім недавно.
Серед усіх людей, що горюють, ускладнене горе становить не більше 10-15%.
Можливі причини виникнення ускладненого горя:
конфлікти або сварки із близькою людиною перед його смертю, не висловлені почуття, непрощені образи;
невиконані обіцянки, які були дані померлому;
певні обставини смерті близького;
трагічні ситуації невизначеності.
Складною ситуацією в ускладненому горі є випадки, коли мають місце так звані «непоховані мерці» (без звістки зниклі, ті, чиї тіла не були знайдені, про смерть яких не повідомили близьким).
Поки подія не відбулася, поки є невизначеність, «робота горя» не може розпочатися повною мірою. У ситуації невизначеності людина у своєму уявленні то ховає свого близького, очікуючи самого гіршого, то раптом знову починає сподіватися на диво. Важко змиритися з думкою, що близька людина померла, але в ситуації невизначеності це доводиться робити декілька разів на день, переходячи від надії до повного розпачу. Надія не дозволяє людині розпочати процес переживання горя.
Завжди, у всіх випадках потрібно повідомляти людей про смерть їх близького! Досвід психологів МНС показує, що люди, від яких приховали інформацію про смерть близького, завжди догадуються про це. Їм починають снитися сни, мучити всілякі підозри. Вони багаторазово задають питання про самопочуття близького своїм друзям і родичам.
Сховати інформацію про смерть близької людини неможливо!
У книзі О.Черепанової «Психологічний стрес: допоможи собі й дитині» описаний приклад роботи психолога з 5-річною дівчинкою, якій не повідомили про смерть батька. Батько помер рік тому, але мама переконує дівчинку, що він у відрядженні. Мати привела дівчинку до психолога, тому що їй скрізь бачаться труни, які вона постійно малює. Раніше вони зверталися до психіатра, але він не знайшов ніякої патології. Під час сеансу дівчинка намалювала тата, будиночок для нього й сказала йому те, що хотіла.
Через те, що дівчинці не сказали про смерть батька, у неї став розвиватися патологічний процес, супроводжуваний галюцинаціями, тому що тато для неї не був похований. Що означає символіка похорону? Насамперед, можливість попрощатися. Дівчинка була позбавлена цього, і психолог створив для неї таку можливість. Намалювавши будиночок для тата, вона змогла попрощатися з ним.
Похорони у всіх культурах організовані й продумані таким чином, щоб людина могла попрощатися з померлим. Коли людина через якісь причини не присутня на похоронах, у неї може виникнути ускладнений плин горя, і тоді рекомендується відтворити процедуру похорону й прощання. Якщо це неможливо зробити в реальності, то можна вдатися до символічного способу (як це показано на прикладі з дівчинкою).
Переживання горя - це хворобливий процес і його неможливо уникнути, прискорити або «переступити». Але в той же час його можна розглядати і як процес особистісного росту людини.
Горе починається з жахливої втрати, а закінчитися може відкриттям нового життя. Близька людина назавжди залишиться з нами як частина нашої душі.
Ціль «роботи горя» полягає в тому, щоб пережити його, стати незалежним від втрати, пристосуватися до обставин, що змінилися, і відкрити для себе нові стосунки з людьми й світом.
Завдання та запитання для самоконтролю:
Виділіть основні стадії переживання горя.
Від чого залежить інтенсивність та тривалість переживання людиною горя?
Які емоційні реакції можуть бути зафіксовані у людей, близька людина яких скоїла самогубство?
Назвіть основні фактори, що утруднюють процес переживання горя серед близьких суїцидетнів.
Що потрібно знати психологу при роботі з людиною, яка переживає горе втрати?
Охарактеризуйте чотири завдання горя, які повинні бути вирішені суб’єктом, що втратив рідну людину.
Наведіть основні правила спілкування з тим, хто втратив близьку людину.
Поясніть специфіку надання психологічної допомоги людині на кожній зі стадій переживання горя.
Назвіть основні ознаки та можливі причини ускладненого горя.
