Основними категоріями носіїв чуток є:

1. особи, що рахують себе лише спостерігачами;

2. особи, що є спостерігачами, інтереси яких близькі до інтересів активних учасників;

3. особи, що сприймають себе як активних учасників

Додаток 7.31. ПРИНЦИПИ СТВОРЕННЯ ЧУТОК

Додаток 7.32. ОСНОВНІ НАПРЯМИ ВИКОРИСТАННЯ ЧУТОК

Додаток 7.33. ПСИХОЛОГІЧНІ ПРИЙОМИ ПРИПИНЕННЯ ЧУТОК

• явне офіційне спростування умисне сфабрикованих чуток через авторитетні джерела навіювання;

• негласне неофіційне спростування умисне сфабрикованих чуток правоохоронними органами шляхом поширення контр-чуток і дезінформації;

• вивчення місця, де зібрався натовп;

• конкретизація, деталізація інформації з навмисним додаванням неймовірних фактів до слуху;

• підривання авторитету і довіри неформальних лідерів натовпу за допомогою листівок, плакатів, карикатур й т.д.;

• проведення переговорів з учасниками масових виступів;

• відкриті диспути з неофіційними лідерами натовпу авторитетних осіб;

• звернення до натовпу працівників правоохоронних органів із закликом бути пильними і критичними до будь-якої інформації, аби не піддаватися впливу осіб, схильних до здійснення посягань на права і свободи громадян;

• нейтралізація лідерів натовпу;

• дія на емоції та відчуття натовпу з метою формування спільності «ми» (працівники правоохоронних органів і законопокірні громадяни) і спільності «вони» (неформальні лідери натовпу і потенційні порушники);

• д емонстрація сили (працівники правоохоронних органів у формі кількісно перевершують натовп);

• нейтралізація психологічних умов формування ілюзій непізнаності;

• демонстративне документування дій учасників масових виступів;

• перестроювання і розосередження натовпу;

• перемикання уваги й т.д.

Додаток 7.34. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ та ЗАВДАННЯ ПРОФІЛАКТИКИ ПОШИРЕННЯ ЧУТОК

Додаток 7.35. СТРАТЕГІЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОТИДІЇ ЧУТКАМ

Додаток 7.36. ФОРМИ РОБОТИ щодо КОНТРОЛЮ НАД ЧУТКАМИ І ІНФОРМУВАННЮ ГРОМАДЯН В УМОВАХ КРИЗИ

Додаток 7.37. ЕТАПИ ПСИХОЛОГІЧНОГО КОНТАКТУ ПРИ СПІЛКУВАННІ

Додаток 7.38. ЧИННИКИ, що ВИЗНАЧАЮТЬ МІЖОСОБИСТІСНУ ПРИВАБЛИВІСТЬ ПРИ СПІЛКУВАННІ

Додаток 7.39. УМОВи УСПІШНОГО ВСТАНОВЛЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО КОНТАКТУ

Додаток 7.40. МІЖОСОБИСТІСНИЙ ПРОСТІР

ДИСТАНЦІЇ	ВІДСТАНЬ	СПІВБЕСІДНИКИ	СИТУАЦІЯ
Інтимна	Не менше 40-50 см	Батьки, діти, закохані	Духовна близькість, повна довіра
Особистісна	Від 50 см до 1,2 – 1,5 м	Друзі, однодумці	Довіра, обговорення особистісних проблем, спільна діяльність
Соціальна (суспільна)	Від 1,2-1,5 м до 2 м	Приятелі, колеги по роботі	Обмін новинами, анекдоти, просто базікання
Формальна	Від 2 м до 3,7 – 4 м	Начальник – підлеглий, діловий партнер	Прийом у начальства, ділові переговори, візит до начальника
Прилюдна (відкрита)	Більше 3,7-4 м		Дозволяє утримуватися від спілкування або просто поздороватися

• Не варто починати спілкування із прилюдної відстані. Адже вста­новлення хорошого контакту в цьому випадку майже неможливо, а настроїти співрозмовника проти себе дуже легко. Але посмішка навіть на такій відстані - універсальний засіб входити в контакт.

• Перші фрази краще сказати, пі­дійшовши на соціальну або формальну відстань (залежно від близькості стосунків із співрозмовником); найголовнішим же з ним поділитися краще саме на особистісній відстані.

• Якщо ми під час розмови, «підготувавши грунт», наблизимося до співрозмовника на один рівень, наприклад, із соціальної дистанції на особистісну, — то, швидше за все, привернемо його до себе та, висловивши своє прохання, доб'ємося мети бесіди. Якщо ж перескочимо через рівень, — ефект буде зворотний!

Додаток 7.41. БАР'ЄРИ СПІЛКУВАННЯ В ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ МНС

Додаток 7.42. СТИМУЛЯТОРИ ПСИХОЛОГІЧНИХ БАР'ЄРІВ

Д одаток 7.43. РУЧНА СИМВОЛІКА ЧИСЕЛ

Додаток 7.44. ДАКТИЛЬНА (РУЧНА) АЗБУКА

(російськомовний варіант)

РОЗДІЛ 8

ОСНОВНІ АСПЕКТИ ПЕРЕЖИВАННЯ ГОРЯ