Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Кризисная психология.doc
Скачиваний:
17
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
64 Мб
Скачать
☆

2.4. Психологічний зміст переживання

Основною одиницею внутрішнього життя особистості є переживання.

Переживання у формі психічних станів, у яких злиті емоційні, вольові й інтелектуальні компоненти, відображають події й обставини життя в їхньому відношенні до самого суб'єкта.

Пережите зберігається в пам'яті особистості й служить матеріалом для осмислення в процесі вироблення життєвих планів і цілей, життєвої філософії, що визначає поведінку людини.

Ще Л.С. Виготський звертався до сфери емоцій і переживань. Наприкінці життя він почав велике теоретичне дослідження, присвячене вченню Б. Спінози про пристрасті. Він писав про те, що в системі знань узагальнюється, усвідомлюється світ внутрішніх переживань - людина виходить із «рабства афектів» і знаходить внутрішню волю.

С.Л. Рубінштейну належить твердження про те, що емоції народжуються в дії, і тому в кожній дії укладені хоча б зачатки емоційності.

Як об'єкт свого дослідження Ф.Є. Василюк обрав процеси, за допомогою яких людина переборює життєві критичні ситуації. Основною метою дослідження стало встановлення закономірностей, яким підкоряються процеси переживання. Переживання розглядається Ф.Є. Василюком не як відблиск у свідомості суб'єкта тих або інших його станів, не як особлива форма споглядання, а як особлива форма діяльності, спрямована на відновлення душевної рівноваги, втраченої свідомості існування.

З інших теоретичних позицій розглядала категорію «переживання» Л.І. Божович, виділивши в ній компоненти відношення, орієнтування й спонукання. Переживання дійсно відбиває стан задоволеності суб'єкта в його відносинах з навколишнім середовищем. І, таким чином, виконує в житті суб'єкта вкрай важливу функцію: «інформує» його про те, у якому відношенні із середовищем він перебуває, і, відповідно до цього, орієнтує його поведінку, спонукаючи суб'єкта діяти у напряму, що зменшує або повністю ліквідує виниклий розлад. Підхід Л.І. Божович може служити як пояснювальний механізм розуміння психологічної природи переживання.

Процес переживання стану втрати, смерті близької людини отримав назву «скорбота» та описується у сучасній психологічній літературі як феномен, що складається із трьох стадій:

  • перша стадія містить у собі шок і відмову вірити в те, що кохана людина вмерла, супроводжується плачем і найсильнішим дистресом;

  • друга стадія характеризується хворобливою тугою за померлим і думками про нього;

  • третя стадія характеризується зменшенням суму й поверненням до нормальної діяльності (див табл. 2.1).

Завдання та запитання для самоконтролю:

1. Яку ситуацію називають критичною?

2. Назвіть основні ознаки кризової події.

3. Що є психічною травмою?

4. В чому полягає психологічний зміст переживання?

Таблиця 2.1

Основні стадії скорботи

Часові етапи

Прояви

Стадія 1

Починається відразу після смерті близької людини та зазвичай триває від одного до трьох днів.

  • шок;

  • невір'я, заперечення;

  • заціпеніння;

  • ридання;

  • сум'яття.

Стадія 2

Піки спостерігаються між другим і четвертим тижнями після смерті; зазвичай триває протягом року.

  • хвороблива туга;

  • заглибленість у переживання;

  • спогади;

  • яскравий образ померлого в душі;

  • відчуття, що померлий живий;

  • сум, слізливість, безсоння;

  • анорексія;

  • втрата інтересу до життя;

  • дратівливість і занепокоєння.

Стадія 3

Зазвичай наступає протягом року після смерті близької людини.

  • зменшення кількості епізодів суму;

  • здатність згадувати про минуле із задоволенням;

  • поновлення повсякденної активності.

РОЗДІЛ 3

МЕТОДИЧНИЙ АРСЕНАЛ ПСИХОЛОГІЧНИХ ЗАСОБІВ КОРЕКЦІЇ КРИЗОВИХ СТАНІВ ОСОБИСТОСТІ