- •Частина перша місце кризової психології у системі психологічних знань
- •Основні поняття, що використовуються в межах кризової психології, їх семантичний та феноменологічний аналіз
- •2.1. Криза й критична ситуація
- •2.2. Кризова подія
- •2.3. Психічна травма
- •2.4. Психологічний зміст переживання
- •Процес переживання стану втрати, смерті близької людини отримав назву «скорбота» та описується у сучасній психологічній літературі як феномен, що складається із трьох стадій:
- •Основні стадії скорботи
- •3.1. Класифікація видів психологічної допомоги
- •3.2. Сучасні напрями й організація психологічної допомоги при кризових станах особистості
- •Додатки до розділу 3
- •Психологічна допомога в умовах втрати особистісної цілісності
- •4.1. Загальнотеоретичні передумови аналізу проблеми суїцидальної поведінки в контексті основних наук про людину
- •4.2. Фактори суїцидальної небезпеки
- •4.3. Індикатори суїцидального ризику
- •4.4. Допомога потенційному суїциденту
- •Додатки до розділу 4
- •Основні фази в динаміці пЕредсуїцидальної поведінки людини (продовження)
- •Характер суїцидальних реакцій (продовження)
- •Запрошення на бесіду
- •Поведінка під час бесіди
- •Початковий етап бесіди
- •Другий етап бесіди
- •Третій етап бесіди
- •Четвертий (завершальний) етап бесіди
- •Для опитування персоналу системи мнс України щодо вивчення життєвих ситуацій, які дезадаптують особистість та можуть стати причиною суїцидальної поведінки
- •5.1. Вплив алкоголю на організм людини
- •5.2. Психологічні особливості людини, яка вживає алкоголь
- •5.3. Особливості надання психологічної допомоги людям, що перебувають у алкогольній залежності
- •Додатки до розділу 5
- •6.1. Класифікація та основні групи наркотичних речовин
- •6.2. Основні фактори наркотичної залежності
- •6.3. Основні критерії та стадії формування наркотичної залежності
- •6.4. Психологічна допомога наркозалежному
- •Нюхач-целофанник
- •Що можна спостерігати у підлітка-наркомана:
- •Що ми можемо відчути від підлітка:
- •Що необхідно зробити:
- •Що можна почути від підлітка-наркомана та його відповідного оточення:
- •Додаток 6.5. Візуальна діагностика людини що знаходиться в стані наркотичного сп'яніння
- •Короткий словник наркоманів (продовження)
- •Короткий словник наркоманів (продовження)
- •Попередження та подолання психологічних наслідків надзвичайних ситуацій
- •7.1. Семантичний та феноменологічний аналіз поняття «екстрена психологічна допомога»
- •7.2. Особливості підготовки психолога мнс до виїзду в зону надзвичайної ситуації
- •7.3. Особливості роботи психолога мнс в зоні надзвичайної ситуації
- •Додатки до розділу 7
- •Особливості надання екстреної психологічної допомоги при мареннях та галюцинаціях:
- •Особливості надання екстреної психологічної допомоги при нервовому тремтінні:
- •Особливості надання екстреної психологічної допомоги при плачі:
- •Особливості надання екстреної психологічної допомоги при апатії:
- •Особливості надання екстреної психологічної допомоги при руховому збудженні:
- •Особливості надання екстреної психологічної допомоги при ступорі:
- •Особливості надання екстреної психологічної допомоги при агресивній поведінці:
- •Додаток 7.13. Візуальна діагностика агресивних намірів особистості
- •Особливості надання екстреної психологічної допомоги при істериці:
- •Особливості надання екстреної психологічної допомоги при виникненні страху:
- •Рука як джерело інформації (продовження)
- •ПсихофізіолоГіЧні аспекти сприйняття (продовження)
- •ПсихофізіолоГіЧні аспекти сприйняття (продовження)
- •2. Створення тяжкості в руці.
- •3. Левітація руки.
- •4. Знеболювання долоні.
- •5. Каталептичній міст.
- •Додаток 7.23. Психопатологічні прояви серед цивільного населення в умовах надзвичайної ситуації
- •Основними категоріями носіїв чуток є:
- •8.1. Психологія горя
- •1. Стадія шоку й заціпеніння.
- •2. Стадія гострого горя
- •3. Стадія відновлення
- •4. Стадія завершення
- •8.2. Переживання суїциду близької людини
- •8.3. Допомога людині, яка переживає горе
- •8.4. Як спілкуватися з тим, хто втратив близьку людину
- •Допомога на стадії шоку:
- •Допомога на стадії гострого горя:
- •3. Допомога на стадії відновлення:
- •8.5. Ускладнене горе
- •Додатки до розділу 8
- •1. Підготовчий етап
- •2. Етап опрацювання місця поховання
- •3. Етап формування образу втрати
- •4. Етап діалогу
- •5. Завершальний етап. Етап «відпускання».
- •9.1. Діти й горе
- •9.2. Реакція дитини на втрату
- •9.3. Вимоги до фахівців, що проводять екстрену психологічну допомогу дітям, які пережили трагедію
- •9.4. Принципи й методи психокорекційної роботи з дітьми
- •Додатки до розділу 9
- •(За досвідом роботи співробітників науково-дослідної лабораторії екстремальної та кризової психології Національного університету цивільного захисту України)
- •2. Та, що втратила серце
- •У випадку суїциду близької людини діти також мають потребу в правдивій інформації.
- •Важливо допомогти дітям виразити й прояснити свої почуття, коли вони реагують на повідомлювану їм інформацію.
- •Важливо пам'ятати: дитина насамперед розуміє те, що відбувається, не інтелектуально, а емоційно.
- •Необхідно проводити з дитиною якнайбільше часу.
- •При будь-яких змінах намагайтеся створити атмосферу стабільності.
- •Якщо буде потреба, забезпечте дитині психологічну допомогу.
- •Додатки до розділу 10
- •Методика проведення антистресового тренінгу:
- •Література
ПсихофізіолоГіЧні аспекти сприйняття (продовження)
люди
зазвичай перебільшують інформаційну
цінність подій, які підтверджують їх
гіпотези, та недооцінюють інформацію,
що перечить їй
пам'ять
людини здатна зберегти до 90% з того, що
людина робить, 50% з того, що вона бачить,
і 10% з того, що вона чує
дуже
значний об'єм інформації збиває з
пантелику та перешкоджає її переробці
взаємодіючи
в умовах великого шуму, необхідно:
дивитися на того, хто говорить,
використовувати лише добре знайомі
слова, злегка розтягувати склади,
дієслова типу "забороняю" ставити
на початку фрази, типу "вирішую "
- в її кінці
думка
змінюється залежно від слів, якими вона
передається
при
імпульсивному емоційному реагуванні
зазвичай розуміється не більше ніж
третина від сприйманої інформації,
оскільки стрес, що виникає при цьому,
готує для активної відповіді тіло
(викиданням у кров адреналіну, активізацією
дихання й пульсу, задіянням резервів
цукру й жиру...), блокуючи "непотрібну"
роботу мозку
інтелект
краще за все працює в положенні людини
сидячи, гірше - стоячи, зовсім погано –
лежачи
аби
партнер зміг сприйняти передану
інформацію, необхідно постійно
повторювати йому
очолюючі там сенс і положення
Додаток 7.21. РЕКОМЕНДАЦІЇ, ЯКІ МОЖЕ НАДАТИ ПСИХОЛОГ МНС ПОСТРАЖДАЛОМУ З МЕТОЮ ПОСЛАБЛЕННЯ СТРЕСУ
1. Вивільнення дихання або керування диханням: при виникненні стресової ситуації, протягом 3-х хвилин дихайте повільно, спокійно, глибоко. Якщо хочете, порахуйте до п'яти, поки робите вдих, і до семи, поки робите видих. (Витрата більшої кількості часу на видих створює м'який, заспокійливий ефект).
2. Намагайтеся зосередитися на контролі за своїми діями.
3. Робіть все якомога точніше.
4. Намагайтеся контролювати не тільки себе, але й оточуючих, ситуацію в цілому.
5. Постарайтеся побачити себе збоку.
6. Постарайтеся уявити збоку всю ситуацію.
7. Не піддавайтеся емоціям, накажіть собі думати над своїм завданням, для цього задайте собі три запитання: «Хто я?» «Де я перебуваю?» «Яке моє завдання (Що я повинен робити)?».
8. Щоб отямитися, постарайтеся вголос, якщо це можливо, описати собі ситуацію, в якій ви опинилися, але не давайте їй емоційних оцінок.
9. Постарайтеся сприймати все, що вас навколо оточує, в цілому.
Додаток 7.22. ЕКСПРЕС - МЕТОДИКА ОВОЛОДІННЯ ОСНОВАМИ ПСИХІЧНОЇ САМОРЕГУЛЯЦІЇ
Розберемося, де ми домінуємо у своїй уяві. Для цього закрийте очі і дайте собі відповідь на запитання:
Хто Я? Де мене більше?
«Я» - це моє тіло, руки, ноги, тулуб, шкіра, м'язи або…
«Я» - це те, що хвилюється, переживає, любить, ненавидить, радіє, засмучується або…
«Я» - це те, що думає, роздумує, аналізує, аргументує...
Де мене більше?
Яке «Я» домінує, переважає, панує в мені?
Для того, щоб отримати істинні відповіді, не поспішаючи поміркуйте над запропонованими питаннями. При закритих очах намагайтеся зрозуміти, відчути, які реакції, відчуття і образи до Вас приходять при зміні варіанту можливої відповіді на запитання. Будьте уважні!
Дуже часто ми асоціюємо домінанту себе з почуттями і переживаннями, рідше виникають інші відповіді, але завжди при цьому фіксуються суто індивідуальні відчуття всередині самого себе.
Отже, не дивлячись на індивідуальні відмінності, у всіх спільним є те, що при відповіді на запитання виникають образи і відчуття. Що ж це таке?
Давайте пригадаємо, як ми опікалися в минулому.
Спогади породжують образ (картину того, що сталося в нашому уявному поданні) і відчуття (біль, що виник тоді в конкретному місці нашого тіла).
Ви досвідчені, Ви опікались! Передайте свій досвід людині, що сидить поруч з Вами. Скажіть їй словами, як зазвичай Ви це робите: «Будь обережний, не бери гарячу сковорідку голими руками, ти опечешся!»
Проведіть самоаналіз. Коли Ви вимовляли слова - попередження, образ і відчуття, як при згадці, не виникли (а якщо і виникли, то вони були слабші і менш значущі). Що це означає?
Згадуючи, ми звертаємося до довготривалої пам'яті, яка контактує з несвідомим. Тому у нас виникають образ і відчуття. А коли ми говоримо, попереджаючи, активізується свідомість, яка не стимулює несвідоме, тому образ і відчуття не виникають.
Переконаємося у правильності цього висновку.
Згадайте, як виглядає рідна домівка.
Переконайтеся, що при спогаді до Вас приходять образ рідної домівки і добрі спогади, які породжують певні відчуття, що ми часто називаємо ностальгією.
А тепер відверніться від спогадів і з достатнім ступенем формальності повідомте будь-кому, як виглядає цей будинок.
Отже, Ви знову переконалися, що при включенні свідомого опису будинку, який є рідною домівкою, відчуття притухають, образ стає менш яскравим і чітким.
Це говорить про те, що ми познайомилися з двома «Я», які живуть в нас і які є нами. Але ці двоє не розуміють один одного, тому що інакше проходило їх становлення, і говорять вони на різних мовах. З цієї точки зору можна сказати, що в нас живуть двоє іноземців.
Один з них (свідомість) говорить мовою слів, суджень, аргументів, йому характерний аналіз, висновки, узагальнення і, як правило, він розуміє тільки цю мову.
Інший (несвідоме) - розуміє мову образів і відчуттів, на цій мові і говорить, але зазнає труднощів у розумінні своєї другої половини - свідомості.
Так склалося, що їх соціокультурне становлення проходить по-різному. Процес виховання і соціалізації особистості заснований на системі обмежень, які привносяться до тями і, як правило, пригнічують бажання несвідомого. Наприклад, можна часто почути від мам: «Синку, після школи негайно йди додому, а то я буду хвилюватися!». Із соціокультурної позиції нами приймається вимога мами, як обґрунтована. З виховної точки зору вона має позитивну тенденцію в галузі формування дисциплінованості.
Проаналізуйте взаємини цієї вимоги, яка виражена словами (звернена до свідомості), з несвідомим. Уявіть собі, що дорога зі школи додому пролягає через красиві місця, скажімо, проходить по мальовничому лісу. Дитині хочеться насолодитися красою, затриматися, не поспішати, а свідомість нагадує: «Мама чекає, вона буде турбуватися» і пригнічує несвідоме.
Принцип придушення свідомістю несвідомого закладений у багатьох виховних і соціокультурних системах людства.
Історично ж більш стародавнім, а значить і досвідченим є несвідоме. Несвідоме піклується про свого «господаря» (несвідоме людини піклується про неї).
Коли Ви в ожеледь підковзнулись, і Вам вдається встояти, згадайте, в який момент Ви усвідомлюєте, що зараз мало не впали: у момент відновлення рівноваги або після того, як вже випрямились? Так, звичайно ж, вже після того, як випрямились. Тоді виникає питання: «Що випрямляє Вас, якщо свідомість не встигла включитися і ще не працює?» Цілком вірно - нас випрямляє несвідоме.
Згадайте, як у дитинстві, за певних обставин, у неусвідомлюваному пориві Вам вдавалося перестрибнути через високий паркан або широку канаву, а може, вдавалося розвинути незвичайну швидкість, тікаючи від собаки. Через деякий час, побачивши підтвердження своїх досягнень (паркан, канаву, яму, тощо), Ви щиро дивувалися тому, як це Вам вдалося зробити.
Причиною Ваших «успіхів» є стан афекту, в якому у людини свідомість поступається місцем для управління вчинками несвідомому. Достовірно відомо про факт, коли під час нічної пожежі на першому поверсі будинку 70-річна бабуся через вікно викинула скриню. Після того, як пожежу було ліквідовано, скриню назад було важко повернути, адже підняти її змогли тільки четверо рятувальників.
Проаналізуйте, наскільки мудрим є Ваше несвідоме. Щоб не пошкодити Ваш шлунок, воно дозволяє організму виробити рівно стільки шлункового соку, скільки необхідно, щоб переварити з'їдену їжу. Задумайтесь, як йому вдається все точно розрахувати, адже Ви їсте різну їжу, а зайвий шлунковий сік може негативно вплинути на стінки шлунка.
Згадайте випадки, коли людина випадає з вікна багатоповерхового будинку і не травмується. Як правило, це або дитина, несвідоме якої ще не придушене свідомістю, або людина, чия свідомість звужена, затуманена або загальмована, наприклад, алкоголем.
Сподіваємося, що ці приклади переконали Вас, наскільки мудрим і дбайливим є наше несвідоме. Тож для того, щоб використовувати його потенціал, а іншими словами, - для того щоб вміти мобілізувати свої внутрішні ресурси, - необхідно вміти свідомо співпрацювати зі своїм несвідомим.
Будь-яке співробітництво починається зі взаєморозуміння. Взаєморозуміння може бути тільки тоді, коли, звертаючись до свого несвідомого, Ви зможете розмовляти з ним його мовою.
Отже, приступаємо до вивчення «іноземної» мови, мови свого несвідомого.
1. Рух рук.
Образ. Уявіть собі, що Ви тримаєте в своїх руках повітряну кулю. Для цього поставте руки так, нібито Ви дійсно тримаєте кулю. Руки тримайте під вагою, не упираючи їх і не напружуючи м'язи рук. Підсильте образ кулі. Уявіть його форму, розміри, колір, тощо. Як тільки Вам вдасться це зробити добре, Ви відчуєте в своїх долонях нове відчуття. Отже, контакт з несвідомим встановлений - з'явилося відчуття.
Образ. Уявіть, що Ви надуває цю кулю. В своїй уяві спостерігайте, як збільшується надуваєма Вами куля, якою вона стає.
Відчуття - дії. При надуванні у своїй уяві кулі, Ваші руки почнуть розсовуватися і Ви будете відчувати, що це відбувається не так, коли б Ви свідомо розсунули руки. Різниця полягає, перш за все, у відчуттях.
Відповідайте собі на запитання: Що розсовувало мої руки?
- Куля!? Так кулі ніхто не бачив!
- Образ кулі, який Ви свідомо тримали в своїй голові? Так! Це означає, що перший діалог у стилі співпраці свідомості і несвідомого відбувся. В результаті цього діалогу несвідоме, зрозумівши те, про що його просить свідомість, зробило роботу, розсунувши Ваші руки.
