- •Частина перша місце кризової психології у системі психологічних знань
- •Основні поняття, що використовуються в межах кризової психології, їх семантичний та феноменологічний аналіз
- •2.1. Криза й критична ситуація
- •2.2. Кризова подія
- •2.3. Психічна травма
- •2.4. Психологічний зміст переживання
- •Процес переживання стану втрати, смерті близької людини отримав назву «скорбота» та описується у сучасній психологічній літературі як феномен, що складається із трьох стадій:
- •Основні стадії скорботи
- •3.1. Класифікація видів психологічної допомоги
- •3.2. Сучасні напрями й організація психологічної допомоги при кризових станах особистості
- •Додатки до розділу 3
- •Психологічна допомога в умовах втрати особистісної цілісності
- •4.1. Загальнотеоретичні передумови аналізу проблеми суїцидальної поведінки в контексті основних наук про людину
- •4.2. Фактори суїцидальної небезпеки
- •4.3. Індикатори суїцидального ризику
- •4.4. Допомога потенційному суїциденту
- •Додатки до розділу 4
- •Основні фази в динаміці пЕредсуїцидальної поведінки людини (продовження)
- •Характер суїцидальних реакцій (продовження)
- •Запрошення на бесіду
- •Поведінка під час бесіди
- •Початковий етап бесіди
- •Другий етап бесіди
- •Третій етап бесіди
- •Четвертий (завершальний) етап бесіди
- •Для опитування персоналу системи мнс України щодо вивчення життєвих ситуацій, які дезадаптують особистість та можуть стати причиною суїцидальної поведінки
- •5.1. Вплив алкоголю на організм людини
- •5.2. Психологічні особливості людини, яка вживає алкоголь
- •5.3. Особливості надання психологічної допомоги людям, що перебувають у алкогольній залежності
- •Додатки до розділу 5
- •6.1. Класифікація та основні групи наркотичних речовин
- •6.2. Основні фактори наркотичної залежності
- •6.3. Основні критерії та стадії формування наркотичної залежності
- •6.4. Психологічна допомога наркозалежному
- •Нюхач-целофанник
- •Що можна спостерігати у підлітка-наркомана:
- •Що ми можемо відчути від підлітка:
- •Що необхідно зробити:
- •Що можна почути від підлітка-наркомана та його відповідного оточення:
- •Додаток 6.5. Візуальна діагностика людини що знаходиться в стані наркотичного сп'яніння
- •Короткий словник наркоманів (продовження)
- •Короткий словник наркоманів (продовження)
- •Попередження та подолання психологічних наслідків надзвичайних ситуацій
- •7.1. Семантичний та феноменологічний аналіз поняття «екстрена психологічна допомога»
- •7.2. Особливості підготовки психолога мнс до виїзду в зону надзвичайної ситуації
- •7.3. Особливості роботи психолога мнс в зоні надзвичайної ситуації
- •Додатки до розділу 7
- •Особливості надання екстреної психологічної допомоги при мареннях та галюцинаціях:
- •Особливості надання екстреної психологічної допомоги при нервовому тремтінні:
- •Особливості надання екстреної психологічної допомоги при плачі:
- •Особливості надання екстреної психологічної допомоги при апатії:
- •Особливості надання екстреної психологічної допомоги при руховому збудженні:
- •Особливості надання екстреної психологічної допомоги при ступорі:
- •Особливості надання екстреної психологічної допомоги при агресивній поведінці:
- •Додаток 7.13. Візуальна діагностика агресивних намірів особистості
- •Особливості надання екстреної психологічної допомоги при істериці:
- •Особливості надання екстреної психологічної допомоги при виникненні страху:
- •Рука як джерело інформації (продовження)
- •ПсихофізіолоГіЧні аспекти сприйняття (продовження)
- •ПсихофізіолоГіЧні аспекти сприйняття (продовження)
- •2. Створення тяжкості в руці.
- •3. Левітація руки.
- •4. Знеболювання долоні.
- •5. Каталептичній міст.
- •Додаток 7.23. Психопатологічні прояви серед цивільного населення в умовах надзвичайної ситуації
- •Основними категоріями носіїв чуток є:
- •8.1. Психологія горя
- •1. Стадія шоку й заціпеніння.
- •2. Стадія гострого горя
- •3. Стадія відновлення
- •4. Стадія завершення
- •8.2. Переживання суїциду близької людини
- •8.3. Допомога людині, яка переживає горе
- •8.4. Як спілкуватися з тим, хто втратив близьку людину
- •Допомога на стадії шоку:
- •Допомога на стадії гострого горя:
- •3. Допомога на стадії відновлення:
- •8.5. Ускладнене горе
- •Додатки до розділу 8
- •1. Підготовчий етап
- •2. Етап опрацювання місця поховання
- •3. Етап формування образу втрати
- •4. Етап діалогу
- •5. Завершальний етап. Етап «відпускання».
- •9.1. Діти й горе
- •9.2. Реакція дитини на втрату
- •9.3. Вимоги до фахівців, що проводять екстрену психологічну допомогу дітям, які пережили трагедію
- •9.4. Принципи й методи психокорекційної роботи з дітьми
- •Додатки до розділу 9
- •(За досвідом роботи співробітників науково-дослідної лабораторії екстремальної та кризової психології Національного університету цивільного захисту України)
- •2. Та, що втратила серце
- •У випадку суїциду близької людини діти також мають потребу в правдивій інформації.
- •Важливо допомогти дітям виразити й прояснити свої почуття, коли вони реагують на повідомлювану їм інформацію.
- •Важливо пам'ятати: дитина насамперед розуміє те, що відбувається, не інтелектуально, а емоційно.
- •Необхідно проводити з дитиною якнайбільше часу.
- •При будь-яких змінах намагайтеся створити атмосферу стабільності.
- •Якщо буде потреба, забезпечте дитині психологічну допомогу.
- •Додатки до розділу 10
- •Методика проведення антистресового тренінгу:
- •Література
9.2. Реакція дитини на втрату
Особливу увагу слід приділити питанню особливостей реагування дитини на смерть близької людини.
До двох або трьох років діти, які втратили важливу фігуру у своєму житті, просто відчувають, що щось втрачено; відчуття, подібне до почуття голоду. Горе дорослого включає в себе звільнення від психічного двійника втраченого іншого. Але у дитини в цьому віці ще не сформована сталість об'єкта (здатність формувати і підтримувати психічного двійника іншого), і тому її горе не схоже на горе дорослого. У неї буде формуватися досвід розвитку з одним із батьків - з батьком, пригніченим горем. І дитина збудує фантазійний образ втраченої людини і намагатиметься зберігати його.
У віці двох-трьох років дитина може бути здатною дещо зрозуміти про смерть за допомогою дорослого просто тому, що вона, напевно, бачила щось мертве - жука, квітку або домашню тварину.
Від п'яти до десяти років смерть бачиться як оборотна і тимчасова, що веде до особливого бажання або уявлення, яке містить в собі таємну віру дитини, що інший не помер. Між п'ятьма і дев'ятьма роками дитина знає, що смерть є, але не думає, що це може статися з нею. Після десяти років у дітей формується більш реалістичне уявлення про смерть і її незворотність.
Реакції дітей передпідліткового віку на втрату часто виглядають дивними для дорослого - іноді зовсім не те, що ми очікуємо від убитої горем людини. Дитина може проявляти більш видиму печаль на смерть домашньої тварини, ніж на смерть члена сім'ї. Горе, викликане смертю домашнього улюбленця більше піддається управлінню, тому дитина може дозволити собі висловити його. Зіткнення зі смертю важливого дорослого може бути дуже загрозливим, тому несвідомо дитина заперечує її і не виявляє ознак печалі.
Підлітковий вік виступає своєрідною психобіологічною репетицією горювання. Підлітки несвідомо послаблюють свої зв’язки з батьками, переносять свою відданість на ровесників. Доросла модель переживання горя встановлюється після успішного завершення підліткового віку.
9.3. Вимоги до фахівців, що проводять екстрену психологічну допомогу дітям, які пережили трагедію
Формування групи для надання екстреної психологічної допомоги дітям, що пережили травматичні події, повинно вестися з урахуванням наступних особливостей. Всі фахівці повинні бути професіоналами не тільки в галузі екстремальної та кризової психології, але й у галузі дитячої (или возрастной) психології.
У ситуації, коли дитина пережила події, що травмують, робота психолога повинна вестися зі знанням психічних здібностей і можливостей віку. Знання закономірностей розвитку психіки, її вікових особливостей і потенціалу - перша підстава для початку роботи з надання психологічної допомоги. Досвід робіт з дітьми й підлітками різного віку принципово значущий в цій ситуації.
Фахівці обов'язково повинні бути емпатійними людьми. Робота з дитиною, яка пережила трагедію, перебуває у шоковому стані та переживає горе втрати, вимагає, крім інших професійних якостей, простого людського співпереживання. Емпатія - як відчуття стану іншого, розуміння іншого - основна умова для контакту з дитиною.
Психологи обов'язково повинні бути як фізично, так і психологічно витривалі. Здатність до саморегуляції своїх власних фізичних і психічних станів для них надзвичайно значима, інакше вони не зможуть надавати допомогу іншим.
Мотивація допомогти дитині у ситуації горя повинна бути одночасно глибокою та високою. Мотив допомоги людям, які переживають горе втрати, - природний мотив будь-якої людини. Однак це повинен бути не просто загальнолюдський мотив, а усвідомлений, глибоко продуманий.
Важливо пам’ятати, що при наданні екстреної психологічної допомоги спрацьовує принцип: не ситуація для психолога, а він для ситуації. Всі думки та почуття повинні бути зосереджені на людях, яким надається допомога, на їхніх проблемах, на їхніх станах. Власних амбіцій, як професійних, так і особистих, під час роботи бути не повинно.
Працювати з колегами необхідно узгоджено, ділитися своїми досягненнями й обговорювати невдачі. Дуже важливі загальні рефлексії: розбір складних випадків, їхній аналіз і обговорення.
Психолог, що працює з дітьми, які пережили наслідки катастрофи, повинен мати при собі предмети, що сприяють швидкому встановленню відносин і взаєморозумінню (іграшки, матеріали для включення у звичну діяльність - значимі для кожного віку предмети, що провокують продуктивну діяльність і т. ін.). Робота психолога полягає не тільки у спілкуванні, у використанні якихось психологічних прийомів, але й у грамотному підборі стимульного матеріалу, що чинив би вплив на дитину, яка потребує допомоги.
Треба пам’ятати, що при підборі стимульного матеріалу й підготовці психолога до роботи з дитиною необхідно враховувати контекст трагедії. Стимульный матеріал - це в першу чергу різні іграшки: «емпатійні» - із природних матеріалів, що дають пестливий дотик, який викликає теплі переживання (м'які іграшки з наповненням із бісеру), іграшки, що стимулюють турботу (з дитячими пропорціями й мордочками - сигнальними ознаками, що викликають емпатію). Продуктивними для психологічної роботи є м'які ляльки-рукавички, за допомогою яких можна будувати діалоги, грати в ляльковий театр. Необхідні іграшки, що виводять зі ступорозних станів - це рухові іграшки, взаємодія з якими викликає активність. Іграшки для інсценування дитячо-батьківських взаємозв'язків - різні звірі з дитинками. Також важливо підібрати іграшки для зняття агресії.
Іншу групу стимульного матеріалу можна умовно назвати «матеріали для праці» - альбоми, фломастери, кольорові олівці, фарби, пензлики. Дуже важливо мати яскраві, барвисті кольори. У дітей, які пережили трагедію, зберігається глибинна потреба в яскравих, позитивних тонах. Варто провокувати малювати дітей радісними фарбами. Сам процес малювання робить багатобічний позитивний вплив на вихід психіки з постравматичного стану.
«Матеріали для праці» - це також книжки-розфарбування; книжки, в яких потрібно щось вирізати, склеювати, збирати; пластилін (простий і не потопаючий у воді) і т.п. Всі ці матеріали використовуються при роботі з дитиною як для розвитку мікромоторики, координації рухів, уваги, так і для опосередкованого пророблення проблемних моментів.
Варто виділити також різні матеріали для взаємодії дітей одне з одним. Це конструктори з кубиків, мозаїка й багато чого іншого, що може бути використано для спільної діяльності в парах або мікрогрупах.
Активно можна використовувати: для молодших дітей - казки, на основі яких проробляються різні сюжети, а для підлітків - різного роду літературу, яка віддалить читача від проблем реального життя, й таку, що веде в світ мрій та фантазій.
Використовувати всі матеріали необхідно суто індивідуально, залежно від конкретної дитини та від індивідуальних особливостей і здібностей психолога.
