36. Яке місце займає управління запасами в логістичній концепції?

В даний час використання концепції логістики в управлінні запасами розглядається підприємствами в якості одного з резервів по досягненню конкурентної переваги. Це пояснюється посиленням конкурентної боротьби, як між товаровиробниками, так і між посередниками, ускладненням технологій виробництва і розподілу продукції, появою великої кількості нових видів продукції та їх модифікацій.

Жодне сучасне виробництво не може обійтися без функцій зберігання сировини і матеріалів, напівфабрикатів і комплектуючих виробів, інструментів та інвентарю.

Виникнення запасів обумовлено природними природними та економіко-технологічними умовами. Необхідність утворення запасів пов'язана також з поділом праці, умовами виробництва і споживання товарів, які роз'єднані як у часі, так і в просторі.

Сучасне підприємство, щоб випускати певну продукцію, змушене отримувати різні матеріальні ресурси від багатьох інших підприємств і організацій, в тому числі територіально віддалених від нього.

Так як постачання сировини і матеріалів від постачальника до споживача в більшості випадків здійснюється періодично, а їх споживання відбувається, як правило, безперервно і тому не збігається у часі з надходженням, то для забезпечення безперебійної роботи підприємство змушене створювати певні запаси потрібних йому матеріалів, сировини напівфабрикатів, палива та ін ресурсів.

Запаси представляють собою значну частину оборотних коштів будь-якого підприємства і відповідно тягнуть за собою більшу частину капіталовкладень, тому так важливо, щоб запасами управляли ефективно, а капіталовкладення в них не ставали невиправдано великими.

При визначенні оптимального розміру запасів будь-яке підприємство шукає компроміс між двома різноплановими вимогами:

- Необхідно забезпечити наявність ресурсів у кількості, достатній для підтримання безперебійності процесів виробництва і реалізації продукції, і уникнути їх дефіциту в логістичній системі;

- Необхідно уникнути створення зайвих (наднормативних) запасів, які збільшують логістичні витрати і відволікають оборотний капітал.

Підприємство може знизити витрати на зберігання, встановивши дуже низький рівень товарно-матеріальних запасів. Однак занадто низький рівень матеріальних запасів і їх часта недостача також можуть дорого обійтися фірмі. У ситуації, коли з'являється покупець товару, а товар відсутній на складі, говорять про дефіцит запасу, який часто веде до втрати клієнтів. Дефіцит виникає як через недостатнє запасу, так і з-за ненадійного джерела постачання. Рішення даної проблеми полягає в знаходженні компромісу між витратами на створення матеріальних запасів і витратами на їх зберігання.

37. Форми забезпечення матеріально-технічного забезпечення і збуту в логістичній системі.

На підприємствах країн застосовуються дві форми організації матеріально-тех­нічного забезпечення і збуту в логістичних системах:

— централізована;

— децентралізована.

Централізована форма організації матеріально-технічного забезпечення і збуту застосовується у фірмах, що випускають однорідну продукцію і мають невелике число підприємств, роз­ташованих в одному регіоні.

Основні переваги централізації управління службами ма­теріально-технічного забезпечення і збуту полягають:

1) у зниженні витрат і створенні умов для розробки єдиної заготівельної, збутової та транспортної політики фірм;

2) сприянні укрупненню партій закуповуваних товарів, а отже, розширенні вибору постачальників (ними можуть бути крупнооптові торговці);

3) створенні умов для вигідного укладання контрактів на транспортне обслуговування;

4) одержанні знижок на ціну товарів;

Недолік цієї форми управління полягає в тому, що в її рам­ках важко досягти повного взаємозв'язку при виконанні всіх завдань, що стоять перед матеріально-технічним забезпечен­ням.

Децентралізована форма управління застосовується на тих підприємствах, які розміщені в різних районах і спеціалізу­ються на випуску одного або декількох видів продукції (тобто на фірмах із диверсифікованим виробництвом).

Недоліки децентралізованої форми організації служб по­стачання і збуту:

1) підприємства змушені робити закупівлі порівняно неве­ликого обсягу;

2) істотні транспортні витрати.

При варіанті децентралізованого управління зі згрупова­ними службами матеріально-технічного забезпечення типова схема її організації передбачає окрему відповідальність за по­стачання виробництва і збут на кожному підприємстві компа­нії, що спеціалізується на випуску певних видів продукції. Ця схема припускає концентрацію функцій матеріально-техніч­ного забезпечення в рамках однієї служби кожного підприєм­ства, що відповідає за той або інший вид продукції.

система складається з трьох рівнів. У безпосередньому підпорядкуванні вищого керівництва (пер­ший рівень) знаходяться чотири підрозділи, що відають фінан­совими активами фірми і цінними паперами, юридичними, ка­дровими.

Другий рівень управління складають функціональні підроз­діли, що безпосередньо організовують питання фінансування виробництва, дослідницькі і дослідно-конструкторські розроб­ки, а також весь комплекс питань, пов'язаних із випуском окремих видів продукції.

Ланки третього рівня управління перебувають у безпосеред­ньому підпорядкуванні цих підрозділів і відповідають за дослі­дження ринку і збутову політику (маркетинг).

Лінійна служба підрозділу, що відповідає за контроль за­пасів, здійснює функцію планування виробництва спільно зі службами виробничого підрозділу. При цьому вона виходить із наявності і номенклатури запасів на складі.