8. Види логістики

З метою формалізації наукових досліджень і практичних розробок логістика класифікується за такими ознаками¹:

1) Характер зон управління (за межами):

— зовнішня;

— внутрішня.

Зовнішня логістика займається питаннями регулювання потокових процесів, які виходять за рамки діяльності, але пе­ребувають у сфері впливу суб'єкта господарювання.

Внутрішня логістика спрямована на координацію й удо­сконалення господарської діяльності, пов'язаної з управлін­ням потоковими процесами в межах підприємства або корпо­ративної групи підприємств;

2) характер господарської діяльності (функціональні області):

— закупівельна – управління матеріальними потоками в процесі забезпечення під-ва матеріальними ресурсами;

— виробнича;

— розподільча – управління транспортуванням, складуванням, навантаженням та іншими операціями в процесі доведення готової продукції до споживача, а також передачі, обробки та зберігання відповід. інфо. ресурсів;

— транспортна;

— складська;

— запасів;

— інформаційна і т. ін.

3) Масштаб розроблюваних проблем (рівні логістики):

— макрологістика;

— мікрологістика.

9. Мікрологістика. Сутність, види, функції.

Мікрологістика займається комплексом питань з управ­ління матеріальними, інформаційними та іншими потоками, ґрунтуючись на інтересах окремого підприємства або корпо­ративної групи підприємств, об'єднаних загальними цілями щодо оптимізації господарських зв'язків.

Мікрологістика є внутрішньовиробничою логістикою, що пов'язана з нормальним функціонуванням конкретної фірми.

Усі ці види логістики обов'язково передбачають наявність логістичного інформаційного потоку, що включає надходжен­ня даних про матеріальний потік. Мікрологістика в свою чергу поділяється па три види:

1) логістика, пов'язана із заготівлею чи закупівлею товарів (заготівельна логістика);

2) виробнича логістика;

3) логістика, що спеціалізується на реалізації продукції (розподільча логістика).

Сфери і функції мікро логістики полягають у таких проце­сах:

1) планування виробничих завдань із детальним розкладом випуску виробів;

2) розподіл плану випуску продукції за виробничими діль­ницями підприємства;

3) контроль за якістю праці;

4) переробка вантажів, що транспортуються;

5) управління запасами;

6) організація інформаційних потоків;

7) пакування виробів, їх зберігання;

8) складування;

9) вантажно-розвантажувальні операції та комплектація партії вантажів;

10) маркетингові дослідження ринку — вивчення ринку, ор­ганізація служби постачання, фінансування та розрахунки, матеріальне заохочення;

11) проектування замовлень на постачання продукції, скла­дування запасів, постачання споживачів, фінансування замов­лень.

Мікрологістична система вирішує питання в межах окре­мих функціональних елементів логістичної системи (інтегру­ються процеси планування, виробництва, збуту, транспортно-складських та вантажно-розвантажувальних робіт, фінансування, інформаційного забезпечення).

10. Логістичний ланцюг, канал, мережа, логістична система.

Логістичний ланцюг — це лінійно упорядкована чисельність фізичних чи юридичних осіб (виробників, посередників, складів то­що), які виконують логістичні операції, спрямовані на доведення матеріальних потоків від однієї логістичної системи до іншої чи до кінцевого споживача та оптимізацію супутніх їм інформаційних і фінансових потоків.

Логістичний канал — це частково впорядкована множина різних посередників, які реалізують доведення матеріального пото­ку від конкретного виробника до його споживачів.

Таким чином, основною відмінністю логістичного ланцюга від логістичного каналу є те, що ланцюг включає і виробника, і посередників, і обслуговуючі структури (склади, транспортні організації), а канал — лише посередни­ків і виробника.

Організаційна побудова логістичних ланцюжків може бути різноманітною і залежить від: розмірів підприємств; масштабів їх діяльності; концепції управління; матеріаломісткості; галузі економіки.

В логістиці виділяють в основному два види логістичних систем - макрологістичні і мікрологістичні. 

Мікрологістичні системи являють собою певну групу внутрішньовиробничих логістичних систем, до складу яких входять технологічно пов'язані виробництва, об'єднані єдиною інфраструктурою (окремі виробничі та торгівельні підприємства, територіально-виробничі комплекси).

Макрологістичні системи - це великі системи, які здійснюють управління матеріальними потоками і охоплюють декілька промислових, посередницьких, торгівельних і транспортних підприємств, які розташовані в різних регіонах або й країнах і основною метою яких є об'єднання зусиль всіх членів системи задля оптимізації логістичних процесів і отримання загального максимального соціально-економічного ефекту.

В макрологістичних системах відносини між окремими складовими системи здійснюються на базі товарно-грошових відносин. В мікрологістичних системах ці відносини носять переважно безтоварний характер і здійснюються на безгрошовій основі.

Логістична мережа утворюється із множини ланок логістичної системи і зв'язків між ними з метою сприяння рухові логістичних потоків.

В залежності від учасників мережі і зв'язків між ними розрізняють:

1. Логістична мережа з прямими зв'язками - логістичний потік проходить безпосередньо від виробника продукції до її споживача, минаючи посередників

2. Ешелонована логістична мережа - на шляху потоку є хоча б один посередник

3. Гнучка логістична мережа - рух логістичного потоку може здійснюватися як без залучення посередника до цього процесу, так і при його безпосередній участі