55. Синтаксичні відношення, зв’язки, їх найважливіші типи.

Згідно з функціональним підходом в україністиці останнім часом виділяють такі типи синтаксичних зв’язків:  — предикативний (у простому і частково в складному реченнях);  — підрядний (у словосполученні, простому і складному реченнях);  — сурядний (у словосполученні, складному і простому реченнях).  Диференційною ознакою розмежування типів синтаксичних зв’язків є напрямок синтаксичної залежності: двобічний (взаємозв’язок) властивий предикативному зв’язку, однобічний — підрядному, відсутність залежності — сурядному. Отже, предикативний, підрядний і сурядний зв’язки перебувають в опозиції за ознаками взаємозалежності, односпрямованої залежності та відсутності залежності. Сурядний зв’язок засвідчує однофункціональність компонентів, підрядний і предикативний — різнофункціональність, пор.: Де поділися ви, голоснії слова, що без вас моя туга німа? (Леся Українка); Ось калина над рікою віти стелить по воді (М. Познанська); Люди в окопах в першу мить інстинктивно притислися до землі, але зараз же всі, мов по команді, висунули голови і почали напружено вдивлятися в небо (Д. Ткач); Замовкли струни, замовк голос мельника (М. Стельмах). Предикативний зв’язок — зв’язок між підметом і присудком, що формує структурну основу простого двоскладного речення.

Засобами вираження предикативного зв’язку є перед-усім форми слова (відмінок, рід, число), напр.: Редактор не повернувся (О. Гончар); Ліворуч чорніло, погойдувалося чорне море свіжої ріллі, праворуч миготіла зелена, з рідкими золотими вкрапленнями осені посадка (К. Пісоцький). У складному реченні з предикативною частиною в ролі підмета, де предикативний зв’язок є периферійним, він виражається сполучниками і сполучними словами, напр.: Виявилося, що підривники неправильно з’єднали шнурами шпари (Яків Баш); Не поет, у кого думки не літають вільно в світі (Леся Українка).  Предикативний зв’язок є основою двоскладних речень. В його утворенні беруть участь різнойменні категорії: ви- значальною категорією підмета є називний відмінок, а присудка — актуалізована особа. 

Підрядний зв’язок — синтаксичний зв’язок, що вказує на граматичну залежність одного компонента від іншого в реченні чи словосполученні

Цей зв’язок у словосполученні і простому реченні реалізується формами слова, а в складнопідрядному реченні засобами його вираження виступають сполучники і сполучні слова, напр.: І все на світі треба пережити (Л. Костенко); Розтьохкався соловейко на калиноньці (П. Грабовський); Ще густіший морок виповняв глибокі чорториї, що збігали в долину по схилу прибережного узгір’я (М. Коцюбинський).  Як зв’язок залежного і опорного компонентів, підрядний зв’язок реалізується в двох різновидах: прислівному і детермінантному. Деякі вчені виділяють ще опосередкований зв’язок..

Сурядний зв’язок — синтаксичний зв’язок, що поєднує граматично рівноправні компоненти в словосполученні, простому та складному реченні. Сурядний зв’язок виражається за допомогою сурядних сполучників у простих реченнях з однорідними членами, в елементарних і багатокомпонентних складносурядних реченнях, у складних конструкціях із сурядністю і підрядністю, напр.: І сонний гриб в смарагдовій куфайці дощу напився і за день підріс (Л. Костенко); Щодень приносив лагідніші подихи вітер, і зазеленіла на пагорбах земля (М. Олійник); Простір навкруги відкривався широкий, легкий, не захаращений хатами, бо розкидані вони були зрідка, | але цей простір був позбавлений саме того, чого зараз не вистачало Галатину, до чого він звик за все своє життя і від чого вже не міг відцуратись (Є. Гуцало).