35. Держава: поняття, основні ознаки та функції

Держава є найбільш важливим інститутом політичної системи суспільства. всі трактовки держави мали за основу одне з двох наступних тверджень: держава служить інтересам суспільства або ж є засобом пригнічення нижчих класів вищими. всі трактовки держави мали за основу одне з двох наступних тверджень: держава служить інтересам суспільства або ж є засобом пригнічення нижчих класів вищими.

Держава – територіальна спільність класового суспільства, яка за допомогою механізму публічної влади забезпечує основи існування індивіда й суспільства, а також суверенітет народу.

Сутність держави — це внутрішній зміст її діяльності, який виражає єдність загально-соціальних і вузько-класових (групових) інтересів громадян. Два аспекти сутності держави визначилися з моменту її виникнення:

• класовий аспект — захист інтересів економічно пануючого класу, здійснення організованого примусу;

• загально-соціальний аспект — захист інтересів усього суспільства, забезпечення громадського блага, підтримання порядку, виконання інших загально-соціальних справ

У політичних вченнях немає єдиної теорії походження держави. Спільна лише думка, що держава виникла в результаті історичного розвитку, і на те були певні підстави, оскільки держава не могла виникнути одномоментно. Найбільш поширеними є наступні концепції: Патріархальна теорія була вперше запропонована ще Арістотелем. На його думку держава розрослася із сім'ї, і опікує своїх підданих, як батько своїх дітей.

Теократична теорія пов'язує походження держави з утіленням божественної волі.

Теорія насильства стверджує, що головною передумовою виникнення держави став факт насильницького підкорення підлеглих володарюючими.

Теорія суспільного договору. Автором цієї теорії став Ж. Русо. На його думку державі надаються лише ті повноваження, котрі їй надали "громадяни, що домовилися". Держава має знайти таку форму співжиття людей, яка спільними зусиллями захищає особистість та її власність, створює асоціацію, в якій кожний (будучи з усіма і водночас підкоряючись тільки собі) вільний так само, як і в недержавному об'єднанні.

Соціально-економічна теорія передбачає, що держава стала результатом прагнення людини до покращення соціально-економічних умов.

Психологічна концепція передбачає, що виникнення держави пов'язане з особливостями людської особистості, а саме, що людська психологія передбачає утворення угрупування суспільного типу, що згодом призводить до утворення продержавного устрою.

Функції держави — головні напрямки і види діяльності дер¬жави, обумовлені її завданнями і цілями і такі, що характеризу¬ють її сутність. функції держави за засобами ч діяльності:

— законодавча;— виконавча (управлінська);— судова;— правоохоронна;— інформаційна.

функції цивілізованої держави за сферами (об'єктами) її діяль¬ності можна поділити на внутрішні і зовнішні.

Внутрішні функції — забезпечують внутрішню політику держави:

1) політична — вироблення внутрішньої політики держави, забезпечення народо¬владдя;

2) економічна — регулювання сфери економічних відносин, створення умов для розвитку виробництва; прогнозування розвитку економіки;

3) оподаткування - організація і за¬безпечення системи оподаткування і контролю за легальністю прибутків громадян та їх об'єднань, а також за витратою подат¬ків;

4) соціальна — забезпечення соціальної безпеки громадян, створення умов для повного здійснення їх права на працю, жит¬тєвий достатній рівень;

5) екологічна — забезпечення екологічної безпеки і підтри¬мання екологічної рівноваги на території держави; охорона і раціональне використання природних ресурсів;

6) культурна (духовна) —сприяння розвитку самобутності усіх корінних народів і національних меншин; організація освіти; сприяння розвитку культури, науки;

7) інформаційна — організація і забезпечення системи одер¬жання, використання, поширення і збереження інформації;

8) правоохоронна — забезпечення охорони конституційного ладу,

Внутрішні функції держави можна поділити ще на дві основ¬ні групи: регулятивні та правоохоронні.

Зовнішні функції — забезпечують зовнішню політику держави:

1) політична (дипломатична) — встановлення і підтримання дипломатичних зносин з іноземними державами відповідно до загальновизнаних норм і принципів міжнародного права;

2) економічна — встановлення і підтримання торгово-економічних відносин з іноземними державами; розвиток ділового партнерства і співробітництва в економічній сфері з усіма дер¬жавами, незалежно від їх соціального ладу та рівня розвитку;

інтеграція до світової економіки;

3) екологічна — підтримання екологічного виживання на пла¬неті;

4) культурна (гуманітарна) — підтримання і розвиток культур¬них і наукових зв'язків з іноземними державами; забезпечення збереження історичних пам'ятників та інших об'єктів, що ма¬ють культурну цінність; вжиття заходів щодо повернення куль¬турних цінностей свого народу, які знаходяться за кордоном;

5) інформаційна — участь у розвитку світового інформацій¬ного простору, встановлення режиму використання інформацій¬них ресурсів на основі рівноправного співробітництва з іншими державами;

6) оборона держави — захист державного суверенітету від зов¬нішніх посягань як економічними, дипломатичними, так і воєн¬ними засобами;

7) підтримання світового правопорядку — участь у врегулю¬ванні міжнаціональних і міждержавних конфліктів; боротьба з міжнародними злочинами.