- •1. Дослідження Платоном і Аристотилем сутності та форм організації держави
- •3. Погляди н.Макіавеллі на державу і політику. Макіавеллізм у політиці
- •4. Ідеї федералізму та національно-територіальної автономії м.Драгоманова та м.Грушевського
- •5. Державницька ідея Винниченка
- •6. Монархічно-гетьманська концепція в.Липинського
- •7. КонцепціяінтегральногонаціоналізмуД.Донцова
- •8 Т.Гоббс про державу та суспільну угоду
- •9. Дж.Лок про державу та принцип розподілу влад
- •10. Предмет, методи та функції політології
- •11. Політика як суспільне явище та форма діяльності
- •12. Політична соціалізація особи
- •13. Становлення політології як науки та навчальної дисципліни
- •14. Основні напрямки досліджень політичної науки країн Заходу
- •15.Політичний процес, його динамі катаструктура
- •16.Влада як соціальне явище. Концепції влади
- •17. Легітимністьполітичноївлади: типийоцінювальніпоказники
- •18. Фундаментальні ознаки влади як соціальногофеномену. Специфікат а ресурси політичної влади
- •19. Реалізація державної влади. Політичні режими
- •20. Порівняльна характеристика авторитарного і тоталітарного політичних режимів
- •Демократія як форма і спосіб організації суспільного життя
- •Історичні типи демократії. Особистість, група і народ в різних концепціях демократії
- •23. Проблема політичної участі. Переваги та недоліки прямої та представницької форм демократії
- •Сучасні концепції демократії
- •Особливості сучасної плюралістичної демократії
- •Бюрократія й бюрократизм у політичному житті суспільства
- •Концепція раціональності бюрократії м.Вебера
- •28. Поняття та сутність політичної ідеології. Основні ідеологічні доктрини
- •Сутність та еволюція ідеології консерватизму
- •Соціал-демократія як ідейно-політична доктрина
- •31. Фундаментальні положення ідеології лібералізму
- •Анархізм як суспільно-політична течія
- •34. Теорія політичної системи: становлення, структура, функції, типології (д.Істан, г.Алмонд, с.Монсма)
- •33. Порівняльна характеристика основних ідейно-політичних течій
- •35. Держава: поняття, основні ознаки та функції
- •36. Форми державного правління й державно-територіального устрою
- •37. Концепції та ознаки правової соціальної держави
- •38. Сучасні теорії еліт. Типології політичних еліт
- •39. Поняття еліти в класичних концепціях(г.Моска, в.Паретто, р.Міхельс)
- •40. (41) Сутність та функції політичного лідерства
- •42. Політична культура: зміст, структура, типологізація
- •43. Політична свідомість у структурі політичної культури
- •44. Класифікація виборчих систем. Виборча система України
- •45. Роль, функції та класифікація виборів. Поняття та види виборчого цензу
- •46. Демократичні принципи виборчого права
- •47. Процедура та інфраструктура виборчої кампанії
- •48. Партійні системи та їх типологія. Особливості партійної системи
- •49. Політичні партії: ґенеза, походження та функції
- •50. Теорія олігархізації політичних партій (Острогорський, Міхельс)
- •51. Ґенеза багатопартійності в Україні
- •52. Громадські організації та громадського-політичні рухи: сутність та класифікація
- •53. Парламент та парламентаризм: поняття, сутність, функції
- •54. Інститут президентства: конституційний статус й особливості сучасних моделей президентства
- •55. Політичний конфлікт: сутність, стадії розвитку, роль у суспільстві
- •56. Типологізація політичних конфліктів та способи їх врегулювання
- •57. Специфіка політичних конфліктів в Україні
- •58. Політичний менеджмент як інструмент управління політичними процесами
- •59. Менеджмент виборчої кампанії і менеджмент правлячої команди
- •60. Політичний маркетинг - специфічний ринок у системі суспільних відносин
- •61. Політична іміджелогія: поняття «імідж». Загальне й особливе в іміджі організацій та її лідерів
- •62. Технологія формування іміджу організації та політичних лідерів
- •63. Політичне прогнозування: сутність та науково-теоретичні засади
- •64. Принципи та методи політичного прогнозування
- •65. Політичний прогноз і футурологія
- •66. Світовий політичний процес: його сутність та тенденції розвитку
- •67. Суперечності геополітичного вибору України та моделі світового порядку
46. Демократичні принципи виборчого права
ВИБОРИ – це спосіб формування інститутів представницької демократії через народне голосування.
ВИБОРЧЕ ПРАВО є одним з найважливіших прав людини і громадянина. Розрізняють суб’єктивне і об’єктивне виборче право.
Суб’єктивне виборче право означає право обирати і бути обраним.
Об’єктивне виборче право означає сукупність юридичних норм, що регулюють виборчих процесс (законодавство про вибори).
Сучасне виборче право ґрунтується на таких основних ПРИНЦИПАХ:
1. Принцип загальних (всенародних) виборів. Це означає, що кожному громадянинові по досягненні певного віку надане право обирати і бути обраним до органів державної влади і місцевого самоврядування.
2. Принцип рівних виборів. Зазначений принцип полягає у тому, що кожен громадянин має однакову з іншими громадянами можливість впливати на підсумки виборів.
3. Принцип прямих виборів. Цей принцип передбачає, що громадяни голосують безпосередньо за кандидата (партійний список).
4. Принцип таємного голосування. Цей принцип покликаний забезпечити виборцеві повну свободу волевиявлення на виборах.
Крім того, головними ознаками демократичних виборів є:
1. Конкурентність – наявність опозиції, яка має вільний доступ до виборця та засобів масової інформації.
2. Альтернативність – народ обирає з-поміж кількох кандидатів (партій), що мають різні погляди на розвиток країни.
3. Законність – влада і опозиція неухильно дотримуються законодавчо закріплених “правил гри”.
4. Періодичність – не довічне, а строкове обрання владних осіб, що є важливим елементом у системі стримувань та противаг.
5. Остаточність – обрані народом представники не повинні бути виконавцями волі когось, окрім народу-суверена.
Таким чином, вибори загалом і сама процедура голосування зокрема є обов'язковими умовами існування демократичного режиму.
Коли люди позбавлені можливості голосувати, демократії не існує.
Принципи виборчого права конкретизуються як міжнародними нормами, так нормами окремих держав, що віддзеркалюють основоположні права і свободи. Серед згаданих норм найважливішими є такі:
1. Атмосфера поваги до прав людини і відсутність будь-якого залякування або тиску. 2. Самовизначення – право на вільні і справедливі вибори.3. Право на участь в управлінні.
Важливою передумовою справжніх виборів є наявність суспільної довіри до виборчого процесу. Без неї результати навіть законно проведених виборів можуть бути не легітимними, тобто не визнаними суспільством. Зазначена довіра формується через:
– утворення ефективного і неупередженого апарату із проведення виборів (виборчих комісій, комітетів і т.ін.), що діє на принципах відкритості й прозорості, тобто коли громадськість і учасники перегонів мають можливість спостерігати за усіма аспектами підготовки до виборів;
– залучення політичних конкурентів до електорального процесу у повному обсязі;
– забезпечення контролю за підготовкою і проведенням виборів з боку громадян і неурядових громадських організацій;
– переконування громадян у важливості виборів
– ініціювання всебічного контролю за ходом виборчих перегонів з боку незалежних, в т.ч. міжнародних, спостерігачів, що заслуговують на довіру.
