- •1. Дослідження Платоном і Аристотилем сутності та форм організації держави
- •3. Погляди н.Макіавеллі на державу і політику. Макіавеллізм у політиці
- •4. Ідеї федералізму та національно-територіальної автономії м.Драгоманова та м.Грушевського
- •5. Державницька ідея Винниченка
- •6. Монархічно-гетьманська концепція в.Липинського
- •7. КонцепціяінтегральногонаціоналізмуД.Донцова
- •8 Т.Гоббс про державу та суспільну угоду
- •9. Дж.Лок про державу та принцип розподілу влад
- •10. Предмет, методи та функції політології
- •11. Політика як суспільне явище та форма діяльності
- •12. Політична соціалізація особи
- •13. Становлення політології як науки та навчальної дисципліни
- •14. Основні напрямки досліджень політичної науки країн Заходу
- •15.Політичний процес, його динамі катаструктура
- •16.Влада як соціальне явище. Концепції влади
- •17. Легітимністьполітичноївлади: типийоцінювальніпоказники
- •18. Фундаментальні ознаки влади як соціальногофеномену. Специфікат а ресурси політичної влади
- •19. Реалізація державної влади. Політичні режими
- •20. Порівняльна характеристика авторитарного і тоталітарного політичних режимів
- •Демократія як форма і спосіб організації суспільного життя
- •Історичні типи демократії. Особистість, група і народ в різних концепціях демократії
- •23. Проблема політичної участі. Переваги та недоліки прямої та представницької форм демократії
- •Сучасні концепції демократії
- •Особливості сучасної плюралістичної демократії
- •Бюрократія й бюрократизм у політичному житті суспільства
- •Концепція раціональності бюрократії м.Вебера
- •28. Поняття та сутність політичної ідеології. Основні ідеологічні доктрини
- •Сутність та еволюція ідеології консерватизму
- •Соціал-демократія як ідейно-політична доктрина
- •31. Фундаментальні положення ідеології лібералізму
- •Анархізм як суспільно-політична течія
- •34. Теорія політичної системи: становлення, структура, функції, типології (д.Істан, г.Алмонд, с.Монсма)
- •33. Порівняльна характеристика основних ідейно-політичних течій
- •35. Держава: поняття, основні ознаки та функції
- •36. Форми державного правління й державно-територіального устрою
- •37. Концепції та ознаки правової соціальної держави
- •38. Сучасні теорії еліт. Типології політичних еліт
- •39. Поняття еліти в класичних концепціях(г.Моска, в.Паретто, р.Міхельс)
- •40. (41) Сутність та функції політичного лідерства
- •42. Політична культура: зміст, структура, типологізація
- •43. Політична свідомість у структурі політичної культури
- •44. Класифікація виборчих систем. Виборча система України
- •45. Роль, функції та класифікація виборів. Поняття та види виборчого цензу
- •46. Демократичні принципи виборчого права
- •47. Процедура та інфраструктура виборчої кампанії
- •48. Партійні системи та їх типологія. Особливості партійної системи
- •49. Політичні партії: ґенеза, походження та функції
- •50. Теорія олігархізації політичних партій (Острогорський, Міхельс)
- •51. Ґенеза багатопартійності в Україні
- •52. Громадські організації та громадського-політичні рухи: сутність та класифікація
- •53. Парламент та парламентаризм: поняття, сутність, функції
- •54. Інститут президентства: конституційний статус й особливості сучасних моделей президентства
- •55. Політичний конфлікт: сутність, стадії розвитку, роль у суспільстві
- •56. Типологізація політичних конфліктів та способи їх врегулювання
- •57. Специфіка політичних конфліктів в Україні
- •58. Політичний менеджмент як інструмент управління політичними процесами
- •59. Менеджмент виборчої кампанії і менеджмент правлячої команди
- •60. Політичний маркетинг - специфічний ринок у системі суспільних відносин
- •61. Політична іміджелогія: поняття «імідж». Загальне й особливе в іміджі організацій та її лідерів
- •62. Технологія формування іміджу організації та політичних лідерів
- •63. Політичне прогнозування: сутність та науково-теоретичні засади
- •64. Принципи та методи політичного прогнозування
- •65. Політичний прогноз і футурологія
- •66. Світовий політичний процес: його сутність та тенденції розвитку
- •67. Суперечності геополітичного вибору України та моделі світового порядку
64. Принципи та методи політичного прогнозування
Політичне прогнозування - найбільш складний вид прогнозування, адже воно стосується процесів і подій у політичній сфері. Політика торкається інтересів мільйонів людей і пронизує всі сфери суспільного життя. Політики, особливо політична еліта, мають передбачати наслідки своїх дій. Політичне передбачення мусить пов'язуватися із спадкоємністю дій попередників, з існуючими традиціями й основними цінностями суспільства. Тому прогнозування в політиці має бути реалістичним і спиратися на аналіз можливостей суспільства.
Наука розрізняє різні за типом і періодом прогнозування. Зокрема, виділяють безпосереднє, оглядне, віддалене прогнозування. Найбільш вірогідні прогнози можливі на безпосереднє майбутнє (стосовно результатів виборів, розвитку політичної системи тощо). Прогнозування оглядного майбутнього має в основному характер правдоподібності. Віддалене майбутнє передбачити можна тільки у приблизних підходах. Вирізняють внутрішньополітичне й зовнішньополітичне прогнозування. До першого належать дослідження, які передбачають виявлення перспективних тенденцій розвитку суспільства.
Зовнішньополітичне прогнозування стосується галузі міжнародних відносин, зовнішньої політики, розвитку світових політичних інституцій. Прогнози у цій сфері мають виявити основні тенденції (найбільш вірогідні, оптимальні й найменш вірогідні). Прогнози перспектив розвитку політичних процесів і явищ включають пошукові й нормативні прогнози.
Наука вичленяє такі основні етапи політичного прогнозування:
- передпрогнозна ситуація;
- прийняття рішення і визначення термінів, ресурсів, учасників;
- збір і систематизація даних прогнозування;
- розробка моделей і вибір базової моделі;
- побудова пошукової моделі;
- створення нормативної моделі;
- вироблення прогнозів;
- верифікація прогнозів;
- вироблення рекомендацій до подальших прогнозів.
Політичне прогнозування використовує багато методів. Серед найбільш застосовуваних виділяють п'ять основних груп:
1. Екстраполяція (від латинського extra - понад, поза; polio -виправляю, змінюю). Метод визначає тенденції, дотримуючись припущення про безперервність розвитку більшості процесів і явищ політичного життя.
2. Історична аналогія - виявляє закономірності й тенденції розвитку історичних процесів.
3. Експертні оцінки - оцінки фахівцями найбільш вірогідних вирішень проблем.
4. Моделювання. Метод вивчає не самі об'єкти прогнозування, а тільки їх моделі. Такі моделі поділяють на статистичні, динамічні, матеріальні, ідеальні (уявні), математичні, комп'ютерні, ігрові тощо.
5. Сценарії майбутнього як гіпотетичні картини й образи майбутніх суспільств, держав і планети. Сценарії дають можливість передбачити можливі проблеми розвитку і планувати випереджаючі альтернативні рішення. Сценарії, що базуються на науковій основі дозволяють передбачати можливий політичний розвиток країн, регіонів і планети в цілому.
Політичне прогнозування має низку функцій: гносеологічну, евристичну, запобіжну, нормативну, інтегративну, комунікативну, попереджувальну та ін.
