- •1. Дослідження Платоном і Аристотилем сутності та форм організації держави
- •3. Погляди н.Макіавеллі на державу і політику. Макіавеллізм у політиці
- •4. Ідеї федералізму та національно-територіальної автономії м.Драгоманова та м.Грушевського
- •5. Державницька ідея Винниченка
- •6. Монархічно-гетьманська концепція в.Липинського
- •7. КонцепціяінтегральногонаціоналізмуД.Донцова
- •8 Т.Гоббс про державу та суспільну угоду
- •9. Дж.Лок про державу та принцип розподілу влад
- •10. Предмет, методи та функції політології
- •11. Політика як суспільне явище та форма діяльності
- •12. Політична соціалізація особи
- •13. Становлення політології як науки та навчальної дисципліни
- •14. Основні напрямки досліджень політичної науки країн Заходу
- •15.Політичний процес, його динамі катаструктура
- •16.Влада як соціальне явище. Концепції влади
- •17. Легітимністьполітичноївлади: типийоцінювальніпоказники
- •18. Фундаментальні ознаки влади як соціальногофеномену. Специфікат а ресурси політичної влади
- •19. Реалізація державної влади. Політичні режими
- •20. Порівняльна характеристика авторитарного і тоталітарного політичних режимів
- •Демократія як форма і спосіб організації суспільного життя
- •Історичні типи демократії. Особистість, група і народ в різних концепціях демократії
- •23. Проблема політичної участі. Переваги та недоліки прямої та представницької форм демократії
- •Сучасні концепції демократії
- •Особливості сучасної плюралістичної демократії
- •Бюрократія й бюрократизм у політичному житті суспільства
- •Концепція раціональності бюрократії м.Вебера
- •28. Поняття та сутність політичної ідеології. Основні ідеологічні доктрини
- •Сутність та еволюція ідеології консерватизму
- •Соціал-демократія як ідейно-політична доктрина
- •31. Фундаментальні положення ідеології лібералізму
- •Анархізм як суспільно-політична течія
- •34. Теорія політичної системи: становлення, структура, функції, типології (д.Істан, г.Алмонд, с.Монсма)
- •33. Порівняльна характеристика основних ідейно-політичних течій
- •35. Держава: поняття, основні ознаки та функції
- •36. Форми державного правління й державно-територіального устрою
- •37. Концепції та ознаки правової соціальної держави
- •38. Сучасні теорії еліт. Типології політичних еліт
- •39. Поняття еліти в класичних концепціях(г.Моска, в.Паретто, р.Міхельс)
- •40. (41) Сутність та функції політичного лідерства
- •42. Політична культура: зміст, структура, типологізація
- •43. Політична свідомість у структурі політичної культури
- •44. Класифікація виборчих систем. Виборча система України
- •45. Роль, функції та класифікація виборів. Поняття та види виборчого цензу
- •46. Демократичні принципи виборчого права
- •47. Процедура та інфраструктура виборчої кампанії
- •48. Партійні системи та їх типологія. Особливості партійної системи
- •49. Політичні партії: ґенеза, походження та функції
- •50. Теорія олігархізації політичних партій (Острогорський, Міхельс)
- •51. Ґенеза багатопартійності в Україні
- •52. Громадські організації та громадського-політичні рухи: сутність та класифікація
- •53. Парламент та парламентаризм: поняття, сутність, функції
- •54. Інститут президентства: конституційний статус й особливості сучасних моделей президентства
- •55. Політичний конфлікт: сутність, стадії розвитку, роль у суспільстві
- •56. Типологізація політичних конфліктів та способи їх врегулювання
- •57. Специфіка політичних конфліктів в Україні
- •58. Політичний менеджмент як інструмент управління політичними процесами
- •59. Менеджмент виборчої кампанії і менеджмент правлячої команди
- •60. Політичний маркетинг - специфічний ринок у системі суспільних відносин
- •61. Політична іміджелогія: поняття «імідж». Загальне й особливе в іміджі організацій та її лідерів
- •62. Технологія формування іміджу організації та політичних лідерів
- •63. Політичне прогнозування: сутність та науково-теоретичні засади
- •64. Принципи та методи політичного прогнозування
- •65. Політичний прогноз і футурологія
- •66. Світовий політичний процес: його сутність та тенденції розвитку
- •67. Суперечності геополітичного вибору України та моделі світового порядку
9. Дж.Лок про державу та принцип розподілу влад
Джон Локк (1632-1704) - апостол революції 1688 р., найпоміркованішої та найуспішнішо їз усіх революцій, після якої Англія вже невідчувала потреби в будь-якій новій революції.
Локк - Один виступав проти влади феодальної військової аристократії на користь правової демократичної держави. Ідеал такої держави - підзвітність короля і лордів закону, тобто конституційна монархія. Локк передбачав особливий конституційний механізм, що заважає державі виходити за рамки повноважень, першим запропонував принцип розділення властей (на законодавчу, старанну і судову). По теорії Локка люди до виникнення держави перебували в природному стані, при якому кожен володів владою, витікаючою із закону. У природному стані відсутні органи, які могли б неупереджено вирішувати спори між людьми, здійснювати належне покарання винних в порушенні природних законів. Все це породжує обстановку невпевненості, дестабілізує звичайне розмірене життя. Також мінусом природного стану є те, що той, хто засудив несправедливо когось, навряд чи буде настільки справедливий, щоб засудити за це самого себе. Тому в цілях надійного забезпечення рівності, свободи, має рацію і захисту особи і власності люди погоджуються утворити політичне суспільство, заснувати державу. Держава, по Локку, - це не демократія або яка-небудь інша форма правління, а будь-яке незалежне співтовариство. Локк особливо акцентує момент згоди: «Всяке мирне утворення держави мало в своїй основі згоду народу».
Державу утворено, за вченням Локка, для загального блага. Індивід може коритися лише тим законам, на які він дав свою згоду, інакше цео значало б порушення свободи. Оскільки законвиражає волю всього суспільства, він є загальнообов´язковим для всіх, зокрема і для державних властей..
Мислитель виступав за обмежену конституційну монархію, де запроваджено поділ влади. Тільки вона, на його думку, здатна забезпечити велику й головну мету об´єднання людей у суспільство, недоторканність приватної власності, свободу і рівність. Ця вимога в умовах XVII ст. булла досить прогресивною.
Пояснюючи принцип поділу влади, мислитель писав, що треба розрізняти три гілки влади - законодавчу, виконавчу і союзну, або федеративну. Законодавча влада здійснює право видаватизакони. Вонавручається представницькому органу всієї нації -парламенту. Виконавча владап роводить закони в життя і вручається монархові або кабінету міністрів. Союзна влада відаєс правами зовнішньої політики, зносинами з іншими державами, вирішує питання війниі миру та ін. Здійснювати ці повноваження может акож монарх або кабінет міністрів.
Теорія поділу влади в її класичному вигляді, сформульована Локком, розглядалася ним як неодмінна умова вилучення й запобігання тиранії, забезпечення прав і свобод людини.: королівська влада, дворянство і новонароджена, міцніюча буржуазія.
Теорія поділу влади є виразомпрагнення буржуазії до компромісу з дворянством. Згідно з нею, дворянство повинно одержати виконавчу владу, буржуазія ж претендує на те, щоб розділити з дворянством владу законодавчу.
Вчення Дж. Локка про державу і право, виражає основніположення юридичного світогляду нової епохи.